Як у Львові створили умови для патріотичного виховання дітей
У 2009 році я, тоді ще студент 4 курсу університету, влаштувався на роботу вчителем історії в одну з львівських шкіл, де в додаткове навантаження мені запропонували курс "Захисту України". Я не мав військової освіти чи досвіду та не мав абсолютно жодної необхідної матеріальної бази в школі, тож викладав, як міг і як вмів. І, відверто кажучи, був не дуже задоволений своєю роботою. Я вчився, старався щось робити, та цього було недостатньо.
У 2014 році, коли почалася війна, були спроби на державному рівні переглянути чи то реорганізувати викладання предмета "Захист України". Та найбільше, що було зроблено, – збільшено кількість годин у навчальному плані з однієї до півтори. Тож із початком повномасштабного вторгнення у 2022 році питання вкотре стало актуальним. Проаналізувавши стан викладання цього предмета, ми зрозуміли, що маємо 2 великі проблеми.
Перша проблема – це кадри у школах. Будьмо відверті: цей предмет зазвичай викладав вчитель фізкультури, трудового навчання або ж історії, чи просто хтось, кому давали ці години в навантаження. Звісно, були поодинокі випадки, коли це справді були фахівці, – скажімо, у дуже великих школах. Але переважно підхід до викладання захисту України був абсолютно формальним.
Друга проблема – це матеріально-технічна база. Скажімо, школа має два 11-ті класи і два 10-ті. У результаті, ми матимемо 6 годин "Захисту України" на тиждень, для викладання яких потрібно облаштувати кабінет. А це суттєві кошти, і не завжди директор школи бачить у цьому доцільність, навіть якщо йдеться про 10 чи 15 годин.
Максимум, чого діти могли навчитися на практиці за таких умов, – це складати автомат, і те – якщо такий зразок був у школі. Та й знайти фахівця на навантаження у 10 годин практично неможливо, зокрема – через рівень заробітної плати.
Тож коли я став керівником міського управління освіти, а це було в 2022 році після початку повномасштабного вторгнення, ми просто почали з нуля.
Як створили перші в Україні центри національно-патріотичного виховання
Ми почали пошук ідей, як повністю форматувати "Захист України". Зійшлися на думці, що створення центрів національно-патріотичного виховання може бути справді хорошою альтернативою.
Ми зібрали робочу групу разом з представниками Збройних Сил України, поліції, Служби з надзвичайних ситуацій, та почали роботу за двома напрямками: перший – формування мережі та матеріальної бази, другий – зміна самого змісту, тобто повний перегляд програми. Пізніше вийшли на формат створення осередків на базі шкіл, де вирішили облаштувати максимально потужну матеріально-технічну базу, провести ремонти, закупити обладнання тощо.
Школу обирали за 4 критеріями: там мало бути приміщення для домедичної підготовки, клас тактичної підготовки, обов’язково – тир, а також відповідна зовнішня спортивна інфраструктура.
І от у травні 2023 року на базі одного із закладів позашкілля запрацював Центр військово-патріотичного виховання, спортивної підготовки та самозахисту "Звитяга", який став нашим "пілотом", та був більше орієнтований на роботу в позаурочний час. У нас була мета – змінити підхід до вивчення власне предмету. Тож уже за кілька місяців відкрили перший із 14 центрів національно-патріотичного виховання у тому вигляді, в якому вони працюють зараз на базі наших львівських шкіл. Він був обладнаний усім необхідним, аби навчати дітей військовій справі. А в позаурочний час у центрі працювали гуртки для дітей.
У центрі працюють 8 висококласних фахівців: керівника, 3 інструкторів та 3 їхніх помічників і психолога. Середня заробітна плата – 25-30 тисяч гривень. Пізніше ми масштабували цей досвід на всі наступні центри (загалом їх у Львові 14), а також влаштували на роботу понад 40 ветеранів російсько-української війни. Створення першого осередку національно-патріотичного виховання обійшлося місту в близько 2 мільйони гривень.
Стрільба, дрони, патріотичні вишколи: реагуємо на запит часу
Теорія без практики не працює.
Тож, окрім класичного навчання в осередках, ми завжди реагуємо на актуальні тенденції. Зокрема, у грудні 2023 року ліцей імені Героїв Крут зініціював та організував перші в Україні змагання операторів дронів серед старшокласників. Долучились не лише львівські школярі, а й ліцеїсти спеціалізованих закладів з Острога й Луцька. Діти змагались у кількох етапах: проходили повітряний маршрут спеціальною трасою, доставляли медичну допомогу "пораненому", шукали замаскований об’єкт тощо.
Також у Львові діє унікальна для України "Програма шкільних спортивних ліг", у межах якої організували змагання зі стрільби. Участь у них взяли близько 17 тисяч наших учнів 9-11 класів.
Окрім того, аби підкріпити теоретичні знання практикою, ми регулярно проводимо вишколи в Карпатах для учнів наших центрів спільно з інструкторами бойової бригади "Хартія". Упродовж кількох днів діти в польових умовах виконують різноманітні завдання: від евакуації "поранених" та накладання турнікетів – до оперативних дій у стресових умовах. А ще – це активний відпочинок просто неба, який дуже надихає наших учнів. До слова, такі практичні навчання наразі пройшло майже 2000 школярів.
Ще одна унікальна ініціатива, до якої долучаємо учнів, – це теренова гра, присвячена роковинам смерті головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Старшокласники символічно змагаються поблизу знищеного російськими атаками музею Шухевича. Серед завдань: орієнтування, тактична медицина, маскування, стрільба, перетягування каната, а також вікторина тему УПА та власне постаті Шухевича. Такий веселий ігровий формат сприяє швидкому засвоєнню корисних навичок та нових знань.
Загалом місто реалізує багато проєктів, аби зацікавлювати, а не змушувати дітей любити, захищати і цінувати власну країну. Кожен заклад освіти приділяє увагу патріотичному вихованню, проводить літературні вечори, вистави, зустрічі з нашими Героями тощо. Зокрема, торік започаткували нову ініціативу "Історії героїв. Подвиги, які надихають", в межах якої діти беруть інтерв’ю у військових та презентують його на конференції.
Осередки національно-патріотичного виховання у Львові відвідують 13 тисяч учнів 10-11 класів, а на майбутнє плануємо долучити до навчання й учнів 9-х класів та закладів профтехосвіти. Облаштування усіх 15 наших центрів обійшлося міському бюджету в близько 30 мільйонів гривень.
Підсумую, що лише виховуючи патріотів змалку та формуючи культуру національної свідомості, можна здобути не тільки військову, а й ціннісну перемогу – на роки вперед. Саме тому ми не зупиняємось: оновлюємо програму, відкриваємо нові можливості для учнів і мешканців, йдемо в ногу з часом. Виховання молоді в дусі патріотизму – це не просто завдання освіти, та й не лише завдання місцевих рад. Адже свідомі діти – запорука майбутнього України.
Андрій Закалюк, директор департаменту освіти та культури Львівської міської ради, спеціально для УП. Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
