Моя шалена леді

9
19 вересня 2008

Перед режисером оновленого варіанту "Паскудного дівчиська" Яном Самюелем стояло складне завдання: повторити успіх попередника та пристосувати корейський гумор до американських екранів. Варто сказати одразу: мети він не досяг. 

Голівуд завжди славився своєю любов'ю до рімейків чи сіквелів стрічок, що вже колись мали успіх у глядачів. Скажімо, останнім часом з конвеєру "фабрики мрій" на екрани вийшли продовження "Міцного горішка", "Індіани Джонса" та "Геллбоя". 

Серед найсвіжіших прикладів можна згадати картини "Я - легенда" та "Забавні ігри USA". Незабаром відбудеться прем'єра оновленої версії класичної голлівудської стрічки 1956 року "День, коли Земля зупинилась". 

Втім, далеко не завжди продовження чи рімейк доручають знімати режисеру оригінальної стрічки. Зазвичай, у проект запрошують режисера, чий фільм мав високі касові збори у Сполучених Штатах. 

Скажімо, успіх "Лабіринта Фавна" Гільєрмо ДельТоро у США забезпечила його участь у "Геллбої 2", а "культовий" міжнародний статус Міхаеля Ганеке уможливили появу "Забавних ігор USA". 

Та якщо для голлівудського сімейку була обрана стрічка, знята десь у Європі чи у Азії, її очікують серйозні зміни. Європейське, японське, корейське чи китайське культурне тло, що наявне у фільмі, адаптується до реалій, звичних американському глядачеві. "Перекроєна" таким чином картина, найчастіше, втрачає будь-яку оригінальність та безпосередність, а також своє головне "послання". 

Цієї долі не оминуло і "Паскудне дівчисько". 

Нью-Йоркський роман за корейським сценарієм 

Стрічка Яна Самюеля "Паскудне дівчисько", як і оригінальний фільм, базується на реальній історії кохання, яку розповів у своєму інтернет-щоденнику корейський юнак Хо-сік Кім (Ho-sik Kim). 

У рімейку дія переноситься з Кореї до Сполучених Штатів, а саме до Нью-Йорка. Головний герой цього фільму - провінціал Чак - приїздить до міста, щоб здобути економічну освіту. 

Після закінчення університету, Чак намагається отримати омріяну його батьками роботу у компанії, яка випускає трактори. Та його планам перешкоджає зустріч із багатою та абсолютно неврівноваженою дівчиною на ім'я Джордан. 

Ця дівчина багато п'є, агресивно та ексцентрично поводиться. Поведінка нової подружки руйнує кар'єру Чака, але, незважаючи ні на що, він закохується у Джордан. Вона зізнається, що незадовго до зустрічі із Чаком, її покинув наречений. Новий знайомий прагне позбавити Джордан депресії, та його друг, як і батько Джордан, налаштовані проти їхніх стосунків. 

Ситуація ускладнюється тим, що Джордан вимагає від свого шанувальника не тільки виконувати усі свої забаганки, але й відмовитися від обіймів, поцілунків та сексу. Та попри все, лише зі своєю дивною подругою Чак почувається самим собою. 

Дія фільму розгортається на тлі чарівних нью-йоркських краєвидів, зокрема Централ-Парку. Цей одразу вписує стрічку до категорії "нью-йоркських романтичних історій", і, водночас, відволікає глядачів від сценарних, режисерських та акторських пробілів, що присутні у цьому фільмі. 

До головних недоліків стрічки можна зачислити невдалий підбір акторів, та погану роботу із ними. Фільм перетворилися на демонстрацію "ґламурності" виконавців головних ролей. 

Зірка підліткової комедії "Сусідка" Еліша Катберт (Джордан) протягом усього фільму показувала прекрасний макіяж, чудову зачіску та вбрання, підібрані для неї студійними гримерами та художником по костюмах. Вона аж ніяк не була схожа на дівчину, що страждає і п'є через втрату коханого. 

"Загалом, вийшла не дуже смішна комедія та мелодрама із повною відсутністю почуттів". Фотокадр взято з film.ru
Виконавець ролі Чака, Джесс Бредфорд, також не надто старався вжитися у роль сором'язливого провінціала, що вірить у справжнє кохання. Втім, найбільше у "Паскудному дівчиську", смішили марні спроби тандему Катберт-Бредфорд зобразити якісь почуття (кохання, смуток?), і заплакати. 

Актори із корейського варіанту стрічки Таі-Хюн-ву (Tae-hyun-woo) та Джианна Юн (Gianna Jun) проявили більше мужності від час зйомок. Наприклад, колишня модель Джианна Юн не побоялася виглядати непривабливо у сцені у вагоні метро, де її героїня блює на перуку дідугана. 

Її партнер Таі-Хюн-ву героїчно пройшовся у жіночих босоніжках на шпильках. А свою партнершу він тягав на плечі набагато частіше за свого американського колегу, який, між іншим, не наважився взути мештики Еліши Катберт. 

Корейці теж плачуть 

Втім, головна проблема голлівудського рімейку "Паскудного дівчиська" - невдала адаптація оригінального сценарію Джаі-юнґ Квака (Jae-young Kwak). Причина цієї невдачі у зміщенні акценту сценарію із постмодерної гри з мелодрамою та комедією, що була присутня у корейському фільмі, до банальної історії "про любов".

Комедійна мелодрама була дебютною роботою молодого режисера Джаі-юнґ Квака. Його звернення до цього жанру не випадкове, адже він найулюбленіший у Південній Кореї. Класичні південнокорейські мелодрами базувалися на давніх переказах та легендах. Та Джаі-юнґ Квак показав зміни, що відбулися із традиційною історією про "хлопця, що зустрів дівчину". 

Дія корейського "Паскудного дівчиська" відбувається одразу на кількох рівнях. По-перше, це сама любовна історія, по-друге - переказ подій у "живому журналі" головного героя К'юн-ву (Kyun-woo); третій рівень - це листи, що закопали закохані під деревом, четвертий - оповідання, які пише "Вона" (до кінця фільму нам не відкривають ім'я дівчини).

Джаі-юнґ Квак наповнив свій фільм цитатами із відомих бойовиків, зокрема "Матриці", "Вбити Білла" та "Героя". "Вона" уявляє себе героїнею з майбутнього, що з'являється у образі Трініті чи жінки-воїна, щоб врятувати свого коханого. 

Не обійшлося у фільмі Джаі-юнґ Квака без психоаналізу. К'юн-ву є тюхтійкуватим хлопцем, якого б'є та принижує власна матір. Та стосунки з "Нею" позбавляють К'юн-ву від влади матері, і стверджують його як самостійного чоловіка. 

Звичайно, що цей набір цитат і пародій було важко вмістити у одному фільмі. Головна помилка режисера-початківця, за словами Вуді Аллена, це невміння вирізати зайві сцени та дотримуватись одного ритму впродовж усієї стрічки. 

Джаі-юнґ Квак не оминув цієї проблеми: "Паскудне дівчисько" занадто довгий для комедії (понад дві години), він не має єдиного ритму. Та усі ці недоліки приховувала дотепна гра із кіножанрами, а також вдалі жарти і комічні сцени. 

Звичайно, американські творці рімейку прагнули оминути помилок, яких припустився Джаі-юнґ Квак. Та разом зі скороченням екранного часу, "під ніж" пішли і найсмішніші ґеґи, які могли б здатися некоректними американському глядачеві (як запаморочливий прохід на шпильках К'юн-ву), та деякі важливі елементи корейської стрічки. 

Американський варіант фільму практично позбувся кіноцитат і втратив свою кількашарову структуру.  

Таке спрощення структури іноземного фільму є характерним для Голівуду. Втім, найбільших проблем завдає сценаристам адаптація саме азійського кіно. Часто важливі події, що спричиняють сюжетну колізію, є незрозумілими чи неприйнятними для західного глядача.  

Тому, голлівудським сценаристам доводиться довго пояснювати ситуацію, що є зрозумілою глядачам на батьківщині стрічки. Коли ж стрічку неможливо "пристосувати" до американських реалій, дія рімейку відбувається на батьківщині оригінального фільму, але знімаються у ньому голлівудські. актори. 

Так, наприклад, події американського "Прокляття" відбувалися у Японії, а зіркою цього фільму була Сара-Мішель Ґелар. 

Творці голлівудського варіанту "Паскудного дівчиська" не стали перезнімати фільм у Сеулі, а також обійшлись без зайвих пояснень. Вони просто взяли із корейського фільму кістяк "хлопець зустрічає дівчину" та заповнили його нью-йоркською "романтикою", популярними серед підлітків акторами, сльозами та нудними патетичними діалогами (та монологами) про силу справжнього кохання. 

Загалом, вийшла не дуже смішна комедія та мелодрама із повною відсутністю почуттів.

 

Автор - Анна Купінська

powered by lun.ua