"Перевізник-3": доставити дочку міністра України

175
28 листопада 2008

Цього разу Френку доведеться вийти на міжнародну політичну арену і врятувати не лише дочку українського міністра, а й усю екологію нашої Батьківщини.

Перевізник Френк Мартін - це творіння Люка Бессона та Роберта Марка Камена.

У першому фільмі франшизи було створено своєрідний канон "Перевізника": суворий герой-одинак, колишній спецназівець, транспортує різноманітні речі на замовлення кримінальних організацій. Його гасло - завжди дотримуватися трьох правил: ніколи не змінювати правил угоди, не заглядати у пакунок, не питати імен. 

Історія про перевізника постає своєрідним гібридом "Таксі" та "Міцного горішка" - головною атракцією фільму є автомобільні перегони та бойові сцени, в яких Стетхем самотужки долає банду головорізів.

 Джейсон Стетхем. Фото з сайту kino-teatr.ua

Френк постійно конфліктує із представниками кримінальних угруповань, адже змушений постійно порушувати свої правила: наш герой не лише розкачаний боєць, але й чесний захисник скривджених жінок та дітей.

Скажімо, коли у першому фільмі франшизи Мартіну доводиться перевозити юну та прекрасну дочку китайського мафіозі, він не задумуючись трощить вулиці європейських міст своїм крутим авто, де хіба міжконтинентальних ракет немає, аби лише порятувати її від жорстоких законів мафії.

У другій частині "дісталося" славному американському місту Маямі. "Перевізник-3" сіятиме руйнування та паніку серед місцевих жителів у Франції, Італії та містах східної Європи: Будапешті та Одесі.

Одеса-мама 

Третій "Перевізник" розпочався згідно канону: знову Френк, який вже втретє марно намагається довести міжнародній злочинності, що його "хата скраю", брутально відірваний нею від риболовлі та пожбурений у самий вир подій міжнародної політики. 

Одного чудового літнього вечора стіну Френкового будинку проломлює машина. За кермом - його знайомий, а на задньому сидінні лежить непритомна дівчина. В обох на руках металічні браслети. Швидка, що приїхала на виклик, забирає важкопораненого водія та реанімобіль вибухає, щойно виїжджає за ворота будинку.  

Сам Френк раптово отримує удар важким тупим предметом по голові і втрачає свідомість. 

Коли Мартін приходить до тями, то помічає у себе на руці такий самий браслет, який мали його друг та загадкова дівчина у машині.

 Джейсон Стетхем та Наталя Рудакова. Фото з сайту kino-teatr.ua

Американський бандит та психопат на прізвище Джонсон (Роберт Неппер) пропонує Френку доставити дівчину в потрібне місце за символічну платню: власне життя, адже браслети вибухають, як тільки опиняються на відстані кількох десятків метрів від машини перевізника. Ключ є лише у Джонсона. 

Остаточний пункт призначення не знає ні Френк, ані його супутниця - машину скеровує комп'ютер. Під час подорожі перевізник встигає дізнатися, що дівчину звуть Валентина (Наталя Рудакова), що вона українка та дуже полюбляє секс із сильними та накачаними хлопцями. 

Тим часом в Одесі батько Валентини - український міністр - отримує пропозицію від невідомого злочинця лобіювати інтереси компанії з переробки токсичних відходів в Україні в обмін на життя його дочки. Перед міністром постає нелегкий вибір: пожертвувати дочкою в інтересах екології України або ж врятувати її і злити у Чорне море тонни токсичних речовин.  

Міністр вибирає інший шлях: він звертається за допомогою до українських спецслужб. Тепер Френка Мартіна переслідують не лише найманці Джонсона, але й агресивно налаштовані українські спецагенти. Та, як відомо, і природа, і дівчина мають бути врятовані. 

Образ українки у "Перевізнику-3" 

Одразу варто відзначити дві приємні для українців речі, присутні у "Перевізнику": по-перше, українські політики зображені винятково чесними та патріотичними (на стіні у татка-міністра висить портрет Ющенка), а по-друге, усі герої пересвідчуються, що українці та росіяни абсолютно різні народи.

У фільмі є просто зворушлива сцена обговорення героями "Злочину та кари" Достоєвського. Френків друг, марсельський поліціянт Тарконі (Франсуа Берлеан) вважає, що росіяни дуже сумна та похмура нація, яка зовсім не вміє радіти життю та розважатися. 

А коли Френк називає Валентину росіянкою, вона обурено вигукує, що росіяни та українці геть різні, і нічого спільного між собою не мають. Приємно бачити, що хоча б у європейському комерційному кіно одеська дівчина, ще й донька міністра, вважає себе українкою.  

Валентина довела, що із героями "Злочину й кари" вона не має нічого спільного. Акторка Наталя Рудакова змогла продемонструвати глядачам лише одну-дві емоції, а поведінці її героїні не був притаманний щонайменший психологізм.

 Наталя Рудакова. Фото з сайту kino-teatr.ua

Українська дівчина постала як сибаритка, яку цікавлять лише тілесні задоволення: танці у клубі, смачна їжа, хороше вино (вона знає безліч затишних ресторанчиків по всій Європі), а також секс. 

Якщо вдатися до психоаналізу, то можна сказати, що Валентина - це "Воно" - людські потаємні бажання насолоди, які постійно притлумлюють норми моралі та суспільної поведінки. Така героїня була просто необхідна суворому, позбавленому почуттів Френку.

Істерична Валентина - це радше його фантазія про можливість вільного висловлення своїх почуттів, ніж жива людина. Саме вона примусила перевізника танцювати для себе стриптиз. 

У фіналі "Перевізника-3" дублюється перша сцена з фільму: Тарконі та Френк ловлять рибу біля морського узбережжя. Той самий човен, те ж місце та герої, але тепер з ними Валентина. 

Загалом, "Перевізник-3" - це збалансований, мов мюслі на сніданок, фільм, де потроху накидали всього: бійок, сексу, якісних спецефектів та неякісних діалогів, автомобільних перегонів та східноєвропейської екзотики.

Єдине, що засмучує - Френк так і не скуштував "котлету по-київськи", улюблену страву патріотично налаштованих дочок українських політиків.  

Оцінка фільму "3" з "5"

Автор дякує кінотеатру "Київ" за допомогу в написанні статті

 
 Автор - Анна Купінська

powered by lun.ua