Кому заважає Смарагдова мережа – збереження цінних природних територій?

У цей четвер, 15 липня, Верховна Рада України на позачерговому засіданні розглядатиме законопроект №4461 "Про території Смарагдової мережі".

Це один з євроінтеграційних законопроектів, яким імплементується в українське законодавство основні положення Бернської конвенції про захист флори та фауни та двох директив ЄС – 92/43/ЄС "Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори" та 2009/147/ЄС "Про захист диких птахів".

Смарагдова мережа – це загальноєвропейська мережа особливо цінних природних територій для збереження рідкісних видів флори та фауни та типів природних оселищ, які охороняються на європейському рівні.

Про суть Смарагдової мережі та чому вона вигідна і потрібна Україні – можна детально прочитати в нашій попередній статті.

ЩЕ ПРО СМАРАГДОВУ МЕРЕЖУ ЧИТАЙТЕ ТУТ: Чому в Україні потрібно створити "Смарагдову мережу" і що це таке

Згідно з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, ми повинні були прийняти цей законопроект ще у 2019 році. А до вересня 2021 вже запровадити необхідні заходи для збереження територій Смарагдової мережі.

Проте є ризик, що до вересня не вийде навіть прийняти законопроект "Про території Смарагдової мережі" у першому читанні.

І причина цьому, як і у випадку інших спрямованих на збереження довкілля законопроектів №3091 та №4167 – спротив бізнесу.

Якщо подивитись основні зауваження бізнесу до законопроекту, то їх можна виокремити в три основні блоки:

Це:

• Небажання проходити процедуру оцінки впливу на території Смарагдової мережі для тих проектів, які наразі не підлягають процедурі оцінки впливу на довкілля.
• Небажання оцінювати в межах Смарагдової мережі геологічну розвідку та дослідно-промислове видобування корисних копалин
• Бажання отримати дозвіл на реалізацію в межах Смарагдової мережі проектів, які однозначно негативно будуть на неї впливати, але можуть принести великий прибуток (наприклад, видобуток корисних копалин).

Мовляв, через це український бізнес не зможе ефективно працювати. Хоча той факт, що мережа Natura 2000 – повний аналог Смарагдової мережі у ЄС – займає 18% площі поверхні країн-членів ЄС, зовсім не заважає європейському бізнесу бути ефективним.

Візьмемо для прикладу Польщу.

Два профільних закони "Про охорону природи" та "Про участь громадськості в охороні навколишнього природного середовища" чітко вказують, що:

• Будь-який план чи проект, який може негативно впливати на території Natura 2000, повинен бути оцінений перед прийняттям рішення про його реалізацію.
• До таких рішень зокрема належать рішення про затвердження планів виконання робіт з геологічної розвідки.
• У разі, якщо проект однозначно негативно впливає на територію Natura 2000, то його реалізація можлива лише за умов відсутності альтернатив і лише задля збереження здоров’я та життя людей, забезпечення оборони держави і імперативних публічних інтересів (за умови отримання висновку Європейської комісії).

Це цілком логічно – бо геологічна розвідка включає в себе зняття верхнього шару ґрунту, буріння, а "дослідно-промислове" видобування бурштину візуально жодним чином не відрізняється від промислового видобування – та ж пустеля на місці лісу.

Геологічна розвідка торфу у Волинській області, яка призвела до повного знищення природної екосистеми

А висновок Єврокомісії як раз і потрібен, аби незалежний орган оцінив, чи дійсно це проект настільки важливий для суспільства, чи мова просто йде про чиїсь бізнес-інтереси.

Водночас в Польщі (та і взагалі в ЄС) оцінці підлягає будь-який проект чи планована діяльність, яка може вплинути на територію Natura 2000, а українські законодавці обмежились чітким переліком видів діяльності.

Тому законопроект "Про територію Смарагдової мережі" по відношенню до бізнесу є навіть менш жорстким, ніж аналогічне польське законодавство.

І це при тому, що на рівні ЄС Польща далеко не є "відмінником" в плані охорони природи, і навіть програла суд через проведення рубок в Біловезькій Пущі з порушенням вимог директив, через що розпочала перегляд законодавства в більш жорсткий бік.

Якщо підсумувати, то реальна мета всіх пропозицій противників законопроекту №4461 – запровадити Смарагдову мережу таким чином, аби це не призвело до жодних обмеження на ведення господарської діяльності. Тобто аби Смарагдова мережа працювала лише "на папері".

Адже видобувати корисні копалини та використовувати інші природні ресурси хочеться на всій території України, зокрема і в межах природоохоронних територій, визнаних важливими для всієї Європи…

Тому голосування за законопроект №4461"Про території Смарагдової мережі" покаже, хто з народних обранців дійсно виступає за збереження довкілля та євроінтеграцію, а хто відстоює інтереси експлуатантів природних ресурсів.

Єгор Гриник, біолог, ГО "Українська природоохоронна група", спеціально для УП.Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Титульна світлина vovan13/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Смарагдова мережа в Україні: чому це вигідно всім нам

Чому в Україні потрібно створити "Смарагдову мережу" і що це таке

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.