"Найкращий фільм 2" – усім не до сміху

13
23 січня 2009

А головними "зірковими" принадами як першої, так і другої картини, будуть "комеді-клабівці"  Міхаіл Галустян та Гарік Харламов.

За сюжетом картини, друзі Моряк (Гарік Харламов), Діматі (Дмитро Хрустальов), Актор (Тімур Батруддінов) та Мажор (Олег Верещагін), зібралися разом у кафе, аби відзначити день народження Мажора.

Та за збігом обставин, Мажорів тато - нафтовий мільярдер - вирішив довести нащадкові силу багатства. Він найняв акторів провінційного ТЮГу, аби ті зімітували синове викрадення. А Мажорові друзі отримали попередження - необхідно зібрати 1 мільйон євро до шостої вечора, інакше хлопець загине...

 Хто сміється останнім?

"Найкращий фільм 2" був заявлений як пародія на найвідоміші російські кінокартини, насамперед на "Спеку", "Іронію долі. Продовження ", "Ми з майбутнього", а також на найбільш популярні серед росіян телешоу.

Та попри увесь, нібито багатий, матеріал для пародій, "Найкращий фільм 2" не відзначається оригінальністю чи дотепністю, на яку розраховують любителі кінокомедій. Більше того, російські критики, що відвідали прес-показ картини, називають "Найкращий фільм 2" чи не найгіршою стрічкою цього року.

Фільм і справді не смішний. Але винуватцями цього є не стільки творці картини, скільки самі об'єкти їхніх пародій.

Традиційно, кінопародія робить об'єктом своїх жартів головний задум кінокартини, її головну ідею. Скажімо, класичний фільм цього жанру "Страх висоти" Мела Брукса пародіював "Запаморочення" Альфреда Хічкока.

Взявши за основу хічкоківський драматичний сюжет про поліцейського, який панічно боїться висоти, Брукс представляв на екрані героя, який через свою фобію потрапляє у різноманітні комічні ситуації.

Та об'єктом жартів обох "Найкращих фільмів" були не "смисли" пародійованих картин, а їхні драматичні прийоми. Втім, це аж ніяк не є свідченням творчої невдачі сценаристів (до речі, режисер-постановник стрічки Олег Фомін не відіграв вагомої ролі під час створення картини).

 
Окрім кількох яскравих моментів (безкінечне переслідування Тіматі у "Спеці" чи нав'язливий продакт-плейсмент у "Іронії долі. Продовження")  пародійовані стрічки нічим не запам'ятовуються глядачеві.

Єдине, що об'єднує усі цитовані кінофільми, - самопародійність їхніх драматичних прийомів. Скажімо, "Найкращий фільм 2" вибирає об'єктом своїх жартів стрічку Нікіти Міхалкова "12". Та усі "історії з життя", які звучали в оригінальній картині, самі по собі викликають регіт, як от зізнання одного з героїв, що через його двадцятирічну дівчину Юлечку, у нього знову відновилися нічні полюції.

Усі 12 присяжних, разом із офіцером-Міхалковим та його фальшивими роздумами про етику й мораль, викликають асоціації лише з теревенями божевільних. І тому поява 12 учителів-алкоголіків у "Найкращому фільмі 2" є цілком зрозумілою і абсолютно прогнозованою пародійною інтерпретацією картини Міхалкова і все ж до дотепності їй далеко.

 
Схожа ситуація і з "Іронією долі. Продовженням". Якщо продакт-плейсмент у стрічці Бєкмамбєтова неодмінно викликає у глядача смішок, то аналогічне повторення прийому в кінопародії лише роздратовує.

А телешоу за участю найрізноманітніших цілителів взагалі не придатні для пародіювання, адже жодна мисляча людина не ставиться до них серйозно і цілком справедливо вважає їх результатом дотепів команди телевізійних редакторів.

Тоді постає цілком слушне запитання: навіщо пародіювати фільми, у яких самопародія вкладена із самого початку (щоправда, радше несвідомо)? Відповідь на нього дає нам одна із останніх сцен, коли татко Мажора з'являється у катівні і повідомляє своєму спантеличеному синові, що "усе це несправжнє".

Тобто усі ці фільми, які старанно приховують відсутність смислу за змістовно порожніми драматичними прийомами, розрахованими на емоційну реакцію обивателя, - це лише імітація кіно. Сама їхня популярність серед глядачів і повинна була б викликати сміх. Але це сміх внутрішній, рефлексивний, і аж ніяк не пов'язаний із екранними ґеґами.

Корона Російської імперії

Одним із важливих героїв (чи радше героїнь) "Найкращого фільму 2" є корона імператриці Катерини ІІ (Михайло Галустян). Саме корона стає об'єктом бажання різноманітних героїв із минулого і майбутнього. На початку фільму ми чуємо голос дикторки ТВ, яка проголошує, що "корона Катерини ІІ варта 100 мільйонів євро, але для нас, звичайно, безцінна".

Ця корона є типовим психоаналітичним "частковим об'єктом", пов'язаним зі світом мертвих, що він продовжує жити навіть після фізичної загибелі. "Частковий об'єкт" є вираженням наших глибинних та прихованих бажань. Його дії руйнують звичний світ заборон та обов'язків, щоб вивільнити нашу справжню особистість.

 
Варто зауважити, що протягом дії фільму, лише імператриця, її слуги та її корона були справжніми, а не найнятими Мажоровим татом персонажами. Тобто "велике минуле" Росії фізично існує, але його дійові особи виявляються абсолютно не схожими на сучасні уявлення про них, скажімо, Катерина ІІ є бородатим трансвеститом, що полюбляє публічні страти.

Таким чином, велич минулого Російської імперії підважується, а єдиною цінністю, винесеного з минулого часу є корона вартістю у 100 мільйонів євро (про її безцінність усі якось одразу забувають).

Наприкінці фільму усі герої влаштовують символічну гонитву за євреєм-ювеліром, який намагається поцупити коштовність, та їхнє переслідування прикидається порятунком "духовності" або ж "російськості", хоча насправді усіх цікавить грошова винагорода.

І не менш символічним виглядає падіння корони у воду зачарованого озера, що переносить людей у минуле, примушуючи героїв стрибати за нею.

Парадоксально, але "Найкращий фільм 2", попри те, що не виконує свою функцію кінокомедії, є більш нонконформістським та критичним до російської дійсності фільмом, аніж перехвалена стрічка "12", або ж нещодавні  "Стиляги".

Оцінка фільму 3,5 з 5

За допомогу у підготовці матеріалу автор дякує кінотеатру "Київ"

 

Автор - Анна Купінська

powered by lun.ua