Повертаємо учнів у школи: чому важливо робити укриття і що для цього робить держава
786 днів триває повномасштабна війна, а отже, 786 днів сотні тисяч українських учнів не мають змоги навчатися очно.
Це понад 218 тисяч учнів у Харківській області, понад 129 тисяч учнів у Дніпропетровській, понад 65 тисяч учнів у Миколаївській області й тисячі дітей в інших регіонах (без урахування тих, які вчаться очно та дистанційно позмінно).
Результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022 показують, що учнівство має освітні втрати. Мінус 12 балів з математики, мінус 38 балів з читання і мінус 19 балів з природничих наук, якщо порівняти з результатами 2018 року. Тобто до пандемії ковіду й повномасштабної війни.
Затяжне дистанційне навчання не могло не вплинути на результати наших учнів. Це стосується школярів у всіх українських регіонах, проте в прифронтових областях ситуація найкритичніша. Деякі учні не були в школах від початку російського вторгнення.
Це населені пункти, до яких снаряди долітають раніше, ніж лунає сигнал повітряної тривоги. Тож вихід для шкіл тут – зробити такі укриття, в яких можна повноцінно навчатися.
Тому цьогоріч саме для цих областей виділено державну субвенцію на укриття – щоб зробити школи більш безпечними та дати учням змогу вчитися очно. Це 2,5 мільярда гривень на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт сховищ.
Сьогодні громади почали подавати проєкти укриттів, щоб отримати фінансування. Цьогоріч ми використовуємо відмінний від минулого року механізм розподілу коштів.
Раніше кошти надходили в обласні бюджети, звідки розподілялися в громади за рішенням обласної влади. Тепер же громади завантажують проєкти в систему DREAM. Це система для підзвітного управління відновленням України, вона забезпечує прозорість використання коштів.
МОН – перше міністерство, яке співпрацює з DREAM для розподілу державних коштів. До початку подання проєктів ми провели інформаційні зустрічі для громад, а команда DREAM провела серію воркшопів, як додати проєкт у систему. На всіх етапах подання та добору ми з колегами будемо супроводжувати громади та відповідати на їхні запитання.
Після того, як усі проєкти буде завантажено в DREAM, обласні військові адміністрації нададуть пропозиції, які проєкти, на їхню думку, потрібно профінансувати насамперед. Адже вони бачать ситуацію в регіоні цілісно, тому важливо врахувати їхню позицію. Остаточне рішення ухвалюватиме комісія при МОН. Головна мета – повернути до очного навчання якомога більше учнів.
Проєкти, які не отримають державне фінансування, лишаться в DREAM, тож міжнародні партнери зможуть обрати серед них укриття для будівництва і ремонту власним коштом. Ми заохочуємо подавати проєкти й громади, які не входять у перелік пріоритетних або не відповідають іншим критеріям. Це збільшує шанси залучити недержавне фінансування.
Для кожної області визначені граничні розміри субвенції:
- Харківська область – 500 млн грн;
- Дніпропетровська область – 500 млн грн;
- Запорізька область – 500 млн грн;
- Миколаївська область – 200 млн грн;
- Херсонська область – 200 млн грн;
- Одеська область – 150 млн грн;
- Сумська область – 150 млн грн;
- Чернігівська область – 150 млн грн.
Водночас громади обовʼязково мають співфінансувати будівництво й ремонт укриттів. Мінімальний розмір співфінансування залежить від індексу податкоспроможності громади – від 5% до 30%. Співфінансування вкрай важливе: що більшим воно буде, то більше укриттів удасться зробити.
Окремо 150 млн грн субвенції буде спрямовано на завершення будівництв укриттів, розпочатих у 2023 році, але за умови, що такі проєкти вже профінансовано та завершено мінімум на 40%.
Серед головних умов для подання на субвенцію:
- наявність проєктно-кошторисної документації на будівництво або капітальний ремонт безпечного місця;
- у ЗЗСО навчається не менш ніж 200 дітей;
- підтверджене співфінансування з місцевого бюджету, мінімальний розмір якого відповідає індексу податкоспроможності громади.
Комісія МОН враховуватиме шість критеріїв пріоритетності, на які спиратиметься під час формування списку:
- наявність статусу опорного закладу освіти;
- документальне підтвердження від засновника, що заклад відновить навчання в очному або змішаному форматі після створення безпекових умов;
- підтверджене співфінансування проєкту з місцевого бюджету;
- вартість проєкту з розрахунку на одного школяра та працівника закладу освіти, для яких буде забезпечено укриття (більше у відео);
- наявність у проєктній документації розділу "Устаткування, меблі та інвентар";
- кількість дітей, для яких після реалізації проєкту буде забезпечено навчання в закладі освіти за очною формою (з урахуванням змінності навчання, організації змішаного навчання).
Для того, щоб спростити громадам створення проєктів укриттів, МОН за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ в Україні) та Фонду Баффета створили типові проєкти укриттів. Щоб використати ці проєкти, громадам потрібно лише адаптувати їх під умови конкретної школи. Це значно скоротить час і вартість на виготовлення проєктно-кошторисної документації.
Проєкти розміщення на сайті "Моя фортеця", на якому зібрана вся інформація щодо фінансування та облаштування укриттів. Також через платформу можна отримати допомогу та відповіді на запитання через вікно підтримки.
Окрім освітніх втрат, маємо також долати виклики зумовлені повномасштабною війною, тож безпека дітей – ключовий пріоритет.
МОН продовжує працювати над політиками щодо повернення учнів до очного навчання. Безпечне освітнє середовище найважливіша складова цих політик. Разом з колегами і партнерами робимо все можливе, аби якомога більше українських школярів з усіх громад повернулись до очного навчання.
Повернення дітей до очного навчання і створення безпечних умов для цього – стратегічне питання для країни. Ми воюємо за майбутнє, якого може не буде без освічених молодих українців, готових вкладатися в розвиток України.
Андрій Сташків, заступник міністра освіти і науки України, спеціально для УП.Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
