Як боротися з гендерною дискримінацією і чому це важливо для молоді? Поради від руху HeForShe
Нещодавно я виступала в одній приватній академії, де розповідала про рух HeForShe, і мимохідь згадала історію зі свого студентського життя.
На першому курсі один викладач мало не кожного заняття звертався до нас, студенток, зі словами: "Дівчата, чого ви тут сидите? Ідіть гуляйте, шукайте женихів, бо все одно з вас нічого путнього не буде".
Я хотіла проілюструвати, якою неприйнятною може бути поведінка викладача. Аж раптом із зали підвелася молода дівчина і сказала, що знає цього викладача. Він досі працює і досі говорить це студенткам на парах. А з часів мого навчання минуло близько десяти років!
Коли я пригадую цю та інші історії дискримінації, подумки повертаюся у ті минулі ситуації та уявляю, що потрібно було зробити чи відповісти. Я розумію, що у той час ми просто не знали, що чути таке від викладача – не гаразд. Зі 130 студентів ніхто жодного разу не наважився встати і сказати йому, щоб він припинив свій рафінований сексизм.
Змінювати усталені моделі суспільної поведінки завжди непросто.
Великі трансформації складаються з безлічі маленьких побутових подвигів, коли треба сказати: "Так було завжди, але це не значить, що так буде надалі. Цьому час покласти край".
Стати агентом чи агенткою таких змін – означає взяти на себе сміливість сказати "ні". Припинити те, що завжди було "прийнято", але завжди було неприйнятним.
Ще один приклад. Моя знайома журналістка нещодавно написала у Фейсбуці, що шукає героїнь для сюжету про суспільний тиск та набридливі запитання щодо одруження.
| Фото: fizkes/Depositphotos |
Здавалося би, горезвісне "часіки тікають" вже давно стало мемом. Але у коментарях до посту виявилося, що це зовсім не так. Багато дорослих, успішних дівчат, які займаються улюбленою справою, писали, що… досі чують про "головне покликання жінки".
Чимало дівчат навчились боротися із суспільним тиском або ігнорувати його, усвідомлюючи самих себе, свої потреби та бажання. Але це усвідомлення приходить з віком, досвідом, прочитаними книгами і статтями, після розмов з однодумицями та значного негативного досвіду.
Питання полягає в тому, як системно та довгостроково виправляти причини дискримінації, а не лише боротися з її симптомами. Саме на таку довгострокову роботу спрямований рух HeForShe в Україні.
Ми оточені гендерними стереотипами змалечку, тому чимало людей просто не проблематизують їх.
Відповідно, боротьба із ними починається з сумніву у тому, що є нібито очевидним. Наприклад, уроки трудового навчання у школах, які програмують майбутні ролі хлопчиків та дівчаток.
Хтось може раціонально пояснити, чому дівчат не навчають забивати цвяхи і вирізати лобзиком? Або чому хлопцям не потрібно вміти готувати чи штопати одяг?
У звільненні суспільства від гендерних стереотипів зацікавлені всі. Країни з найвищим рівнем гендерної рівності регулярно опиняються в топі "найщасливіших", "найзаможніших" тощо. Це не збіг, це логічний зв’язок.
Поступово змінювати ставлення, працювати із витоками та причинами дискримінації ефективніше, ніж мати справу з її наслідками. Саме тому новий проект руху націлений на студентське середовище.
З одного боку, саме у студентські роки люди нерідко зіштовхуються із сексизмом щодо професійного вибору. З іншого, саме молоді люди мають найбільший потенціал і мотивацію ставати агентами змін і змінювати статус-кво.
Рух солідарності за гендерну рівність HeForShe в Україні від ООН Жінки вперше адаптує глобальний проект HeForShe University Tour для України.
Вже у вересні ми вирушаємо у турне регіонами України. Ми проведемо зустрічі із викладачами та студентством та надамо платформу для дискусії про стереотипи, сексизм, дискримінацію та насильство.
Подібні тури уже відбулися у США, Канаді, Великій Британії, Франції, Таїланді та інших країнах. Після них в університетах створюють HeForShe-клуби – дискусійні майданчики для небайдужої молоді. Це важливий крок до змін, які починаються із нас самих.
Наша мета – почати цей діалог з українським студентством, яке у різні часи було у фарватері суспільних змін.
У рамках проекту ми створили освітній фільм, у якому взяли участь українські зірки та інфлуенсери, і це ще один важливий спосіб донести наші ідеї молоді.
І в світі, і в Україні рух HeForShe будує свою адвокаційну діяльність зокрема і через залучення відомих людей, які стають нашими "голосами".
Фільм покриває базові питання про гендерну нерівність: як на нас впливають стереотипи? чи дійсно жінки отримують меншу зарплатню? як сексизм пов’язаний з насильством? та чому гендерна рівність потрібна не лише дівчатам, а є хлопцям?
Після прем’єр під час Туру фільм буде у відкритому доступі онлайн, і ми закликаємо студентів, учнів старших класів та педагогів організовувати покази у своїх навчальних закладах, обговорювати теми, влаштовувати дискусії. Саме у проговоренні народжується істина.
Зміни можна розпочати вже сьогодні. Як? Маю чотири прості поради.
👉 Будьте собою. Дозвольте собі бути та залишатися собою за будь-яких обставин. Ви завжди сильніші за стереотипи, і ніхто не може зробити вибір замість вас самих.
👉 Не підтримуйте дискримінацію. Не поширюйте стереотипні висловлювання та пости у соцмережах, не керуйтеся ними у повсякденному житті.
Сексистський гумор не лише не смішний, він є інструментом "нормалізації" дискримінації. Не бійтеся сказати, що вам не смішно.
👉 Не нав’язуйте гендерні стереотипи дітям. Виховуйте наступне покоління, не нав’язуючи їм свої очікування та "правильну поведінку" для хлопчиків чи дівчаток.
Спробуйте дати собі логічну відповідь на питання: "Чому бути охайними важливо лише дівчаткам?", "Чому хлопчику негоже плакати, навіть коли боляче?".
Підтримка і прийняття дитини – найкращі антидоти від гендерних стереотипів, які можуть позбавити її багатьох проблем у дорослому житті.
👉 Не ігноруйте дискримінацію довкола. Не мовчіть і не толеруйте прояви гендерних стереотипів і сексизму на роботі.
Не будьте байдужими, коли ображають чи упереджено ставляться до ваших колег. Своєю позицією ви можете допомогти зробити робоче середовище етичним та здоровим.
Дотримання цих простих чотирьох принципів може вже сьогодні змінити ваше життя та життя оточуючих на краще.
Кожне зусилля, кожна побутова ситуація, в якій ви відстояли принцип недискримінації, створює довкола вас простір свободи.
Щоденні зусилля тисяч людей формуватимуть простір безпеки та можливостей в українському суспільстві загалом. Хочу вірити, що робота структури ООН Жінки з молоддю та студентством зробить вагомий внесок на шляху до цієї мети.
Ольга Дячук, координаторка руху HeForShe в Україні, ООН Жінки, спеціально для УП. Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
Титульна світлина Jirsak/Depositphotos
Вас також може зацікавити:
Як розпізнати гендерну дискримінацію, та куди звертатися в таких випадках
Суспільство "чистих підлог", або Як ми підтримуємо дискримінацію за сімейним статусом
Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.