Ющенко "віддячить" Жолдаку театром за виставу про Голодомор?

19
1 грудня 2008

Спектакль поставлений за мотивами роману Василя Барки "Жовтий князь" про Голодомор 1932-1933 років за підтримки Міністерства культури і туризму та Українського інституту національної пам'яті.

Своєю присутністю спектакль вшанував президент Віктор Ющенко. Дія розпочалася із запізненням у 17 хвилин - відразу після того, як президент та інші чиновники зайняли свої місця в ложі.

"Жовтий князь"

"Ленін Love Сталін Love" - можливо, єдина з усіх постановок режисера, яку можна зрозуміти, навіть якщо ви не читали самого роману.

У "Жовтому князі" Барки розповідається історія родини Катранників - українських селян, з якої після зими 1932-1933 років у живих залишається один син - Андрійко.

Українське село зжер звір, "що вилізає з комуністичної партії...". "Ленін - звір, Сталін - звір, але буде звір ще страшніший", - пророкує батько сімейства Мирон Катранник.

Жолдак чітко дає ім'я князю, що скосив українських селян - це не обставини, не містичний звір, це вожді народу Ленін і Сталін.

"Бабо, це чума людей забрала? - Ні, це го-су-дар-ство. Іди звідси, тут помішані бродять, можуть порубати. Йди, недалеко границя російська. Там зерно є. - Ні, я маму шукаю", - каже Андрійко, який вже не перший день пухне з голоду.

 

Навесні 33-го дитина, що вижила, але здичавіла до подоби вовченяти, кидається на зображення Леніна й Сталіна з криками "Це тобі за тата! За маму! За братика! За сестричку!", - і молотить по них цебром. Маленька помста дитини, що вижила.

Після цього Андрійко пірнає в ополонку і дістає із дна чашу - церковну. Її сховали від партійців та їхніх посіпак, коли ті кинулися розоряти сільську церкву. За її порятунок священик та інші селяни поплатилися життям, одержавши по кулі.

Не продав віру за мішок борошна і Мирон Катранник, батько голодної, умираючої родини. А потім також доплатив своїм життям.

Родина, село, Україна, християнство - у постановці Жолдака між цими поняттями можна ставити знак рівності. Проти них - партійні безбожники, "помічники звіра", що розпинають Україну на хресті.

Заключна сцена: остання дитина, українець - вижив, із дна з криками радості він дістає чашу - християнську віру. Україна жива, її неможливо знищити, тому що з нею Бог... Своєрідна відповідь Жолдака росіянам (зокрема, останньому фільму "Адмірал", в якому не забули нагадати, що Бог з Росією, в якій віру пристрілили з білими офіцерами).

Театральна економ-пропозиція

Дивно, Жолдак уміє не тільки ставити, але і заощаджувати. У постановці "Ленін Love Сталін Love" задіяні актори Черкаського обласного музично-драматичного театру ім. Т.Шевченка.

Ті ж, що й у "Войцеку" - його публічні репетиції проходили в Києві наприкінці жовтня в рамках Тижнів німецької культури в Україні.

Спільні у цих двох постановках не тільки актори, але і декорації, а також прийоми. Звичайно, сцени у спектаклях не ідентичні, але ви легко впізнаєте в "Ленін Love Сталін Love" скляні бокси з неоновим підсвічуванням з "Войцека", а в боксах відеокамери, зображення з яких передається на два екрани на сцені. Жолдак встановлює моду сам для себе?

Уся сцена в "Ленін Love Сталін Love" посипана тирсою та чорною землею, а ще є басейн-ополонка. Очікуваних голих тіл або будь-якого іншого епатажу чи провокації не було.

Навпаки, був театр не режисера-лялькаря, як звик працювати Жолдак, а акторів. Однак акторам не вистачило віртуозності. Можливо, вони просто не змогли пробити ту стіну, яку збудував сам режисер - від акторів в його постановці чекають дій, а не тонких душевних переживань.

Ющенко і Жолдак - "перше побачення"

Як вдалося дізнатися "Українській правді. Життя", "Ленін Love Сталін Love" став першою постановкою Жолдака, яку бачив президент Віктор Ющенко.

Можливо, це на краще (особливо те, що президент не бачив перед цим "Войцека", де Жолдак показує, як Україна продається хтивим Росії та країнам Заходу).

Ющенка "вразило те, як Жолдаку вдалося передати атмосферу в Україні в роки Голодомору, а також інженерні рішення, використані в постановці".

Але більш за все президента вразило те, що спектакль поставлено хоч і відомим режисером, але силами звичайного провінційного театру.

"Якби всі 24 обласних театри поставили по одній постановці про Голодомор, питань на цю тему вже ніколи не виникало б", - переконаний він.

Дружина президента Катерина Ющенко не змогла прийти на спектакль, оскільки знаходилася у відрядженні у справах свого благодійного фонду. Але главу держави супроводжували губернатор Київської області Віра Ульянченко, заступник глави секретаріату президента Андрій Кислинський, міністр культури і туризму Василь Вовкун, віце-прем'єр-міністр з гуманітарної політики Іван Васюник і міністр закордонних справ Володимир Огризко.

 

У коментарі "Українській правді. Життя" Огризко зауважив, що прийшов на виставу не через конфліктність її теми.

Як відомо, Росія звинувачує Україну в політизації голоду 1932-1932 років, стверджуючи, що люди голодували не тільки в Україні, і тим паче ця трагедія не була спланованим геноцидом проти українців.

Президент Росії Дмитро Медведєв відмовився від участі в заходах на 75 роковини Голодомору в Україні. У відповідь президент Віктор Ющенко заявив, що відмова Медведєва принижує й ображає пам'ять померлих.

Міністр закордонних справ відзначив постановку як "дуже сильну". Огризко розповів, що бачив практично всі спектаклі Жолдака, і зізнався, що не всі з них були йому зрозумілі.

"Але "Один день Івана Денисовича" справив на мене таке ж сильне враження. Напевно, Андрієві даються такі теми - на зламі історії, коли проявляється все найвище і найстрашніше в людині", - додав він.

Голодомор допоможе Жолдаку з театром? 

Ідея зробити постановку про Голодомор виникла в Жолдака вже давно - років 10 назад. Але тоді вирішили, що тема не актуальна. Під час приїзду в Київ два роки тому, режисер уже з упевненістю заявив, що має намір узятися за такий спектакль з нагоди 75 роковин трагедії.

При президентстві Віктора Ющенка в актуальності спектаклю про Голодомор можна не сумніватися. Більш того, режисеру вдалося зробити його на замовлення держави. 

А ще Жолдак вже не перший рік у всіх інтерв'ю розповідає, що якби йому дали театр, він би перевернув Україну (зараз режисер живе у Німеччині). Говорити з першою людиною держави, яка домагається світового визнання Голодомору як геноциду, після своєї вистави на цю болючу для країни тему - кращого випадку не знайдеш.

Як вдалося дізнатися "Українській правді. Життя", після прем'єри у Жолдака відбулася аудієнція з президентом. Невідомо, чи порушував режисер питання про власний театр, але, як зауважили близькі до нього люди - коли ж просити, як не зараз. 

***

Місяць тому Жолдак заявив, що своєю виставою про Голодомор він збирається "бити під дих комуністів, Леніна, Сталіна, Радянський Союз і нинішню Україну". Треба бити сильніше - поки що життя в Україні збиває з ніг сильніше за Жолдака.

powered by lun.ua