Цінності родини Стіллерів

19
27 серпня 2008

Від 21 серпня на екранах українських кінотеатрів демонструється нова стрічка Бена Стіллера "Грім у тропіках". Це вже четверта режисерська робота знаменитого коміка. У головних ролях пародійного бойовика сам Бен Стіллер, а також Джек Блек, Роберт Дауні-молодший, Том Круз та Метью МакКонахі.

Бен Стіллер уславився передусім як актор. Йому найкраще вдавалися ролі тюхтійкуватих, але щиросердних хлопців, що постійно потрапляють у дурні ситуації. Один із таких персонажів - Тед Строеманн - що його зіграв Стіллер у фільмі "Дещо про Мері"(1998), зробив актора зіркою.

Стіллер використав своє коріння для створення комічного типажу єврея, що марно намагається вписатися у світ американської білої більшості. Типовим героєм Стіллера став  Ґей Фокер із "Знайомства з батьками" та "Знайомства з Фокерами".

У цих фільмах єврей з ліберальної родини повинен був отримати дозвіл на шлюб у батька своєї нареченої - консерватора та колишнього агента ЦРУ.

Втім, своє акторство Стіллер завжди вважав тимчасовим засобом заробітку грошей. З дитинства він мріяв бути режисером.

Сенс життя

Бен Стіллер народився у акторській родині. Його батьки Джеррі Стіллер та Анн Меара є відомими коміками, а сестра Емі - актрисою.

Джеррі та Анн часто брали дітей на знімальні майданчики, телестудії та концертні зали. Вони підтримували перші акторські спроби доньки та сина. І саме батьки купили десятирічному Бенові його першу ручну камеру.

У юнацькі роки Бен Стіллер грав у театрі, працював на MTV, а також вів "Шоу Бена Стіллера". 1994 року він зібрав достатньо грошей, щоби зняти свій перший повнометражний фільм "Реальність кусається".

Цей фільм Стіллер присвятив своїм ровесникам - молоді покоління Ікс. У стрічці зіграли кумири 90-х: Вайнона Райдер та Етан Гоук. Герої фільму намагаються вирішити проблеми, що дісталися їм від "покоління батьків" - бунтарів 60-х.

Вони відчувають себе розгубленими у впорядкованому світі дорослих. Їм так і не вдається знайти відповідь на питання "у чому сенс життя".

Стрічка "Реальність кусається" одразу став культовою. Втім, Стіллер не ідеалізував представників покоління Ікс. Єдиним вартим співчуття персонажем у фільмі виявився яппі з MTV, якого зіграв сам Стіллер. Він намагається жити у гармонії із собою та світом і не витрачати час на безглузді рефлексії.

Просуванню режисерської кар'єри Стіллера завадила сенсація 1994 року - фільм "Кримінальне читво". Скромний режисерський талант Бена Стіллера не витримав конкуренції із Квентіном Тарантіно.

І все ж Стіллер не припинив знімати фільми. У "Кабельнику" (1996) та "Зуландері" (2001) головними героями  його картин стали добросердні та простодушні чоловіки.

Скажімо, топ-модель Дерек Зуландер мріє полишити подіум і працювати із дітьми хворими на дислексію, а Кабельник лише на перший погляд здається зловісним: він просто хоче мати друга та врятували людство з тенет телебачення.

Усі фотокадри з фільму "Грім у тропіках" взято з сайту film.ru 
Втім, фільми Бена Стіллера ніколи не є просто комедією чи артгаусом, як у випадку зі стрічкою "Реальність кусається". Кожен фільм цього автора містить своєрідне послання глядачеві.

Усі картини Бена Стіллера присвячені пошукам власної ідентичності у сучасному хаотичному суспільстві. Герої стрічок Стіллера прагнуть віднайти справжні людські цінності, почуття та емоції у світі, де панує фікція та симулятивні образи.

Персонажі фільмі "Реальність кусається" повставали проти культу матеріального достатку, "Кабельник" боровся із телебаченням, "Зуландер" був пародією на світ моди. Тепер черга дійшла і до "Фабрики мрій".

Від "Взводу" до "Грому у тропіках"

Ідея створення "Грому у тропіках" виникла у Бена Стіллера ще 1986 року. Тоді на екрани вийшла стрічка Олівера Стоуна "Взвод", що розповідала про події В'єтнамської війни. Під час кастинґу на цей фільм, Стоун забракував актора-початківця Стіллера, проте кілька його друзів все ж отримали ролі.

Олівер Стоун, сам ветеран В'єтнаму, у своїх фільмах намагався відобразити військові баталії із максимальною достовірністю. Він створив табір для військової підготовки акторів. Наставниками голлівудських знаменитостей були справжні спецназівці, які брали участь у В'єтнамській війні.

Після повернення з тренувального табору "Взводу", друзі сказали Стіллерові, що зйомки змінили їхні життя. Ці слова Бен сприйняв з іронією, адже актори вважали, що отримали справжній військовий досвід, "воюючи" на фальшивій війні.

Тоді Стіллер і почав писати сценарій комедійної стрічки, яка розповідала б про життя акторів у одному з таких тренувальних таборів. Тим більше, що матеріалу для пародії було достатньо.

На кінець 80-х років минулого століття фільми про В'єтнамську війну приносили своїм творцям як високі касові збори, так і схвалення критиків.

За десять років після виходу "Мисливця на оленів" (1978) - першої стрічки, що осмислювала цю трагедію - фільми про В'єтнам встигли накопичити цілий набір кліше та штампів.

Цинічність військового начальства, безглузда жорстокість з обох воюючих сторін, божевілля простих солдатів були основними складовими фільмів про В'єтнамську війну.

З часом увесь цей трагічний пафос став декорацією для бойовиків. Франшиза про Рембо може бути яскравим прикладом трансформації та виродження жанру військового фільму "про В'єтнам".

Услід за бойовиками прийшов час комедії та пародій. Однією з перших  були "Гарячі голови" (1991), і головну роль у фільмі зіграв Чарлі Шин - зірка Стоунівського "Взводу".

 
Отже, через двадцять років, що минули з часу виходу "Взводу", Бенові Стіллеру, та його партнерам-сценаристам Джастіну Тіро та Етанові Коену (не плутати із молодшим братом Коеном!) вдалося включити усі "здобутки" фільмів "про В'єтнам" у свій сценарій.

Битва за блокбастер

Висміювання голлівудських стереотипів зі стрічок про В'єтнамську війну є лише одним шаром вигадливого творіння Бена Стіллера. Втім, перше, що потрапляє на очі є саме робота із жанровим кінематографом, а насамперед, військовим фільмом.

Своїх героїв Стіллер представляє за допомогою фальшивих трейлерів. Цей прийом став популярним після "Ґріндгаусу" Квентіна Тарантіно та Роберта Родріґеса. Стіллерівські ж ролики є пародіями на трейлери блокбастера, "сортирної" комедії, драми, а також телевізійну рекламу.

Сама ж історія про групу бійців, що попри різні характери, походження та колір шкіри, стають друзями, є типовою для військових фільмів. Герої "Грому у тропіках" - актори, тому вони різняться між собою і за жанрами фільмів, у яких знімаються.

Англійський театральний режисер Демієн Кокбурн, що знімає високобюджетний бойовик, є натяком не лише на британця Сема Мендеса, але й на усіх європейців, які працюють на нелегкій ниві американського мейнстріму.

Білошкірий актор-австралієць Кірк Лазарус (Роберт Дауні-молодший), що намагається грати афроамериканця за допомогою Методу (йдеться про американський варіант системи Станіславського) не тільки пародіює голлівудських австралійців-лавреатів "Оскара" на кшталт Рассела Кроу чи Джефрі Раша, але загалом іронізує над цією акторською технікою, шанованою в Голівуді.

Метод, який передбачає повне вживання актора у роль сповідують, скажімо, Дастін Гоффман, Роберт ДеНіро і сам Роберт Дауні-молодший.

 
Персонаж Бена Стіллера - Таґґ Спідман - типовий "останній герой бойовика", що стрімко втрачає популярність і прагне зніматися у "серйозних проектах".

Також у майбутньому блокбастері задіяні товстий комік Джеф Портной (Джек Блек), що грає у франшизі про сім'ю ненажерливих недоумків та репер Альпа Чіно (Брендон Т. Джексон), який має славу бабія, а насправді любить хлопчиків.

Сором'язливий та начитаний молодий актор Кевін Сандускі (Джей Барухель) дуже нагадує свого персонажа - бруклінського єврея на прізвисько Бруклін. Кевін єдиний, хто серйозно ставиться до своєї професії і читає сценарій.

Окремим і доволі важливим персонажем картини є консультант сержант "Чотирилисник" (Нік Нолті), спогади якого і лягли в основу фільму. Він утілює усіх військових консультантів, які причетні до слави картин про в'єтнамську війну.

І саме за його порадою, компанію акторів-зірок Демієн відправляє у дикі джунглі, щоби дати їм можливість відчути себе "бойовою одиницею".

Ситуація ще більше ускладнюється через місцевих наркоторговців, які помилково приймають групу чоловіків у військовій формі за загін боротьби із наркотиками.

Після того, як англійський режисер, за іронією долі, підривається на французькій міні, герої змушені самотужки вибиратися із джунглів. Дехто з них, щоправда, продовжує вірити у те, що довкола безпечний знімальний майданчик...

У пошуках себе

Втім, головним предметом іронізування режисера літнього блокбастера "Грім у тропіках" є зйомки літнього блокбастера. Жадібний продюсер, амбітний режисер, зарозумілі голлівудські зірки перетворюють фільмування стрічки, що базується на реальній людській трагедії, на гонитву за славою та "Оскарами".

Майже кожен персонаж "Грому у тропіках" є багатошаровою конструкцією людини, позбавленої власної ідентичності. Навіть авторитетний і грізний сержант "Чотирилисник" виявляється авантюристом, що ніколи не служив у армії.

Режисер Стіллер у своєму новому фільмі представив акторів, що грають акторів, які зображають героїв книги. А ці герої ніби-то мають своїх прототипів - справжніх бійців спецназу, що воювали у В'єтнамі.

Та лише вимушена прогулянка по джунглях примушує героїв "Грому у джунглях" зрозуміти ким є вони є насправді. І отримати у результаті свій "Оскар".

Загалом, фільми Бена Стіллера мають важливу особливість: у них дуже мало сторонніх людей. Головні ролі завжди віддаються знайомим, друзям та родичам актора.

Члени акторського братства Frat Pack, де головує Бен Стіллер найчастіше з'являються у його проектах. До товариства входять Джек Блек, Стів Керрел, Віл Фаррел, Вінс Вон та Овен Вілсон.

Усе це коло друзів та однодумців Бена Стіллера водночас складають основу сучасної американської комедії. Всі вони є представниками покоління Х, і наразі мають 40 років.

Втім, досягши зрілості та піку своєї творчої кар'єри, Бен Стіллер продовжує присвячувати  фільми тій самій проблемі, що і 14 років назад, а саме, людям, у пошуках самих себе.

Автор - Анна Купінська



powered by lun.ua