Морські біологи відкрили новий вид морського слимака, що мешкає в найтемніших глибинах океану, відомих як "середньонічна зона".

Про це йдеться у дослідженні, опублікованому у науковому журналі Deep-Sea Research, пише Popular Science.

Зазначається, що морський слимак Bathydevius caudactylus має незвичайний вигляд: великий желеподібний капюшон, хвіст у формі весла, а також яскраве світіння – біолюмінесценцію.

Вперше команді Інституту дослідження акваріума Монтерейської затоки (MBARI) вдалося побачити його понад 20 років тому, коли на глибині 2615 метрів під водою вони використовували підводний апарат Tiburon. Відтоді протягом двох десятиліть дослідники зустрічали молюска понад 150 разів. Ця істота збивала науковців з пантелику, оскільки не була схожа на жоден інший відомий вид.

Одна частина тіла слимака має об’ємну капюшоноподібну структуру, інша – плоский хвіст з безліччю пальцеподібних виступів, а між ними – кольорові внутрішні органи. Водночас у нього є стопа, як у равлика, що й дало вченим підстави називати його "таємничим молюском".

Команда науковців дослідили анатомію та генетику слимака й підтвердила, що він належить до голозябрових, або морських слимаків.

Більшість морських слимаків зазвичай живуть на морському дні: в прибережних зонах на коралових рифах чи в лісах ламінарій, або на глибинах до 6000 метрів.

Загалом Bathydevius caudactylus є першим відомим морським слимаком, що живе не на дні, а у так званій "середньонічній зоні" – це простір океану на глибині від 1000 до 4000 метрів під поверхнею.

Наразі цього загадкового слимака помічали лише в Тихому океані, біля берегів Північної Америки. Однак дослідники з Національного управління океанічних та атмосферних досліджень (NOAA) помітили схожу істоту у Маріанській западині на заході Тихого океану, що свідчить про можливе значно ширше поширення Bathydevius caudactylus.

Як слимак виживає у темних глибинах океану

Щоб вижити в таких суворих умовах, Bathydevius caudactylus розвинув унікальні навички для пошуку їжі, захисту та взаємодії з іншими. Більшість морських слимаків харчуються, обскрібаючи їжу з дна, але Bathydevius caudactylus діє інакше – він ловить здобич за допомогою свого великого капюшона, подібно до венериної мухоловки.

Як і деякі інші морські істоти – медузи, туникати і анемони – він використовує таку пастку, щоб захоплювати дрібних ракоподібних.

Проте дослідження показало, що схожа методика захоплення здобичі за допомогою капюшона є результатом конвергентної еволюції, а не спорідненості з іншими видами слимаків. Генетичний аналіз підтвердив, що Bathydevius caudactylus настільки відрізняється від інших відомих морських слимаків, що належить до окремої родини Bathydeviidae.

Щоб плавати, він згинає тіло вгору-вниз, або ж дрейфує в товщі води, піддаючись течіям. Його прозоре тіло допомагає ховатися від хижаків, ніби "розчиняючись" у воді. Якщо йому загрожує небезпека, слимак закриває капюшон навколо рота та швидко пульсує, як медуза, щоб утекти.

Ще одна захисна особливість Bathydevius caudactylus – біолюмінесценція, яку він використовує, щоб відлякувати або відволікати хижаків.

"Коли ми вперше зняли його світіння за допомогою дистанційного апарату, всі в контрольній кімнаті голосно вигукнули "Оооо!" Ми були зачаровані цим видовищем", – сказав один зі співавторів дослідження Стівен Хеддок.

Як і більшість голозябрових, Bathydevius caudactylus – гермафродит, тобто має як чоловічі, так і жіночі статеві органи. Для відкладання яєць він, ймовірно, опускається на морське дно, де використовує мускулисту стопу, щоб прикріпитися до дна і випустити яйця.

"Цей таємничий молюск – приклад того, наскільки багато ми можемо дізнатися, досліджуючи океан на глибинах понад 2000 метрів. Чим більше деталей про спільноти глибоководного океану ми зʼясовуємо, тим кращими будуть наші рішення та відповідальність за цей світ", – підкреслює Хеддок.

Раніше ми розповідали, що у Тихому океані на глибині понад 2500 метрів вчені знайшли екосистему, яка виживає в екстремальних умовах.