Що таке соціально-емоційне та етичне навчання і чому воно потрібне українським дітям

Сьогодні ми живемо в умовах, де емоційне виснаження трапляється навіть у дітей, а тривожність і страх стають буденністю не лише для дорослих. Я бачу, як сучасні проблеми впливають на дітей і підлітків незалежно від віку та місця проживання.

Більшість батьків упізна́ють ситуацію: замість радісної дитини / підлітка зі школи повертається мовчазний син / донька, що ховається у світ ігор, серіалів чи соцмереж, аби лише не говорити з дорослими й не думати про булінг, самотність чи про чергову повітряну тривогу.

Відмежуватися від емоцій і почуттів – легко, але в сучасному світі важливо навчитися проживати їх. У цьому може допомогти соціально-емоційне та етичне навчання (далі – СЕЕН), яке наразі реалізовують у 26 закладах освіти України.

Ця програма розвиває м’які навички – вміння розуміти й контролювати свої емоції, спокійно реагувати на стрес, спілкуватися з іншими та розуміти, як наші дії впливають на людей навколо (і як дії інших впливають на нас). Такі навички допомагають дітям бути уважними, співчутливими й будувати здорові взаємини. І хоча СЕЕН не було від початку створене для кризових часів, воно допомагає їх пережити.

Крім того, важливо, щоб і батьки знали про СЕЕН, розуміли його сенс. Адже коли і вдома, і в школі є однакова турбота про емоційний стан дитини, вона росте впевненішою, спокійнішою і добрішою до себе та світу.

У чому сутність СЕЕН?

Абревіатура СЕЕН може здатися незнайомою українському батьківству / опікунству, і це цілком нормально, адже програма в Україні лише набирає обертів. Для світу поняття СЕЕН (англ. – SEE Learning) не нове.

Програма розроблялася з 1998 року Університетом Еморі (провідний дослідницький університет Атланти, США). Підґрунтям для програми стали праці з емоційного інтелекту Деніела Ґоулмана (автор бестселера "Емоційний інтелект"), дослідження в галузі психології, нейробіології та найкращі світові освітні практики. Зараз СЕЕН упроваджують у 144 країнах із залученням 250 тисяч освітян/-ок і 6 мільйонів учнів і учениць.

СЕЕН ґрунтується на ідеї про те, що освіта може й мусить вийти за межі академічних предметів та виховувати в дітях і підлітках м’які навички, які будуть корисними не лише в школі, а й у дорослому житті. Наприклад, навчити розуміти себе й інших, вирішувати конфлікти мирно, брати відповідальність за свої дії тощо.

5 років СЕЕН в Україні: що змінилося для дітей і підлітків

В Україні програма соціально-емоційного та етичного навчання у форматі окремих уроків, гуртків, годин спілкування, позакласних заходів реалізується вже шостий рік. Пілотний проєкт офіційно завершили у грудні 2024 року. За цей час до нього долучилося близько 450 вчителів і вчительок та 6 000 учениць й учнів з 26 закладів освіти різних регіонів України.

Які ж результати дала програма СЕЕН?

• 56% дітей, які навчалися за СЕЕН, сказали, що їм подобається ця програма. Серед учнів і учениць початкової школи ця цифра ще вища – 85%.
• Серед учнів і учениць, хто проходили СЕЕН чотири роки поспіль, 82 % відгукнулися про неї позитивно.
• 64% учениць й учнів користуються вправами та знаннями з СЕЕН у повсякденному житті.

62% учнів і учениць зізналися, що хотіли б продовжити вивчати цю програму. Особливо важливою вона стала під час повномасштабної війни. 64 % дітей сказали, що саме ці заняття допомогли їм краще справлятися з тривожністю, стресом і переживаннями.

Батьки / опікуни найчастіше відзначали, що завдяки програмі діти навчилися:

• керувати своїми емоціями (59%);
• виявляти доброту і співчуття до інших (56%);
• бути стійкішими до стресу і проблем (48%).

І найважливіше – 75% батьків / опікунів вважають, що такі уроки обов’язково мають бути у школі й надалі.

Ці та інші дані ми отримали в процесі опитування за завершення пілотного проєктування СЕЕН в Україні. Ви також можете ознайомитися з його результатами за покликанням.

Чи справді СЕЕН важливе?

Від того, наскільки дитина / підліток уміє розпізнавати власні емоції, керувати тривожністю, будувати взаємини і довіряти людям, напряму залежить її емоційне й фізичне благополуччя. Учні й учениці, які не можуть чи не вміють керувати своїми емоціями, частіше відчувають стрес, тривогу, самотність і невпевненість у собі. Це впливає не тільки на їхнє психічне здоров’я, а й на успішність у навчанні та здатність налагоджувати дружбу й інші взаємини.

Ці факти підтверджують великі міжнародні дослідження, наприклад, дослідження соціально-емоційних навичок (ДоСЕН). Відповідно до даних ДоСЕН, українські діти й підлітки, які вміють розпізнавати свої емоції, керувати тривожністю і говорити про те, що відчувають:

• почуваються спокійніше й щасливіше. Вони менше нервуються, краще ладнають із друзями і впевненіше в собі (особливо це помітно серед дітей, яким непросто через сімейні труднощі чи проблеми з навчанням);
• краще вчаться і впевненіше будують плани на майбутнє. Це напряму впливає і на успішність у школі, і на подальше доросле життя;
• менше тривожаться перед контрольними, відповідями біля дошки чи будь-якими іншими стресовими моментами в школі та поза нею.

Ефект довгого хвоста: навіщо ж СЕЕН нашим дітям і підліткам?

Є таке поняття – "ефект довгого хвоста". Це коли маленькі кроки чи рішення, які здаються непомітними сьогодні, з часом дають великий і важливий результат. Саме таким має стати соціально-емоційне та етичне навчання для українських дітей.

Ми побачили, що завдяки СЕЕН діти й підлітки краще розуміють свої емоції та вміють їх проживати; у класах стає менше конфліктів і булінгу; водночас покращуються стосунки між учнівством, учительством і батьківством / опікунством.

Програма СЕЕН дійсно впливає на те, якими виростуть наші діти. Вони стануть дорослими, які вміють чути себе, помічати інших, справлятися зі стресом, будувати здорові стосунки та створювати безпечні спільноти навколо себе. І цілком можливо, що в школах зникнуть такі явища як цькування та байдужість. Тому СЕЕН потрібне українським дітям і підліткам вже зараз.

У наступні 12 місяців ми в ГО "ЕдКемп Україна" плануємо впровадити СЕЕН ще у 200 закладах освіти для 14 тисяч дітей. А впродовж наступних 10 років – охопити програмою 2 мільйони українських учнів і учениць у всіх охочих школах із понад 13 тисяч навчальних закладів країни.

Важливо розуміти – розвиток м’яких навичок не обмежується школою. Діти й підлітки приносять нові вміння у свої родини, і саме сім’я може стати простором, де дитина продовжує вчитися бути уважною до себе та інших, помічати свої емоції, говорити про страхи й радощі, проявляти доброту, співчуття. Батьки, опікуни, бабусі, дідусі та всі, хто поруч із дитиною, можуть підтримати ці навички власним прикладом, простими сімейними практиками чи розмовами. ГО "ЕдКемп Україна" підготувала безоплатний посібник, який допоможе батькам й опікунам.

М’які навички – це не просто приємний бонус. Це базова необхідність для людей сучасного покоління, яка потрібна у звичному спілкуванні, у школі й на роботі, у громадянському суспільстві.

Олександр Елькін, голова ради EdCamp Ukraine, член Консультативної ради з питань сприяння розвитку системи загальної середньої освіти при Президентові України, спеціально для УП. Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.