Подвійний щоденник 38-ої "Молодості"

10
19 жовтня 2008
Голова міжнародного журі "Молодості" Арман Ассанте. Він дуже любить тварин, а коней у нього шестеро. У дев’яності відомий актор отримав травму і тепер катається менше, ніж раніше
Російська актриса Алла Демідова теж серед членів журі
Як і український художник Сергій Якутович (на фото справа)
Журналіст і письменник Юрій Макаров візьметься судити фільми "Молодості"
Міжнародне журі кінофестивалю "Молодість-2008". Зліва направо: Сергій Якутович, угорський режисер та сценарист Андраш Фесош, голова Тбіліського міжнародного кінофестивалю Гага Чхеідзе, та вже згадані нами Алла Демідова з Арманом Ассанте
Минулого року вистава на відкритті кінофестивалю відбувалася на тлі "Землі" Довженка
А цього разу чомусь обрали "Алєксандра Нєвского" Ейзенштейна. Власне, епізод Льодового побоїща
Столичний мер Леонід Черновцеький не зміг пропустити таку подію
У своєму виступі Віктор Ющенко закликав робити "добрі фільми", бо погані – це "півтори години змарнованого життя"
Виступ голови журі Армана Асанте був менш патетичним, актор зазначив, що Київ ґлобалізується і його торкаються універсальні світові закони
А для "акул клавіатур і диктофонів" Ассанте виявився напрочуд інтелігентним співбесідником і до запитань журналістів поставився з усією серйозністю

Сьогодні вони поділяться своїми враженнями від першого дня фестивалю, який розпочався  прес-конференцією голови міжнародного журі Армана Ассанте. Відомий голлівудський актор ірландсько-італійського походження зголосився очолити журі після року перемовин.

Ассанте та коні

Анна Купінська: Ти був на прес-конференції Армана Ассанте. Які твої враження?

Ігор Грабович: Найпозитивніші. Ассанте виявився напрочуд інтелігентним співбесідником і до запитань журналістів поставився з усією серйозністю. А запитували його різне - від знаменитої фотосесії актора в оточенні коней до бачення майбутнього кінематографа.

Але спочатку нагадаю, хто такий Ассанте. Український глядач пам'ятає його за роллю у телесеріалі Андрона Кончаловського "Одіссей", де актор зіграв однойменного героя, а також за повнометражними стрічками "Суддя Дредд" та "Король мамбо". А у Штатах його прославив телесеріал "Наполеон та Жозефіна", зафільмований 1987 року.

Ассанте має академічну акторську освіту, працював у театрі. Минулого року на "Молодості" ми бачили його у ролі полковника  Даґа Джонса з фільму Крістіана Немеску "Каліфорнійська мрія".

Анна: Ти казав про серйозність Ассанте. У чому вона проявляється?

Ігор: У ставлення до кінематографа. Ассанте не схожий на ґламурну голлівудську зірку, він інтелігентний актор, який веде своє професійне становлення від італійського неореалізму. Він взагалі вважає, що американське кіно було найцікавішим у п'ятдесяті-вісімдесяті, коли знаходилося під впливом цієї італійської кіношколи. І коли його запитали, які  у нього критерії стосовно фільмів, то Ассанте відповів, що шукатиме у фільмах насамперед добре розказаної історії. 

Батьки Ассанте були музикантами і він, сказати б, виростав за кулісами. У нього є дві доньки, які також займаються музикою та акторством, тільки, як сказав актор, "вони не такі наївні"
Анна: Чи були названі якісь кінематографічні імена?

Ігор: Були. Спочатку він зробив комплімент Сільвестру Сталлоне з та Антоніо Бандерасу, з якими знімався  у "Судді Дредді" та "Королі мамбо", а потім перейшов до режисерів, які чогось його навчили. І розпочав він із... як ти думаєш,  з якого режисера?

Анна: Невже з Немеску?

Ігор: Ти вгадала - з Крістіана Немеску, на жаль, вже покійного румунського режисера, чия "Каліфорнійська мрія" продовжує викликати живий інтерес у глядача. Немеску на час зйомок було 27 років і перед ним була складне завдання опанувати величезною кількістю сюжетних ліній та персонажів.

Ассанте не знав, як йому грати полковника Джонса і Немеску йому сказав: "Загубись". Тобто він одним словом виявив цілу лінію поведінки. Американський полковник спочатку намагається вести себе за засвоєними стереотипами, але румунська дійсність ніяк не піддається, і він просто губиться серед усього цього бедламу.

Асанте також згадав Кончаловського та Рідлі Скотта. Кончаловський дуже вимогливий до акторів і вміє досягти потрібного емоційного стану у кадрі, а Скотт завжди знає, де треба ставити камеру.

Анна: А тепер про знамениту фотосесію, де Асанте в оточенні коней. Ти казав, що ця тема піднімалася на прес-конференції.

Ігор: Він дуже любить тварин, а коней у нього шестеро. У дев'яності він отримав травму і тепер катається менше, ніж раніше. До речі, він підміняв Крістофера Ріва, коли той отримав травму, яка прикувала виконавця ролі Супермена до інвалідного візка.

Ще подробиці особистого життя Ассанте. Його батьки були музикантами і він, сказати б, виростав за кулісами. У нього є дві доньки, які також займаються музикою та акторством, тільки, як сказав актор, "вони не такі наївні".

Анна: І останнє. До сьогодні не було відомо остаточний  склад головного журі. Що скажеш про це?

Ігор: До вже відомих членів журі додалися телеведучий Юрій Макаров та засновник та директор Тбіліського фестивалю Гага Чхеїдзе.

Український режисер Микола Мащенко перед початком урочистого відкриття кінофестивалю 

Кіно за Троїцьким

Церемонія відкриття відбулася традиційно у "Палаці Україна". І вже вдруге з вистави театру "ДахаБраха" Владислава Троїцького. Прибув і почесний президент фестивалю Віктор Ющенко.

Ігор: Тепер моя черга тебе питати. Ти вже не вперше на "Молодості". Тобі подобаються церемонії відкриття?

Анна: Не завжди. Роками це була надто довга та пишна церемонія відкриття. І якщо врахувати, що вона починалася із запізненням, то до фільму залишалося не так багато охочих.

Відкриття цього разу було аскетичним, відмовилися від  ведучих та сумнівних номерів художньої самодіяльності. Вів церемонію сам Андрій Халпахчі. І були доволі цікаві моменти.

Розважив виступ президента Ющенка, який ще досі вірить, що кіно  може нас чомусь навчити, тому він закликав робити "добрі фільми", бо погані - це "півтори години  змарнованого життя".

Віктор Ющенко вручив режисеру Роману Балаяну (на фото справа) квіти. Крайній зліва на фото - художній керівник фестивалю Андрій Халпахчі
Виступ голови журі Армана Асанте був менш патетичним, актор зазначив, що Київ ґлобалізується і його торкаються  універсальні світові закони. Водночас він сказав, що кіно повинне стати "релігією наших душ" і пообіцяв підтримувати такі фільми.

Ігор: А як стосовно виступу театру "ДахаБраха" Влада Троїцького, який вже вдруге відкриває "Молодість"?

Анна: Позитивним є те, що вони вдвічі скоротили програми у порівнянні з минулим роком. Цього разу вона тривала  якихось п'ятнадцять хвилин.

Ігор: Але була на ту ж кінематографічну тему. Минулого року вистава відбувалася на тлі "Землі" Довженка, а цього разу  чомусь обрали "Алєксандра Нєвского" Ейзенштейна. Власне, епізод Льодового побоїща. Таке враження, ніби почалася мобілізація.

Анна: Мені вистава видалася цікавою. Троїцький вміє створити непересічне видовище. А найголовніше, що йому вдається відтворити на сцені кіношну динаміку. Якщо пам'ятаєш,

уривок з фільму було прискорено, а металічні скульптуру рухалися у своєму окремому темпі і їхні тіні та фільм створювали на екрані дивовижне поєднання.

Політ "Райських птахів"

Фільмом відкриття стали "Райські птахи" Романа Балаяна, якому вручили "Золотого оленя" за внесок у світове кіно. Сам режисер зазначив, що його внесок обмежується тільки стінами кіностудії імені Довженка.

Анна: Я знаю, що ти дивився "Райські птахи" вдруге. Чи змінилися твої враження?

Ігор: Не змінилися. Фільм доволі прозорий і авторська думка читається з першого разу. Інша річ, що тепер я бачив фільм в українському дубляжі та на великому екрані. Мені здалося, що картина переконливіша на екрані малому. Це камерна історія про людські стосунки і у фільмі нема спеціальних ефектів. Зрештою, те саме казав і Роман Балаян, який представляв картину. А які твої враження?

Анна: Я побачила у фільмі повторення старої теми. Балаян знову фільмував про польоти, тільки цього разу не уві сні, а наяву.

Ігор: Тебе не шокував такий поворот теми?

Анна: Зовсім ні. Кожна стрічка - це окремий світ і нема нічого дивного, що у якусь мить герої злітають. Тим більше, це історія про радянські часи, де було доволі багато абсурду, тоді і не таке траплялося.

Ігор: Взагалі про радянські часи зараз знімають різні фільми. Ми бачили і "Вантаж 200» Балабанова, і скажімо, "Життя інших" Доннерсмарка, який веде мову про стеження за дисидентами у Східній Німеччині. Але це картини трохи іншої тональності, тобі не здається? По-моєму, Балаян відчуває ностальгію за вісімдесятими, коли був цілком успішним радянським кінорежисером.

Анна: Я би сказала по-іншому. Балаян не стільки засуджує чи  вітає радянські часи, скільки ставить питання по нашу здатність жити вільно. Герої можуть літати тільки у себе на Батьківщині, а у Франції вони безкрилі. Це радше зізнання у любові місту Києву, його мешканцям, його творчим людям, ніж якісь ідеологічні висловлювання. Для Балаяна творчий процес можливий тільки на рідній землі, навіть якщо за це доводиться платити божевіллям. Ти казав про кінематографічні асоціації у "Райських птахах". Які вони?

Режисер Роман Балаян
Ігор: Насамперед це уривок з "Київської симфонії" Фелікса Соболєва, ти знаєш історію цього фільму. Соболєв спробував вступити на незнайому території партійного кіно і потерпів поразку.

Балаян, по-моєму, взяв цей уривок не тільки через відчуття ностальгії за епохою, але як свідчення польоту одного з київських мистців цього часу. Він намагається злетіти над землею, відірватися від того часу та тих умов життя. Ну і цитата з Тарковського, де кохання - це обов'язково політ. Крім того, фільм взагалі наповнений багатьма відсилками до розмаїтих мистецьких явищ - живопису, літератури, бардівської пісні. Це те, чим жила київська інтелігенція у вісімдесяті.

І ще одне. Фільм мені видається "рукотворним" у найкращому розумінні цього слова. Відчувається, що Балаян мав на картині свободу і на нього не тиснули обов'язки ринкового характеру. Тому його картина по-справжньому щира.

Анна: Побажаємо щирості і всім іншим фільмам фестивалю "Молодість".

Усі фото Дмитра Ларіна

Читайте також на порталі TabloID: Черновецький і Ющенки бачили Одіссея, а Кричевський душив жінку



powered by lun.ua