Покоління перемоги. Хто вони та чому ми не можемо собі дозволити їх втратити

24% третьокласників жодного разу у своєму житті не навчалися в школі.
24% українських дітей навчаються лише онлайн.
44% мають ознаки ПТСР. 61% учнів у містах і 64% у сільських регіонах відчувають значне падіння мотивації.

Майже на третину зросла кількість школярів з емоційними проблемами у порівнянні з довоєнними показниками.

Ці цифри яскравіше будь-яких слів підсвічують проблему: дитинство нинішнього молодого покоління українців перетворилося на виклик.

Попри це вони не здаються, не зупиняються, не опускають рук. Це покоління може стати поколінням перемоги та змін, поколінням переосмислення та ренесансу. І ми просто не можемо собі дозволити втратити його.

Українська молодь росте сильною та стійкою

Кожен втрачений урок для української молоді сьогодні – це втрачений шанс для країни завтра. Виклики, з якими стикаються діти й підлітки, особливо з прифронтових регіонів, роблять їх усвідомленішими та сильнішими. Це потенційні лідери, що будуть готові ухвалювати важкі рішення та брати на себе відповідальність, адже вони вже це роблять.

Покоління перемоги – не випадкова назва. Ми завжди працювали з дітьми й підлітками. І в певний момент, розглядаючи їхні проєкти та спілкуючись з ними більш активно, були вражені їхньою силою. Ми усвідомили, що вони окреме покоління з власними цінностями, стійкістю та самозарадністю.

Нинішні старшокласники в Україні пройшли надзвичайні випробування. На їхні шкільні роки припав ковід, а одразу після карантину й онлайну, вони спустилися в бомбосховища. І з блекаутами й під вибухами продовжують навчання. Вони вже інші.

З одного боку, це покоління, яке зазнає постійних психологічних травм та втрат. З іншого – воно вже сильніше за покоління своїх ровесників у країнах, де немає таких викликів, як в Україні.

Ця молодь креативить, створює власні проєкти, навчається, живе в зовсім інших умовах. Їм вдається пам’ятати не лише про себе, а й про свою громаду, родину, міста, країну. Вони, як і будь-які інші підлітки, намагаються зрозуміти себе. І все це одночасно. І все це в постійному стресі й під постійними обстрілами.

Саме тому ми у своїй роботі фокусуємося на старшокласниках. Особливо з прифронтових територій, які залишилися у своїх містах і не виїхали. Ми хочемо, щоб діти успішно закінчили навчання в школах. Зрозуміли, ким вони хочуть бути. Вступили в омріяні виші чи коледжі. Аби вони продовжували жити й творити в Україні. І ми робимо все, що можемо, аби допомогти їм у цьому.

Це те, на чому ми зосереджені зараз. Те, для чого був створений проєкт "Покоління перемоги". Те, чому ми проводимо освітні Catch up кемпи, де старшокласники під наставництвом кваліфікованих тренерів та менторів готуються до НМТ, займаються математикою, українською та англійською, а також покращують свої м’які навички, освоюють дизайн-мислення, розвивають креативність вчаться дбати про свій психоемоційний стан.

Розкрити потенціал кожного та кожної

Насправді "Покоління перемоги" більш ніж просто проєкт. Це – мета нашої діяльності.

Один із найбільших наскрізних викликів – допомогти надолужити освітні втрати в різних форматах та формах. Від роботи з вчителями й до виїзних таборів, від великих менторських програм до кемпів Dive in ESTEAM. Усі ці проєкти спрямовані на наше молоде покоління, наших дітей. Для того, щоб їм допомогти.

Саме тому ми обрали розширену освітню систему ESTEAM. На відміну від вже звичної нам STEM-освіти, де акцент на точних науках, у цій концепції додається ще творчість та підприємництво. Щоб максимально розкрити потенціал нашої молоді, щоб кожен та кожна з них могли знайти щось своє, щось до душі.

Окрім освіти, ми надаємо можливості для психологічної допомоги, підтримки та реабілітації. Це не менш важливо, адже українські підлітки можуть зранку навчатися, а ввечері допомагати розчищати завали, провести ніч у бомбосховищі, а вдень отримувати нові знання.

Ми будуємо культуру, де кожен може побачити весь спектр можливостей, які вони мають, та отримати інструменти для їх освоєння. Зробити вибір, куди рухатися далі, й досягнути поставлених цілей. Реалізувати свої здібності та допомогти це зробити іншим, ставши для них ментором.

У часи, коли нам так темно і так сумно, наша молодь генерує власні проєкти для ментального та інтелектуального розвитку, а ми допомагаємо їм в реалізації. З останнього – це інноваційний простір в Южноукраїнську від Катерини Дзюбенко. З Катею ми познайомились під час нашого Dive in ESTEAM camp, дівчина так надихнулась проєктами та компаніями, які підлітки відвідали, що загорілась ідеєю створити інноваційний простір для дітей у своїй школі.

Ще одна історія знайомства, яка завершилась реалізованим проєктом – це зустріч з Валерією Тимошенко з Сумщини. Валерія брала участь у нашому Catch-up Camp і тоді розповіла, що підліткам й дорослим у їхній громаді не вистачає психоемоційної підтримки. Заручившись нашою підтримкою, Валерія з друзями створила психологічно-розвантажувальний простір у Свесі.

Свеса – це прикордоння Сумщини, діти вчаться тільки в онлайні, а над головою постійно літають російські дрони та ракети, що значно впливає на моральний стан.На жаль, зараз він не працює через погіршення ситуації у цьому регіоні, проте підлітки вірять, що незабаром повернуться до роботи та їхня кімната психоемоційної підтримки знову відкриє свої двері.

Ще один проєкт, яким пишаємось, – ESTEAM-простір в Чугуєві, ініціаторкою якого стала учасниця "Покоління Перемоги" Дарія Костіна. Дівчина розповіла нам свою ідею, щодо створення безпечного місця для підлітків їх громади, яку ми підтримали. Тепер всі охочі можуть реалізувати свої мейкерські ідеї, зануритися у світ віртуальної реальності, опанувати корисні навички й просто знайти нових друзів.

Простір обладнаний 3D-принтером, лазерним різаком, плотером, термопресом та іншими гаджетами для експериментів і творчості в колі однодумців. Ko_ Laba вже має чимало відвідувачів, які залюбки беруть участь в різноманітних активностях.

Потрібна системність, аби подолати освітні виклики

Нам вже вдалося підтримати понад 3,5 тисячі дітей та підлітків й ми не плануємо зупинятися, адже бачимо результат. 60% з них покращили знання з української, математики та англійської, 90% розвинули навички комунікації, а 85% планують продовжувати навчання в Україні.

Ми розуміємо, що сьогодні основний пріоритет більшості українців та українських бізнесів – допомога армії. Тому надзвичайно вдячні тим донорам, які знаходять можливість підтримувати також і освітні проєкти. Все, що ми робимо зараз, було б неможливо без їхньої допомоги.

Це міжнародні організації, європейські й американські. Це великі й маленькі приватні фонди. Це бізнеси, які як ніхто вміють мислити наперед, та розуміють, яку Україну ми будуємо, та наскільки важливу роль в цьому грає молоде покоління.

Масштаб викликів і проблем в Україні настільки великий, що нам потрібна вся допомога, яку ми можемо отримати. Напрямки, які ми взяли зараз, це пріоритети на роки вперед. Тому нам хочеться вибудувати максимально широку екосистему партнерів, донорів і бізнесів.

Ми не зможемо просто спорадичними діями подолати ті виклики, які в нас є. Нам потрібно створювати й допомагати державі вибудовувати системні проєкти та програми, які б працювали з нашою молоддю.

Тому ми у GoGlobal продовжуємо створювати освітні можливості для нашої молоді. Зараз у нашому фокусі залишаються ключові напрямки – надолуження освітніх втрат, розвиток ESTEAM-освіти, менторська та психоемоційна підтримка. Наша команда вже впроваджує catch-up програми для молодшої, середньої та старшої школи.

Стартував великий проєкт для закладів професійно-технічної освіти, метою якого є підвищення рівня володіння англійською мовою серед українських студентів професійно-технічних навчальних закладів та спеціалістів різних галузей.

Нам потрібно докласти максимум зусиль, аби нинішнє покоління дійсно стало Поколінням перемоги.

Ксана Нечипоренко, голова правління освітньої фундації GoGlobal, співзасновниця фонду з відновлення доступу до освіти savED, співзасновниця жіночого Фонду "Маша", спеціально для УП Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.