Життя в обмін на здоров’я: чому на фронті потрібні якісні турнікети

Турнікет – пристрій, який дорого коштує і дуже швидко діє. Без нього зупинити критичну кровотечу в польових умовах практично нереально.

У бійця, медика чи цивільного є пару хвилин, перш ніж він сам чи поранений втратить свідомість, або взагалі помре. То чому ж турнікети, а особливо американські CAT, стали парамедичним запитом номер один в умовах української війни?

Трохи з історії тактичної медицини

Просто поглянемо на минуле: Друга світова, Афганістан, усі військові конфлікти за участю Радянського союзу – це той бойовий досвід, який мала українська армія до 2014 року. На жаль, у нашому досвіді не було такого понятття як "тактична медицина". 

Одними з найкращих медиків на полі бою та менторів з усіх тактичних навчань зараз є американці. По-перше, за три десятиліття миротворчих місій НАТО здобули не лише військовий, а й медичний досвід. По-друге, вони збирають всі статистичні дані, оброблять їх і відповідно до результатів змінюють чи редагують протоколи, які зараз існують.

Наприклад, за час військових компаній на Близькому Сході медики з’ясували, що майже 75% втрат особового складу спричинила саме надмірна кровотеча. І якби її вчасно можна було зупинити, то поранені з пошкодженнями магістральних судин мали б високі шанси вижити. 

"Протоколи надання домедичної допомоги – це чисті статистичні дані: смерті або причини смертей. Кожен летальний випадок чи випадок травмування в американців ретельно записується та передається", – розповідає Вікторія Ткач, бойова медикиня добровольчої організації парамедиків Госпітальєри, яка врятувала сотні бійців від 2014 року. 

Три хвилини, щоб вижити

Що відбувається під час крововтрати? Будь-яке поранення запускає сплеск адреналіну в організмі, щоб мати змогу вижити. Але щойно адреналін падає, людина починає відчувати слабкість, запаморочення, нудоту, втрачати свідомість, відчувати, а дрібна моторика ускладнюється. У пораненого є від 1 до 3-х хвилин, аби зупинити кровотечу та врятувати своє життя. Зайве говорити, що поруч з нею навряд чи буде парамедик. 

Максим Деньгуб, який зараз служить бойовим медиком в ЗСУ, а до цього 22 роки працював на кареті швидкої, постійно повторює, що без якісного турнікету впоратися з сильною кровотечею бійцям надто складно: "Щоб якось перетягнути рану, треба багато часу, якого немає на полі бою".

"Етап евакуації буває дуже важким, він може складати 2-3 години. На жаль, не на всіх секторах ми можемо швидко дістатися до поранених. Тому бійцю доведеться чекати і цей час критичний для його подальшого здорового життя", – пояснює Вікторія Ткач. 

Американський турнікет CAT на сьогодні є найефективнішим та найпростішим у використанні. Окрім того, від 2014 року ця конструкція була найпоширенішою в Україні та використовувалася в більшості тренувань.

Як постійно нагадують парамедики, цей турнікет розрахований на середньостатистичного американського солдата, який хутко вміє робити те, що його вчили: "Тому всі ці речі такі дорогі, для них не потрібно багато розуму, це суто механіка. На полі бою в тебе немає такої розкоші, як час, щоб розгадувати головоломки турнікетів".  

Так, зараз є кілька перевірених та популярних моделей турнікетів у світі – це SOFT, TMT, SAM та ще кілька гідних виробників. Однак, аби навчитися ними користуватися треба час і зусилля. CAT досі лишається найпростішим та найбільш зручним у використанні. Це те, що можна накласти собі одною рукою.

"Було багато випадків ще під час Донбаської компанії, коли хлопці, які мали травми одразу трьох кінцівок, прекрасно себе заджгутовували CATом, усі три кінцівки, самостійно. І лише потім втрачали свідомість, а далі в лікарні чули, які вони герої", – розповідає Вікторія Ткач. 

Серед військових медиків є вислів, що найкращий турнікет той, яким ти вмієш користуватися. Це дійсно так, але він іще має бути якісним.

"Критична кровотеча стається найчастіше після поранень від артилерії. А це вже цілий комплекс – баротравма голови, черепно-мозкова, можуть бути множинні осколки. Повірте, людина в такому стані, що розбиратися з хитромудрим турнікетом стає неможливо", – додає Вікторія Ткач.

"Окрім того, CAT легко послабити, якщо кровотеча сповільнилася. Цим турнікетом зручно регулювати тиск на судини, а це значить, що можна попередити таку біду як ампутація" – стверджує Максим Деньгуб. 

Чому потрібен Combat application tourniquet – CAT та які альтернативи

Їхня конструкція дозволяє легко і швидко зупинити кровотечу. Американці навчилися робити речі, які дійсно діють і не травмують здоров’я людини. 

"Турнікет CAT має найкращу сучасну конструкцію, його можна затягнути максимально сильно і підтягувати, якщо м’яз змінився в об’ємі під час евакуації", – пояснює Ірина Костенко, сертифікована інструкторка з тактичної медицини. 

До появи тактичного турнікету, звісно, існували інші засоби зупинити кровотечу. Якщо згадати відомий джгут Есмарха, якому скоро виповниться 200 років (Есмарх винайшов свій кровоспинний джгут ще в 1860-х) і який був в усіх радянських військових аптечках, то можна сказати, що так, він дійсно діє, але…

Будь-яка медицина поза госпітальними умовами діє за принципом "життя в обмін на здоров’я" – і це напряму стосується джгута Есмарха. Він має багато протипоказань і доволі травматичний. Але найбільший мінус в тому, що його важко накласти собі самому, ще й під обстрілом, ще й тоді, коли вже втрачаєш свідомість. 

"Це правда, що ми часто користувалися джгутами, по типу Есмарха, але вони вже відійшли в минуле. Затягнути такий джгут самостійно – надскладна задача", – каже Максим Деньгуб. 

Джгут виготовлений з гуми, яка не стабільна до зовнішнього середовища та залежно від температури то розсихається, то розтягується. І про важливий постійний тиск на рану не може бути й мови. Окрім того, джгут перетискає нервові волокна, а після такого навряд чи рука чи нога бійця буде нормально функціонувати. 

"Джгут має зберігатися в заводському пакеті із заводською присипкою, аби гума була більш-менш стабільною. Якщо джгут зберігають інакше, він не працюватиме правильно. Ніхто не зберігає Есмарха в заводськкому пакуванні, повірте" – Вікторія.   

У турнікетах важливе усе: конструкція, матеріал, як він зшивається та склеюється, чи кожна деталь пропрацьована та відтестована десятками років. Неякісний текстиль, пластик, не відтестовані деталі можуть коштувати життя. 

"Якщо ви думаєте, що "якщо я можу накласти цей турнікет, то й боєць зможе" – це так не працює. Я вже втомилася пояснювати людям, що не можна робити самому турнікети. Єдиний сертифікований в Україні турнікет – це SICH*. І вони працюють", –  наголошує Вікторія Ткач. 

*Ці турнікети з’явилися 2015 року внаслідок досліджень українських медиків, волонтерів та військових. Турнікетом SICH комплектують офіційні аптечки Збройних Сил України, Національної Гвардії та Поліції. Турнікети дещо відрізняється за конструкцією від CAT. Але поки що це єдина розумна альтернатива CAT в наших умовах. 

Чим небезпечні аналогові турнікети

Робота військового та медиків на полі бою – це робота за чітким алгоритмом. Будь-який аналог CAT може коштувати життя. Турнікет можна тримати до 2-х годин, далі його необхідно замінити: 

"Є низка подальших протоколів і правил, аби зберегти і життя, і здоров’я. Але ж ніхто не хоче в цьому розбиратися. Всі просто хочуть турнікет. У результаті щось криво копіюють і виходить, м’яко кажучи, поганенько. Я бачила навіть як замість наліпки "TIME" використовували звичайні магазинні цінники, на яких пишуть вартість пива. Або ставили дерев’яні воротки без жодного полірування, ти крутиш – і вганяєш собі занози в пальці. А скільки тих турнікетів ламається. У ліпшому випадку їх можна використовувати лише в госпітальних умовах, під рушничком", – пояснює Вікторія Ткач.  

"У трьох випадках із п’яти аналог зламається: неякісний матеріал, з якого такі турнікети виробляють, стає причиною фатальних наслідків. А втрата бійця – це горе для медика, як і горе для його родини та й всією країни зараз", – додає Максим Деньгуб. 

"Аналоги фізично не можуть надати ефективно рівного тиску на судини. Будь-яка кровотеча зупиняється тиском, саме якісний турнікет може створити його без зусиль людини. Звісно, за бажанням можна імпровізувати і хоч шматком танку рану притискати, але ми ж всі чудово розуміємо, що це ігри з життям", – каже Ірина Костенко. 

Пріоритет кожного військового – виконати завдання. Якщо боєць отримує поранення і перебуває досі у зоні вогню, то мусить зупинити кровотечу, щоб продовжувати операцію. Без турнікета зробити це нереально. Зараз є безліч кровоспинних інструментів, тампонади, але все це використати можливо виключно в укритті: 

"Зрозумійте, у бійців трохи інші задачі. Вони знають, що треба турнікети, отримують їх, кладуть у підсумок. А коли реально настає час, ці турнікети можна просто викинути. Люди платять гроші, аби сертифікуватися, працювати легально, але проблема ж в тому, що їх турнікети не діють. Це дуже небезпечно. Люди просто не розуміють, що грають із життям. Це те ж саме, що варити фізрозчин вдома: взяти каструлю, насипати солі і вперед вливати його всім", – пояснює Вікторія Ткач. 

Найбільша проблема всіх аналогових турнікетів – їх не тестують достатню кількість часу. В умовах складної евакуації це може звести нанівець усі зусилля медиків:

"У мене було багато випадків, коли ми забирали бійця, який до того наклав собі турнікет. Починаємо евакуацію, веземо, його розтрясає по дорозі на ямах, і через те, що матеріал, із якого зробили турнікет, геть не підходить для цього, кров починає знову йти. Уявіть, ми в процесі, намагаємося прочистити дихальні шляхи, якось підлатати пораненого, і тут я бачу, що наш 300-й ще й починає "підтікати". У таких умовах про "зберегти здоров’я" не може бути й мови. Звісно, я просто беру CAT і перекладаю турнікет. Але мрія кожного медика на фронті, щоб поранений не стікав кров’ю, щоб не перейматися за це та мати змогу далі його нормально рятувати", – додає Вікторія. 

Звісно, якісні американські CAT коштують грошей, це найбільша проблема зараз, як і те, де їх придбати в достатній кількості.

Сьогодні українські фонди, організації та волонтери займаються пошуком та закупівлею якісних турнікетів для бійців і парамедиків. Найчастіше це стає можливим завдяки допомозі з-за кордону.

Варто пам’ятати, що ці сучасні джгути – лише розхідники. Коштовні, але необхідні. І потреба в них є завжди. Вони перевірені та відтестовані так, що кожна деталь у них стоїть на своєму місці, вони дійсно рятують життя. І ми можемо цьому допомогти, якщо будемо підтримувати тих, хто доставляє дійсно ліпші турнікети просто на фронт.

Пам’ятаємо, що навіть 1 CAT – це чиєсь життя та здоров’я, ціла історія врятованого українця. 

Дар'я Дригіна, райтерка ГО Small Heart with Art, спеціально для УП. Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.