Як придумали корупцію там, де її немає: законопроект про Смарагдову мережу

Пам’ятаєте казку про хлопчика, який кричав "Вовки!", хоча жодних вовків не було? А потім дійсно прийшли вовки, але хлопчику вже ніхто не повірив.

Щось схоже відбувається зараз з охороною природи України. А точніше – зі Смарагдовою мережею.

Трішки передісторії: Смарагдова мережа – це останні ділянки недоторканої української природи, наші ліси, річки, степи та болота.

Смарагдова мережа існує не лише в Україні – в ЄС її аналог NATURA2000 є обов’язковою для всіх країн-членів. Ідея в тому, що кожна зі "смарагдових" територій – умовний ліс або степ – має охоронятися і зберігатися у природному стані, з урахуванням потреб людей.

В Україні Смарагдова мережа зараз існує лише на папері. Тобто природні території включені до мережі, але вони ніяк не охороняються, адже немає необхідного законодавства.

Таке законодавство мало бути впроваджене ще у 2019 році, і це є одним із зобов’язань України відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС. Але на практиці у законопроекту "Про території Смарагдової мережі" є багато противників у парламенті.

Їхні спільні зусилля допомогли у липні цього року "провалити" смарагдовий закон. Не вистачило трьох десятків голосів.

Найбільше проти Смарагдової мережі виступають депутати, пов’язані з надровиками, лісівниками та аграріями. Тут немає нічого дивного – безмежні фінансові апетити окремих бізнесменів постійно і зазвичай успішно зазіхають на українську природу. Мало сенсу переконувати людей, єдиною цінністю яких є гроші.

Набагато більш дивним є те, що до противників Смарагдової мережі долучилися депутати-антикорупціонери.

Не сподобалась їм одна з частин законопроекту, яка встановлює процедуру оцінки впливу на території Смарагдової мережі. В чому ж проблема?

Законопроект передбачає, що перед тим, як здійснювати господарську діяльність у межах Смарагдової мережі, вплив такої діяльності на природу має бути оцінений.

Припустимо, ви хочете організувати кар’єр і видобувати у "смарагдовому" лісі граніт. Чудово. Але перед початком, ви маєте оцінити, як ваш майбутній кар’єр вплине на рідкісні види та екосистеми, які охороняє Смарагдова мережа.

Якщо такий вплив буде негативний, то органи влади не дозволять роботи. Доволі логічно, так? Адже якщо це охоронювана територія, то вона дійсно має бути такою.

Але антикорупціонерам дуже не сподобалося, що хтось буде вказувати бізнесу, чи впливатиме їхня діяльність на збереження природи.

Мовляв, це величезний простір для корупції. Мовляв, чиновники не мають право ухвалювати рішення на основі оцінки, а мусять як машини лише оцінювати відповідність поданих документів. Враховуючи безмежну корумпованість в Україні, це може здатися правдою. Але давайте розберемося детальніше.

В Україні вже існують сотні різних Смарагдових територій, кожна з яких є унікальною. В кожній з них охороняються різні тварини, рослини та екосистеми.

Видів господарської діяльності, які можна проводити у Смарагдовій мережі, також сотні – від рубок лісу до прокладання доріг чи забудови. Не дивно, що якісно оцінити вплив конкретних робіт на конкретні Смарагдові території можна лише у кожному конкретному випадку.

Неможливо прописати якусь інструкцію, яка б враховувала біологію сотень різних видів тварин чи рослин, а також вплив сотень різних видів діяльності для них.

Уявіть собі документ, у якому прописано, як уся можлива діяльність впливатиме в усіх можливих умовах на усі можливі рослини і тварини, які охороняються Смарагдовою мережею. Було б класно так зробити (і взагалі потім замінити чиновників на машини), але це дійсно неможливо.

Тому в ЄС винайшли ефективний алгоритм дій, у якому беруть участь науковці, досліджуючи території, чиновники, ухвалюючи рішення за результатами роботи науковців і громадськість, яка стежить за одними й іншими, щоб не було зловживань.

Та і в Україні вже чотири роки працює обов’язкова процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД). Там чиновники також ухвалюють рішення про те, чи є допустимою та чи інша діяльність.

І випадки, у яких процедура ОВД дозволила захистити природу та права місцевих мешканців на безпечне довкілля, вимірюються сотнями.

Позитивний вплив на природу (а значить і на всіх нас) вже набагато перевищив можливі корупційні ризики цієї процедури, про які незацікавлений зберігати довкілля бізнес теж активно кричав 4 роки тому.

У країнах ЄС, до речі, це працює так само. Європейські чиновники самостійно вирішують, чи впливатиме діяльність на природу. За певними правилами, але все ж самостійно.

Європейці не намагаються під приводом боротьби з корупцією знищувати природу – і є при цьому успішними. Ми теж так зможемо.

Наразі законопроект "Про території Смарагдової мережі" готують до повторного першого читання. ЄС визнав його відповідним вимогам європейських директив.

Після заглиблення в деталі та ознайомлення з європейським досвідом аналогічно і НАЗК визначив, що за умови врахування його зауважень теж все ок.

Але антикорупціонери продовжують розказувати про величезні проблеми, хоча якщо керуватись їх логікою то "корупційною" є і оселищна директива ЄС, і законодавство країн-членів ЄС, які її імплементували шляхом запровадження процедури оцінки.

Чомусь здається, що якісна реформа судової та правоохоронної системи допомогла б боротися з корупцією значно більш ефективно, ніж пошук зради там, де її немає.

Виникає питання: чи хочуть антикорупційники вже у найближчому майбутньому жити в Україні, де у "викривленій" боротьбі з корупцією зникла уся природа?

І чи є це боротьба з корупцією, чи проштовхування інтересів олігархів, яким зручно мати Україну, як ресурсний придаток? Нехай відповідають самостійно.

Олексій Василюк, ГО "Українська природоохоронна группа", спеціально для УП.Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Титульна світлина: Наталя Мостова

Вас також може зацікавити:

Кому заважає Смарагдова мережа – збереження цінних природних територій?

Смарагдова мережа в Україні: чому це вигідно всім нам

Чому в Україні потрібно створити "Смарагдову мережу" і що це таке

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.