У Раді пропонують зробити математику не обов’язковою на НМТ: законопроєкт викликав шквал критики

У Верховній Раді пропонують зменшити кількість обов'язкових предметів національного мультипредметного тесту (НМТ), надавши учасникам можливість вирішувати самостійно, чи складати іспит із математики.

Такі зміни передбачає внесений до парламенту законопроєкт №15254-1, повідомила одна з його ініціаторок, народна депутатка Юлія Гришина.

Парламентарка та голова підкомітету з питань вищої освіти пояснила, що документ передбачає зміни лише на період воєнного стану.

Майбутнім абітурієнтам хочуть дозволити складати два обов'язкові предмети НМТ (українську мову та історію України), а також один – на вибір. До останніх віднесуть і математику.

"Для держави стратегічно важливо підтримувати технічні та інженерні спеціальності, проте введення обов'язку складати іспит з математики на всі спеціальності проблему не вирішує, а лише ускладнює.

Потрібні комплексні стратегічні рішення від МОН для мотивації: збільшувати вагу вступного балу з математики через коефіцієнти, підвищити стипендії тим, хто навчається за цими спеціальностями, впроваджувати програми стажування вже з третього–четвертого курсу з можливістю заробляти кошти, збільшити держзамовлення та забезпечення грантами на технічні спеціальності, проводити якісну комунікацію щодо цього питання та інше", – вважає Юлія Гришина.

Також вона назвала "надмірним психологічним навантаженням" наявний формат НМТ, за якого учасники мають складати чотири предмети в один день упродовж чотирьох годин.

На її думку, законопроєкт важливий, оскільки систему шкільної освіти так і не адаптували до роботи в умовах війни. Водночас такі зміни зможуть утримати молодь в України.

"МОН за ці роки не забезпечило комплексних рішень: хоча була рекомендація Комітету освіти, так і не затверджено концепцію надолуження освітніх втрат, не реформовано педагогічну освіту, немає системного підвищення кваліфікації вчителів, оновлення програм та не розроблена нова структура заробітної плати освітян.

Весь цей суцільний клубок невирішених проблем ми не маємо права перекладати на підлітків через надмірну кількість обов'язкових іспитів", – написала парламентарка.

Як на ініціативу депутатів відреагувала громадськість?

Президентка Київського авіаційного інституту Ксенія Семенова розкритикувала ініціативу. Вона вважає, що такі зміни швидше нашкодять, ніж будуть корисними в період війни, коли країна потребує більше фахових інженерів, а молодь масово виїжджає за кордон.

"Якщо не розумієте, чим закінчиться скасування математики як обовʼязкового предмету НМТ, то подивіться на фізику і хімію. Скільки людей обирають ці предмети на НМТ, скільки потім в результаті вступає на ці спеціальності. А також скільки людей у старших класах вчать фізику і хімію, знаючи, що таке НМТ вони не здають. Запитайте знайомих шкільних вчителів, чи всі уроки відвідують старшокласники. Сюрпрайз, сюрпрайз. Не так, як ми у девʼяності.

Фізика, хімія і математика в школі – це і є наша оборонка. Фізику і хімію вже загубили. Ну давайте ще математику туди ж", – написала очільниця КАІ.

Вона додала, що завдання НМТ охоплюють теми всіх років шкільного навчання, тому навіть без знань за останні роки майбутні абітурієнти мають складати іспит на прохідний бал.

Крім того, тестування також є випускним екзаменом, який допомагає вимірювати знання 11-класників, аби надалі формувати державні політики.

"Чи може здобувати вищу освіту людина, яка не вміє ділити дроби і скласти пропорцію? Не може. Ні на журналістиці, ні на історії не може. Бо університетські програми так складені, що передбачають наявність шкільної освіти у тих, хто приходить здобувати вищу.

Вища освіта – це комплекс знань, це не про навчання конкретній навичці, типу написати прес-реліз чи припаяти діод. Тому інженерам важливо вчити гуманітарні предмети, а гуманітаріям базово знати математику і природничі науки", – переконана Ксенія Семенова.

Директорка Навчально-наукового інституту денної освіти Полтавського університету економіки і торгівлі Аліна Ткаченко також виступила проти скасування обов'язкової математики як частини НМТ.

На її думку, для побудови високотехнологічної країни із сучасною армією та цифровізованими державними послугами потрібно не уникати математики, а думати, як можна їй навчити.

"Якщо мене запитають: "Що мені дало навчання в маткласі?", я відповім: уміння думати, вирішувати складні завдання різними способами, прораховувати результати і наслідки на кілька кроків уперед.

Навіть тайм-менеджмент – це математика і вміння правильно поділити свій час. ШІ, ІТ, 3D-друк, робототехніка, повітряна робототехніка – це все математика", – сказала докторка технологічних наук.

Перший проректор Українського католицького університету та доктор філософії з математичного аналізу Ярослав Притула звернув увагу і на те, що такі зміни до НМТ демонструватимуть відсутність послідовності в управлінні освітою.

"Математика в НМТ – це не просто про формули. Це про базову здатність мислити структурно, працювати з даними, аргументами й причинно-наслідковими зв'язками.

Але ще важливіше – сталість правил. Проблема не лише в одному предметі. Проблема в тому, що освітню політику знову смикають туди-сюди: реформу ввели, не дали їй нормально запрацювати, не оцінили наслідків і вже змінюємо правила. Для учнів, батьків, учителів і університетів це найгірший сигнал: держава сама не знає, чого хоче від освіти. Освіту не можна будувати в режимі маятника, як і країну", – вважає проректор УКУ.

Ректор приватного вишу Київська школа економіки (KSE) та соціолог Тимофій Брік закликав "не красти майбутнє дітей", скасовуючи обов'язковість математики на НМТ.

"Про НМТ з математики можна думати ще з такого боку. Якщо ваша дитина не покаже нормальний бал з математики, вона не зможе вступити на найкращі факультети КНУ, КПІ, Каразіна, Франка, КАІ, УКУ і точно не зможе вступити у KSE. І закордоном без розуміння математики дитина не зможе навчатися нормальному місці теж", – написав Тимофій Брік.

Президент KSE Тимофій Милованов додав, що майбутнє за штучним інтелектом, а без знання математики не вдасться досягти успіхів у створенні і архітектурі цих систем.

Старший науковий співробітник Інституту фізики НАНУ, член Наглядової ради КАІ та військовослужбовець Антон Сененко підкреслив, що сучасні війни – високотехнологічні. Вони вимагають від країн власного інтелектуального потенціалу та виробничої бази.

"Цінність звичайних фундаментальних природничих знань – це виконання невеличких, але актуальних технологізованих задач, без яких не минає нині жодна сутичка з ворогом. Від морської поверхні і доставки припасів на позиції до ураження ворожих дронів і балістичних ракет.

Вартість же цих знань вимірюється у наявності/відсутності втрат у ворога. І серед своїх людей. Технології захищають. Але їх треба розуміти і вміти ними користуватися.

Темп війни просто не дає часу заповнювати прогалини в освіті (хоч в навчальних центрах, хоч на позиціях), бо комусь колись здалося, що косінуси ніде не знадобляться", – переконаний науковець.

Радниця та представниця з розвитку охорони здоров'я канадської медико-технологічної компанії Sparrow BioAcoustics Олена Черненко зауважила, що знання з математики потрібні далеко не лише математикам, а корисні в будь-якій сфері, як-от медицині.

"Медицина – це не соціально-гуманітарна наука, як чомусь все частіше вважають. Вся медична візуалізація, променеві методи лікування, вся діагностика – інструментальна, функціональна, лабораторна, молекулярна – спирається на фізику, хімію, математику. Фармакологія та фармакопея. Епідеміологія.

В будь-якій медичній спеціальності є точність, працювати з якою можна виключно за допомогою математичних методів і опираючись на математичне мислення. Без розуміння роботи цифр неможливо ні розрахувати дозу при приготуванні ліків, ні оцінити дані багатьох обстежень, ні інтерпретувати дані, відсікаючи маніпуляції з відсотками і кореляціями", – написала працівниця сфери медицини.

Колишній заступник міністра освіти Михайло Винницький назвав законопроєкт про зміни у системі НМТ "ідіотським". Він наголосив, що українському суспільству необхідні всебічно освічені випускники шкіл, а для цього потрібна модернізація системи освіти і зміна програми з математики.

"Але при цьому точно не потрібно знімати один з важливих факторів заохочення вивчення тієї ж математики! Хочемо цього чи не хочемо, але наявність математики серед обов'язкових предметів НМТ/ЗНО стимулює учнів її вивчати", – переконаний Винницький.

Раніше директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяни Вакуленко в інтерв'ю для "УП. Життя" назвала знання з математики й української мови хорошими показниками успішного навчання на будь-якій спеціальності.