Формула розподілу бюджету: як університети отримуватимуть державне фінансування
У 2024-му МОН повернуло формульний розподіл державного фінансування між університетами. Нагадаю, що ця практика для нашої освітньої системи не є новою. Навіть більше – вона вже добре зарекомендувала себе у 2020-21 роках. Утім, повномасштабна війна внесла корективи, і принцип "гроші по формулі" пробув на паузі останні два роки.
Що ж означатиме для університетів повернення формульного принципу розподілу бюджетних коштів? Як він буде втілюватися на практиці і як змінить українську освіту?
Розпочну із критеріїв Формули. Усього їх 5 – саме за ними розраховуватимуть суму державного фінансування, яку отримує кожен заклад вищої освіти.
Контингент студентів
Це ключовий критерій для визначення розміру державного фінансування закладу вищої освіти.
Контингент студентів – це загальна кількість тих, хто навчається у відповідному закладі за кошти державного бюджету. Логічно, що більше успішних студентів із високими балами ЗНО/НМТ, – ті, які вибороли право навчатися в університеті за державним замовленням, то більше коштів отримає ЗВО. Тобто це реалізація прозорого і справедливого принципу "гроші ходять за студентом".
Показник контингенту студентів вираховується як різниця між кількістю тих, хто навчався в університеті "на бюджеті" станом на 1 жовтня 2023 року, та кількістю на 1 жовтня 2022 року. Тобто той контингент, який зараз навчається, щодо того, що був минулого року. Якщо кількість студентів за вказаний проміжок часу зросла або скоротилася, то це відобразиться у збільшенні / зменшенні фінансування ЗВО з державного бюджету.
Утім, на кількості студентів Формула не закінчується. Вона також враховує такі складові, як спеціальність, рівень і форма навчання. Наприклад, кожна спеціальність має свій коефіцієнт, і він вищий для інженерів, медиків, аграріїв, фізиків і хіміків, оскільки для підготовки потрібна певна матеріально-технічна база. Тому для їхнього навчання виділяють більше бюджетних коштів, ніж, наприклад, на підготовку філологів, правників, політологів, економістів чи істориків.
Наукова практика/діяльність
Сума отриманих закладом бюджетних коштів також залежить від ефективності його науково-дослідної, консультативної, проєктної діяльності.
Держава фінансує фундаментальні та прикладні дослідження через відповідні бюджетні механізми, але заклади також повинні залучати позабюджетні кошти для фінансування технологічних розробок, соціальних досліджень, співпрацювати з приватними компаніями тощо. Це базова функція університету як осередку не лише ретрансляції знань, а також їхнього формування.
Тому під час розрахунку бюджету закладу, який фінансується за кошти держави, враховується критерій кількості грошей, які заклад освіти заробив, надаючи науково-технічні та консультаційні послуги, або отримав у формі грантів на наукові розробки.
Йдеться не про абсолютний показник, а про розмір залучених коштів у розрахунку на одного співробітника ЗВО.
Інтернаціоналізація
Формула також враховує місце ЗВО в міжнародних рейтингах, а з цього року також участь у європейських проєктах програми Erasmus+. Що вища позиція університету в тому чи іншому інтернаціональному рейтингу та що активніше він залучений до проєктів співпраці з європейськими партнерами, то більшу фінансову підтримку від держави отримає.
Це особливо важливо зараз, коли українська вища освіта інтегрується в Єдиний європейський простір вищої освіти, у якому міжуніверситетські освітні програми зі спільними дипломами і академічна мобільність між закладами стають нормою.
Працевлаштування випускників
Безперечно, рівень працевлаштування випускників університету є одним із найважливіших свідчень якості здобутої в ньому освіти, цінності здобутих знань. Тому, орієнтуючись на дані Пенсійного фонду, МОН формує умовний рейтинг ЗВО за відсотком працевлаштування їхніх випускників.
Університети на перших 30 позиціях цього переліку (відповідно із найвищим рівнем працевлаштованих випускників) мають найбільшу бюджетну підтримку, наступні 30 університетів у списку отримають вже менше коштів, ще наступні 30 – ще менше…
Для моніторингу рівня працевлаштування цього року використано показники дворічної давності, тобто ще за 2022-й рік. Такий часовий лаг враховує те, що чимало випускників після навчання потребують ще трохи часу, щоб визначитися з діяльністю або завершити певні курси.
Регіональний коефіцієнт
Саме цей критерій був найбільше скоригований цьогоріч для того, щоб врахувати наслідки повномасштабної війни.
Регіональний коефіцієнт визначає рівень державної підтримки для ЗВО вразливих областей. Якщо до війни цей коефіцієнт був найвищим у регіонах, у яких спостерігався найактивніший відплив студентів до столиці, то наразі левова частка державних коштів у розрізі регіонального коефіцієнту спрямовується в заклади прифронтових областей. Йдеться про підтримку закладів освіти в Харкові, Запоріжжі, Миколаєві, Одесі, Сумах, Чернігові, Полтаві тощо.
Яких змін очікувати?
Для частини університетів Формула поділить бюджетний аспект на "до" і "після". Ще більше посилять свої позиції (і, відповідно, заручаться державною підтримкою) заклади освіти, які популярні серед успішних студентів із високими балами ЗНО/НМТ, а також ті, які мають суттєві здобутки в науковій діяльності (гранти, замовлення від компаній) та інтернаціоналізації.
Водночас частина тих ЗВО, які не впораються із заданими критеріями, отримає менше фінансування. Тому резонно, що в недалекій перспективі ми спостерігатимемо поступове укрупнення мережі університетів та утворення потужних регіональних закладів освіти. Тобто менші галузеві ЗВО приєднуватимуть до більших класичних чи технічних університетів, зберігаючи самобутнє галузеве ядро.
Ми в МОН переконані, що такий сценарій об’єднання містить "win-win"-складову для кожного учасника процесу. У результаті приєднання галузевого ЗВО до більшого міжгалузевого (технічного, класичного) університету уможливлюється інвестиція від Світового банку в розмірі $1,5 млн для розвитку науково-технічного потенціалу нового укрупненого закладу.
Колишні галузеві ЗВО інтегруються в більші як автономні інститути, і частина цих інвестицій посилить саме ці галузеві напрями. Своєю чергою викладачі матимуть більше ресурсів для досліджень та участі в міжнародних програмах, а студенти зможуть навчатися на потужнішій матеріально-технічній базі. Загалом університетів поменшає, але вони стануть більш конкурентоспроможними і забезпечуватимуть якіснішу освіту.
У підсумку хочу наголосити, що Формула посилює принцип "гроші ходять за студентом", завдяки якому фінансуються фактичні здобувачі освіти, а не університети. Таким чином підвищується адресність використання державних коштів і з огляду на високу конкуренцію між ЗВО зростає якість вищої освіти.
Михайло Винницький, заступник міністра освіти і науки України, спеціально для УП. Життя
