Книжковий Арсенал у Вільнюсі та в Болоньї: досвід підтримки і досвід нав'язування "хороших рускіх"

Міжнародний фестиваль Книжковий Арсенал цьогоріч представив свою програму на Вільнюському книжковому ярмарку у Литві та на Болонському ярмарку дитячої книги в Італії. Книжковий Арсенал, який не відбувся через повномасштабне вторгнення Росії, має змогу представити на міжнародних майданчиках українську книгу, письменників, ілюстраторів, переможців конкурсу "Найкращий книжковий дизайн" та видавців.

Координаторка Книжкового Арсеналу Юлія Козловець порівнює досвід участі в обох фестивалях спеціально для УП.Життя.

Читайте УП.Культура в Телеграм

Коли я їхала у Вільнюс, я бісилась і звично весь час повторювала про себе #йбнрсня. Я їхала з дому аж так надовго, у Вільнюс, а тоді згодом ще в Болонью. Замість півгодини до Жулян та пари годин льоту бюджетним лоукостером, ми їхали через дві країни поїздами довго, не задешево, мало спали, на ходу їли, тоді ще летіли, нервувались за тих з нашої делегації, хто їхав ще довше автобусом…

І тоді перше, що я побачила по прильоту, був наш прапор. І я відчула себе вдома у добрих друзів. Українські прапори, наша символіка у Вільнюсі всюди: у вікнах приватних квартир, бізнес-центрів та державних установ, на парканах, автобусах та бігбордах… Так само теплом тебе усюди зустрічають різні люди, огортають турботою, та незмінно дякують, ще раніше ніж ти встигаєш подякувати сама…

Читайте також: Наполегливість існування: найбільший книжковий ярмарок світу відмовив росіянам та сфокусувався на Україні

Програма Книжкового Арсеналу на Вільнюському книжковому ярмарку створювалась за цілковитої всеохопної підтримки та на запрошення Литовського інституту культури. Вони, а також Асоціація видавців Литви та ЛітЕкспо, організатори найбільшого книжкового ярмарку в балтійському регіоні, були всі місяці підготовки супер уважними до деталей, гнучкими та абсолютно довірливими в питаннях програмування, вибору імен, тем, форматів подій. Я й раніше завжди дуже цінувала це партнерство – ми мали досвід реалізації спільних проєктів у 2019 та 2021, і певний рівень довіри та взаємоповаги сформувався між нами давно. Думаю, саме це запорука найуспішних досвідів співпраці й в умовах війни.

Торік, в день повномасштабного вторгнення Росії в Україну, відкривався попередній 22-ий Вільнюський книжковий ярмарок. Шоковані зранку новинами, організатори на ходу повністю змінили свої сценарії та плани й відкрились потужною акцією підтримки України, заявивши про солідарність з українським народом та категоричне засудження агресії і бойкот росії.

Через рік, готуючи 23-ій Вільнюський книжковий ярмарок, організатори обирають синьо-жовті кольори для своєї айдентики та роблять головний акцент програми на подіях про Україну та за участі українських гостей. Фактично, ми отримуємо їхню сцену, з якої говоримо в річницю вторгнення про те, що важливо і що болить.

В формуванні програми ми дотримались традиційного для Книжкового Арсеналу підходу мультидисціплінарності, яка дозволяє говорити з різними аудиторіями мовою різних видів мистецтва. Ми організували авторські читання для дітей з Катериною Міхаліциною; дискусію про плакат як зброю і про творчі практики під час війни, у якій взяли участь члени клубу ілюстраторів Pictoric Олена Старанчук і Олег Грищенко; кіноперформанс Євгенія Арлова STRICHKA; поетичні читання за участі українських поеток Галини Крук, Гаськи Шиян, Катерини Міхаліциної та їхніх перекладачів; кінопоказ фільму Олександра Довженка "Земля" у співпраці з Довженко-Центром; дискусію про солідарність українських і литовських письменників; а також презентацію книжки Андрія Любки, яка мала відбутися рівно рік тому, але у зв’язку з повномасштабним вторгненням відбулася лише цьогоріч. Артстудія "Аґрафка" та клуб ілюстраторів Pictoric провели майстер-класи для студентів Вільнюської академії мистецтв.

Окрім того, Романа Романишин і Андрій Лесів проводили творчі воркшопи для дітей, під час яких литовські школярі та їхні українськи однолітки, які знайшли прихисток від війни в Литві, малювали разом місто Рондо, в яке колись прийшла війна. За сприяння Книжкового Арсеналу участь у події Медіа-форуму взяла Олександра Матвійчук.

Протягом ярмарку відбувалася виставка книг з найкращим книжковим дизайном: Україну представляли переможці конкурсу "Найкращий книжковий дизайн-2022", яких Книжковий Арсенал оголосив напередодні. Наші книжки також взяли участь у конкурсі "The Best Baltic Book Design", де оцінювали найкрасивіші видання з країн Балтії й України, як країни – гостя. Книжка видавництва ist publishing "Довідник безбар’єрності" отримала диплом переможця, разом із трьома іншими найкрасивішими книжками з Литви, Латвії та Естонії.

На вході до виставкового центру Litexpo відвідувачі мали змогу побачити виставку "Ілюстрована Україна" від клубу ілюстраторів Pictoric, на якій були представлені 39 плакатів, створених українськими ілюстраторами в часі повномасштабного вторгнення Росії в Україну. А в одному з виставкових залів була представлена виставка від арт-студії "Аґрафка" з ілюстраціями до книг "Війна, що змінила Рондо" та "Московіада".

65 тис. відвідувачів, близько 600 подій за 4 дні. І підтримка України, шалена щира підтримка, ознаки якої буквально всюди – в дизайні стендів, в українських прапорах на стендах і в руках відвідувачів, в плетіння маскувальних сіток біля найбільшого конференц-залу, в привітаннях "Слава Україні" від охоронців на вході .. Маючи мікрофон, литовці говорять: ми в боргу перед вами, українцями. Ви стоїте не тільки за себе, ви стоїте за нас. Ми будемо підтримувати вас, скільки треба, до самої Перемоги.

Їдучи з Вільнюса, я думала: наскільки комфортно тут бути в гостях, на рівні особистому і професійному. Це дружба рівних. Думаю, якби я повернулась з Вільнюса додому, мені б вистачило поновленого в теплому дружньому прийомі ресурсу надовго.

Але мене чекала попереду Болонья. І це не мало бути дуже просто.

Підтримка з боку організаторів, режим максимального сприяння в підготовці виставки ілюстрацій, яку організовували Книжковий Арсенал та Pictoric, та наших подій, допомога Українському інституту книги з організацією нашого національного стенду, продовження бойкоту державних російських інституцій, особиста включеність на рівні до технічних деталей директорки ярмарку пані Елени Пасолі, кооперація та гнучкість, бажання зрозуміти та задовольнити наші потреби від команди – це все про цьогорічний Болонський ярмарок дитячої книги, провідну подію книговидавничої галузі, якій за свою 60-річну історію вдалося об’єднати унікальну та різноманітну світову аудиторію.

Болонський дитячий книжковий ярмарок є місцем зустрічі ідей з усього світу, світовим хабом обміну авторськими правами у видавничій сфері, а також центром сучасних мультимедіа та ліцензування дитячих історій, ілюстрацій, анімації тощо. Організатори кажуть, що цей успіх досягнутий завдяки постійному діалогу та співпраці, які BCBF встановив і підтримує з видавцями та всім міжнародним співтовариством дитячої книги протягом десятиліть.

А отже, Болонья – це також російські ілюстратори в списку 80 найкращих ілюстраторів світу цьогорічної Illustrators Exhibition. І прагнення фестивалю до "створення культурних мостів" між країнами, переслідуючи мету "розвитку дитячої ілюстрації та літератури, а також надання простору для діалогу та обміну досвідом". Це "готовність заохочувати індивідуальну участь незалежних видавців, письменників і художників з усіх країн і регіонів світу, які бажають творчо, мирно та цілеспрямовано робити свій внесок у велику видавничу спільноту, об’єднуючи дітей і книжки".

Читайте також: Росіянка не головуватиме в журі Премії Андерсена. Чи допоможе це репутації "Дитячого Нобеля"?

Болонський ярмарок дитячої книги – це місце, де нам, українцям, обов’язково треба бути, щоб бути почутими та видимими. Щоб при вході на ярмарок всіх зустрічав величезний постер з виставки українских ілюстраторів, який зрозумілою всім мовою говорив про головне для нас сьогодні і змушував кожного зупинись.

Щоб на головну сцену для нагородження піднімалась неймовірна команда Видавництва Старого Лева, найкращого дитячого видавництва Європи.

Щоб наші спікери, неймовірно круті відомі на весь світ ілюстратори, могли в мікрофон для великої аудиторії аргументовано та переконливо відповісти на питання: що не так з росіянами в конкурсах та виконавчих органах міжнародних оранізацій?...

Щоб демонструвати світу круті проєкти, пропонувати свою експертизу та нові теми. Щоб ставити незручні питання та відповідати на щирі запити, пояснювати свою позицію, шукати та знаходити підтримку.

Власне, це наша робота сьогодні: бути там, де потрібно, та аргументовано посутньо і переконливо говорити про те, що важливо.