Ненароджений та не дуже страшний

48
23 січня 2009

Діббук (перекладі  з івриту "приліплювання") - це злий дух, який вселяється в людину, оволодіває її душею, спричиняє душевну недугу, говорить вустами своєї жертви, але не зливається з нею, зберігаючи самостійність.

Причиною переслідування Кейсі є вбивство її прабабусею Софі свого брата-близнюка, у якому оселився діббук. Подія сталася у німецькому концтаборі Аушвіц (Освенцім), де над дітьми-євреями нацисти проводили експерименти. Софі каже, що деякі з них були пов'язані з окультизмом. Саме тоді двері у потойбіччя були відкриті, і у них ввійшов діббук.

"Ненароджений" - це третя після "Блейда. Трійця" та "Невидимого" повнометражна робота відомого голлівудського сценариста Девіда С. Ґоєра. Зокрема, Ґоєр брав участь у роботі над трилогією про Блейда та над новою версією Бетмена. Усі його картини, так чи інакше, але стосуються екранізацій коміксів, і у всіх цих екранізаціях присутня тема родинного прокляття.

А у "Блейді" та "Невидимому" режисер торкнувся і потойбіччя. Зрештою, в "Невидимому"  Ґоєр до певної міри заклав підвалини "Ненародженого", бо у тому фільмі йшлося про дух загиблого хлопця, який намагається вступити у контакт з живими людьми.

Одним з продюсерів картини став Майкл Бей, постановник "Армаґґедону" та "Трансформерів". Впродовж останніх років Майкл Бей приклав руку до кількох рімейків класичних хорорів, починаючи від "Техаської різанини бензопилкою" та "Амітівільського жаху" і закінчуючи "П'ятницею, 13" та "Жахами на вулиці В'язів".

Усі попередні картини єднав рейтинг R, який не сковував фантазії авторам стрічок, проте "Ненароджений" має рейтинг PG-13, що для сучасного хорору рівнозначно жанровій поразці.

Духи, йдіть геть!

Врешті-решт, "Ненароджений" Девіда Ґоєра - доволі стандартний фільм жахів, який розвивається у річищі "Екзорциста", "Омена", "Пульсу", "Ока" , "Дзеркал" та ще кількох десятків інших фільмів на тему злих духів та їхнього вигнання.

Тому любителям та знавцям жанру на стрічку приходити нема сенсу, бо "Ненароджений" нічого нового не додає до вже відомих історій ні в формальному, ні у змістовному планах. 

 
Звісно, у хорорі ще не було постаті діббука, проте його з успіхом заступав Сатана чи Фредді Крюґер. Крім того, сам Ґоєр доволі дивно обійшовся з відомим єврейським демоном.

Згідно з  Електронною єврейською енциклопедією (з якої було наведене визначення діббука), цей злий дух розглядається євреями як душа, яка внаслідок гріхів втратила здатність до переселення.

Тому діббук шукає сховку в тілах живих і вселяється в людину, яка здійснила таємний гріх. Проте Ґоєр, мені здається, абсолютно невмотивовано, приплітає до сюжету Голокост, мовляв, у всьому винні нацисти зі своїми експериментами.

Тобто діббук  в уявленні Ґоєра - це такий собі різновид Хеллбоя, істоти з пекла, яка веде себе несподівано агресивно до людей. Проте такий підхід суперечить самій сутності діббука, який є винятково злим духом.

 
Більше того, такий поворот сюжету суперечить міфології картин про вигнання злих духів. Демон ніколи не приходить просто так, він викликаний людським гріхом. Зрештою, Ґоєр говорить і про гріх, мовляв, Софі убила свого брата, одержимого діббуком, і за це злий дух тепер переслідуватиме їхній рід.

Проте брат уже був мертвий, а діббука убити неможливо в принципі. Його можна вигнати з живої істоти. Тому незрозуміло, кого убила Софі і за що мстить діббук, який, зрештою, міг пересилитися у когось іншого.

І це не єдина логічна неузгодженість у картині. Скажімо, куди зрештою, подівся батько Кейсі, який першим розповів доньці, що у неї був брат-близнюк, який помер ще до народження? Натомість на сцену виходять єврейські та християнські священнослужителі і якісь невідомі ентузіасти, по яких говориться, що вони "натерпілися всякого від нечистої сили".

Чи страшний "Ненароджений"? Загалом ні, але місцями, завдяки химерним образам та звуковим ефектам, викликає доволі дискомфортні відчуття. Свій арсенал страху, як майже кожен сучасний голлівудських хорор, "Ненароджений" позичає у японських фільмів жахів, тому хто бачив, скажімо, "Дзвінок" Накати чи "Прокляття" Шіміцу вигадки Ґоєра здадуться цілком вторинними.

Зрештою, із класикою жанру, зі згадуваними "Екзорцистом", "Оменом", Фредді Крюгером, картина конкуренції не витримує. Проте поряд із "Оком", "Екзорцистом. Початок" та "Дзеркалами" вона виглядає цілком доречною.

Оцінка фільму - 3 з 5

 

Автор - Ігор Грабович

powered by lun.ua