Чому українську та всесвітню історію потрібно викладати у школах в одному інтегрованому курсі?
Як співавтор модельної навчальної програми інтегрованого курсу української та всесвітньої історії, а також з досвіду викладання можу стверджувати, що саме такий підхід дає учнівству усвідомлене сприйняття та розуміння історії.
Адже два окремі курси – це велика проблема для учнів. А два підручники – навіть абсурдно, оскільки багато процесів мають загальноісторичний характер.
Учням складно зрозуміти та синхронізувати два окремі курси історії
Поясню, детально розглядаючи навчальну програму кожного класу.
П’ятикласники раніше працювали за підручником пропедевтичного курсу "Вступ до історії", де закладалися базові поняття і відбувалося загальне знайомство з історією.
У 6 класі теж за одним підручником, але вже інтегрованого курсу "Історія України. Всесвітня історія". Це був курс історії стародавнього світу, і назва в цьому контексті не відповідала змісту. Адже йшлося про розселення людей, напрямки залюднення території Землі, еволюцію людства. Потім переходили хронологічно до появи перших цивілізацій, держав. Це здебільшого була світова історія.
З історії України була інформація про розселення людей на сучасній території нашої держави та Трипільську культуру, хоча вона охоплювала і частину території Румунії, Молдови тощо. І ніхто не сперечався, чи це має бути інтегрований курс, адже України там дуже мало. Наприклад, неможливо зрозуміти історію появи на наших територіях грецьких античних поселень, полісів Херсонес, Пантікапей, Ольвія лише в межах історії України.
Кіммерійці, скіфи, сармати прийшли до нас з території Нижнього Поволжжя. Тут були й місцеві племена. А державності, які на той час існували, не можемо вважати суто українськими. Курс закінчується великим переселенням народів і великим розселенням слов’ян.
Після цього в 7 класі учням видають два підручники, і тут часто виникає непорозуміння. У голові дитини 11-12 років – це два окремі підручники та два окремі курси. Інколи їх викладають різні вчителі. Історію Середньовіччя діти вже не можуть синхронізувати, адже послідовність і зміст викладеного матеріалу дедалі частіше не суголосні. Наче рухаємося хронологічно, але говоримо виключно про те, що відбувалося на території України, а з подіями, що відбувалося у цей час у Європі, учні не можуть проводити паралелі.
Інколи відбувається випередження хронології в історії України над змістом всесвітньої. Це перша проблема. І друга – наприкінці 7 класу вивчаємо розпад Русі та включення її територій до складу інших держав.
Дітям важко зрозуміти події, що відбувалися в Україні та інших країнах, вони не можуть дати їм характеристику. Також складна ситуація з картами. Є лише окремі для двох курсів атласи, тому відстежити за картами суголосні події не завжди вдається. Наприклад, розглянути шлюбну дипломатію Ярослава Мудрого, доньки якого виходили заміж за представників європейських держав.
У 8 класі в курсі всесвітньої історії вивчають історію великих географічних відкриттів. Але історії всесвітньої на тиждень – 1 урок, а України – 1,5. Якщо 4-5 уроків діти вивчають великі географічні відкриття, то матеріал з Історії України значно випереджає хронологічно всесвітню історію.
Розглядаючи реформаційні й контрреформаційні рухи в Україні, яка на той час перебувала у складі Речі Посполитої, учні повинні розуміти суть та роль Реформації, яка почалася на початку 16 ст. в Німеччині.
Учителю доводиться або пропустити цю тему, або розповідати частину всесвітньої історії про рух Мартіна Лютера. Отже, розрив у поданні інформації між курсами історії України та всесвітньої становить пів року. Також феномен українського козацтва потрібно пояснювати з урахуванням військових походів за межі сучасної України – участі козацтва у європейських війнах, міжнародній дипломатії.
Чому потрібне реформування історичної освіти
Отже, питання синхронізації – ключове. Для того, щоб її розробити, потрібно скласти розклад. Але подекуди виникають складнощі з тарифікацією: за навчальною програмою вказано 35 годин всесвітньої історії та 52 – історії України. Доводиться або писати в понеділок "Історія України", у п’ятницю – всесвітня, але впродовж місяця вчитель веде всесвітню, а потім переходить до історії України.
Курс 9 класу розпочинається з кінця 18 ст., коли відбувалися поділи Речі Посполитої, а українські землі увійшли до складу Австрії та Росії. Тож учні мають розуміти, що відбувалося всередині цих країн. І знову неможливо синхронізувати події, адже курс історії України у співвідношенні до всесвітньої 1 до 1,5. Тому діти не зможуть порівняти українські та європейські культурні та політичні процеси одного періоду. Або навпаки: дублюється інформація, і ми просто втрачаємо час. А прагнути потрібно послідовності.
У 10-11 класах всесвітня історія здебільшого відходить на другий план, акцент робиться на історії України, оскільки потрібно готуватися до складання обов’язкового іспиту. Іноді вчителі зовсім не проводять всесвітню, використовуючи її години для підготовки до НМТ. Тоді втрачаються дуже серйозні речі для розуміння: міжнародні відносини, визнання Голодомору, Друга світова війна тощо.
Навчальні матеріали спрощуються, а це неправильно. А якщо історія України не буде обов’язковою на НМТ, тоді що, зацікавлення дисципліною зникне? Також кожний заклад освіти прагне зайняти високе місце в консолідованому рейтингу за результатами іспитів. Але високий рейтинг на НМТ не гарантує надання ґрунтовних знань учням. Питання НМТ не має бути пріоритетним над курсом історії. Тобто проблем багато.
Окрім того, навчальний матеріал із всесвітньої історії дуже об’ємний, проте недостатньо, лише оглядово, представлена історія Азії. Курс всесвітньої історії досить європоцентричний.
Міжнародні відносини – це важливий момент. Тому потрібно на тлі розвитку українських земель показувати також їхні взаємозв’язки з іншими державами; статус українців, які перебували у певний період у складі інших імперій. Ми маємо нашаровувати на кожному етапі інтегрованого курсу ті концептуальні речі, які будуть відображати історію нашої держави.
Зазначу, що процедура написання програми єдиного курсу – відкрита. Проте часто виникає опір, адже дотримуватися старої програми простіше. У нас, на жаль, не так багато науковців, які б спеціалізувалися на детальному вивченні певних історичних періодів. У закладах вищої освіти студентів, майбутніх педагогів готують, але чи достатньо цього буде, щоб читати інтегрований курс? Очікувано, що потрібно буде переглядати програму підготовки вчителів.
Досвід інтегрованого викладання історії у нашому навчальному закладі
Розповім про наш досвід. Рішенням педагогічної ради у 2021 році було обрано модельну навчальну програму інтегрованого курсу "Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти". Наприклад, розділ "Міста і села в історії" ми розглядаємо еволюційно від кочівників та городищ до сучасних міст і мегаполісів, вивчаємо замки середньовічної Європи та наші українські, порівнюючи їх.
У розділі "Зародження та розвиток людських громад" говоримо про еволюцію колективів від первісного суспільства до сучасності, до професійних, шкільних громад, громадських організацій. Відзначу, що для 6 класу ми на достатньому рівні показуємо як у світі та Україні розвивалися міста, цивілізації, суспільство, культура, релігії.
Зважаємо також на форми та методи, які використовують учителі, вони повинні відповідати запитам учнівства. Ми повинні їх мотивувати, використовуючи сучасні засоби в тому числі.
Наш авторський колектив видав підручник інтегрованого курсу "Історія: Україна і світ" для 7 класу. З вересня почнемо за ним працювати.
У профільному історичному 10 класі працюємо за програмою інтегрованого курсу "Історія: Україна і світ", яка була затверджена у 2022 році. Я розробив на її основі модифікацію під кількість годин для профільного класу – 6 уроків на тиждень.
На жаль, до цієї програми жоден авторський колектив не взявся за написання підручника інтегрованого курсу, тому я розробляю драфти навчальних матеріалів, частково використовуємо джерела мовою оригіналу (діти вільно володіють мовами Євросоюзу).
Така робота дає свої результати: учні синхронізують, можуть порівняти певні факти, події, явища, процеси, які відбувались у світі та Україні. Раніше це спричиняло проблему. Тепер же діти добре орієнтуються картографічно, тому що знають, які країни є поряд і які історичні процеси відбувалися паралельно. Також є розуміння хронологічної синхронізації подій.
Візьмемо задля експерименту дві групи учнів: першу, яка вивчає інтегрований курс, і другу – класичні предмети. Дамо їм завдання порівняти події Першої світової війни, визначити, які відбувалися в Україні, а які – у світі, та зробити висновок.
Друга група напише здебільшого те, що стосується історії Україні, адже орієнтується на складання НМТ. Результати учнів, які вивчають інтегрований курс, безумовно, будуть ліпшими.
Якщо відзначити успіхи за цей навчальний рік, то наші учні у складі збірної команди району посіли призове місце на всеукраїнському турнірі юних істориків. Також готували матеріали й мали виступи на міжнародних науково-практичних конференціях у Польщі та Німеччині. Помітно, що діти починають більше цікавитися новинами, читають передусім про те, що відбувається в Україні, але є розуміння подій у світі та впливу на нашу історію і навпаки.
Головне питання реформування історичної освіти, на мою думку, – в який спосіб спонукати вчителів замислитися. Тиснути, звісно, не варто. Потрібно зрозуміти, що вони побоюються скорочення годин на вивчення, хоча проєкт передбачає, навпаки, збільшення.
Потрібні будуть фахові курси, та й загалом більше підготовки. Проте результати себе виправдають. Ми маємо розкривати потенціал історичної галузі. Це допоможе учням розуміти роль України у світі, сприймати власну історію у світовому контексті.
Владислав Кронгауз, учитель історії, співавтор модельних навчальних програм інтегрованого курсу: "Історія: Україна і світ", спеціально для УП. Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
