НМТ без математики: ми не вирішуємо проблему, ми її ховаємо

2 червня в Раді зареєстрували законопроект №15254-1. Близько 50 нардепів з різних фракцій пропонують з 2027 року скоротити НМТ до двох обов'язкових предметів – української мови й історії України. Математика стає вибірковою. Тільки для тих, хто йде на технічні спеціальності.

Аргументація авторів зрозуміла і людяна. Війна. Втрати в навчанні. Опитування EdEra і Rakuten Viber показують: 91% вчителів бачать погіршення результатів, 69% пов'язують це зі стресом, 54% – з тривалим онлайном. Молодь, кажуть автори, думає не про вступ, а про еміграцію.

Все це правда. Але рішення не лікує жодне з цих питань. Воно прибирає прилад, який ці питання вимірює.

У нас в Київській школі економіки є принцип: якщо ти не міряєш [свої результати] – це тепла ванна. Тобі здається, що все нормально, тому що ти нічого не бачиш. Я думаю, що скасування математики на НМТ – це інституційна тепла ванна. Школа продовжує не давати дітям математику. Ми просто перестаємо це фіксувати на єдиному моменті, де країна цю проблему бачить.

Це те, що я в публічних виступах називаю когнітивна капітуляція – тільки на рівні держави. Студент капітулює, коли віддає мислення штучному інтелекту, бо так простіше. Держава капітулює, коли перестає міряти те, що важко виправити, бо так дешевше.

Тепер давайте по фактах.

Перше. Тетяна Вакуленко, директорка УЦОЯО, прямо каже: прохідний поріг з математики на НМТ – це матеріал приблизно сьомого класу. Тобто ми обговорюємо не "тест-вбивцю", який нібито тероризує абітурієнтів. Ми обговорюємо ситуацію, в якій частина випускників школи не справляється з арифметикою сьомого класу. І реакція системи – прибрати тест, а не виправити сьомий або інші класи.

Друге. Аргумент про "молодь, яка тікає за кордон". Міністр Оксен Лісовий каже, що на НМТ-2026 зареєструвалось 355 тисяч людей. У 2025 році було 320 тисяч. Це плюс десять відсотків – в умовах війни. Молодь, можливо, тікає, але не від НМТ. І заміна предметів у тесті її не поверне. Я не спеціаліст по міграції, але цифри не б'ються з тезою про "молодь, яка втратила надію вступити".

Третє. Аргумент про війну і онлайн. Так, 54% вчителів кажуть, що проблема в довгому онлайні. Якщо так, логічне рішення – інвестувати в ремедіальні програми, додаткові години для випускників, безкоштовні підготовчі курси, цифрові репетиційні платформи. Не прибрати екзамен. Прибрати екзамен – це не допомога вчителю і не допомога учню. Це звільнення системи від відповідальності за результат.

Тепер про те, чого вголос ніхто з авторів законопроекту не каже.

ЗНО, попередник НМТ, – це найуспішніша антикорупційна реформа в українській освіті за 30 років. Запровадили його у 2008-му, саме щоб вибити з системи неформальні платежі за вступ, які до того існували в кожному виші.

Прибрати математику з обов'язкового списку – це не косметика. Це проріз у стіні цієї реформи. Залишаться українська мова і історія України – два гуманітарні предмети, де об'єктивна оцінка важча, а суб'єктивна – простіша. Я не кажу, що автори законопроекту хочуть повернути корупцію 90-х. Я кажу, що інструмент, який вони відкривають, у нашій історії використовувався саме так.

І ще про "тимчасові" заходи. Реформа подається як заходи воєнного часу. У нас "тимчасові" винятки в законодавстві мають дивну звичку ставати назавжди. Якщо ми зараз приберемо математику з НМТ, у 2030-му нікому буде її повертати.

А в цей час світ рухається в інший бік.

Массачусетський технологічний інститут повернув обов'язковий тест SAT у березні 2022 року – це був перший заклад "першого ешелону" чи Ліги плюща, який це зробив. Їхня власна data показала, що тест передбачає академічний успіх студента краще, ніж шкільні оцінки, і – це важливо – допомагає виявити готових студентів з менш привілейованих шкіл.

В лютому 2024-го за ними пішов Дартмут, далі Єль, у березні – Браун, у квітні – Гарвард. Дослідження Opportunity Insights під керівництвом Раджа Четті, на яке прямо посилається Гарвард, показує: серед студентів Ivy-Plus різниця в SAT 1200 vs 1600 пояснює ~0,43 бала першокурсного GPA, а різниця в шкільному GPA 3.2 vs 4.0 – лише ~0,1. Шкільна оцінка, особливо в умовах інфляції оцінок, – слабкий предиктор. Стандартизований тест – сильний.

Я не спеціаліст по середній освіті. Я керую університетом, який працює з тим, що з цієї школи виходить. І я вже бачу, що в інженерну програму приходить менше готових студентів. Ми зараз будуємо нову інженерну вертикаль – мікро- і наноелектроніка, кібербезпека, ШІ, відбудова. Все це країна, в якій математика – обов'язкова, причому значно складніша за сьомий клас.

Якщо ми сигналізуємо школярам, що математику можна не вчити, бо її все одно не міряють, ми не отримаємо інженерів через п'ять років. А вони потрібні вже зараз.

Що я б зробив. Три речі.

1. Залишити математику на НМТ обов'язковою, але запустити масштабну безкоштовну ремедіальну програму для випускників 2025–2026 – на базі державних платформ, "Мрії", KSE, університетів. Те, що 91% вчителів бачать погіршення, – це аргумент за допомогу учням, не проти тесту.
2. Розділити пороги: один – для гуманітарних спеціальностей, інший – для технічних. Калібрувати вимоги, а не прибирати предмет.
3. Якщо вже скорочувати навантаження, скорочувати обсяг змісту в інших предметах. Не вирізати критичний предмет цілком.

Іванна Коберник, освітня експертка, написала про провалене НМТ-2025 з математики: це системна проблема школи, не учнів і не тесту. Вона права. І саме тому законопроект 15254-1 – не рішення. Це обхід. Безвідповідальність. Приречення України на втрату тої сили і спроможності, яка дозволила нам вистояти проти росії – нації сильних інженерів і математиків.

Скасування вимірювання математики не підвищує знань з математики. Воно лише робить рівень математики невидимим до моменту, коли його видимість стає катастрофічно потрібна – наприклад, коли треба будувати ППО, реактор, або міст.

Я ризикую цим текстом – як завжди – нарватись на критику чи звинувачення. Але у KSE від цього питання залежать абітурієнти інженерних програм найближчих років. А у України - майбутнє. Якщо хтось з авторів законопроекту хоче поспілкуватися – я тут.

Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки, міністр економіки України 2019-2020 рр., спеціально для УП. Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.