"Ніч у музеї-2": остання лінія оборони Америки

18
22 травня 2009

На своїх місцях також залишалися ґунни на чолі з Аттілою та мавпа-капуцин Декстер. Головну жіночу роль цього разу зіграла Емі Адамс - одна з найбільш привабливих та сексуальних акторок сучасного американського кіно.

Зрештою, остання обставина, а саме сексуальність Емі Адамс, разом з дорослими жартами та загальним культурним контекстом не дає стати "Ночі у музеї-2" стовідсотковово сімейним видовищем, яким була перша частина.

Кілька слів про сюжет. Дія відбувається через два роки після подій у нью-йоркському музеї природничої історії, де нічному сторожеві Леррі Дейлі вдалося приборкати трьох своїх колег і повернути мігічну скрижаль назад до музею, аби його експонати продовжували щоночі оживати.

У другій частині Леррі Дейлі звільнився з роботи і зумів розкрутити свій бізнес з виробництва розмаїтих побутових дрібничок. Його продукцію навіть планує продавати одна з найбільших торгових мереж Сполучених Штатів.

Одного дня у музей його приводить ностальгія і він дізнається, що більшість експонатів, знайомих нам з першого фільму, перевозять до Вашинґтона, у знаменитий Смітсонівський інститут. А у музеї замість них демонструватимуться тривімірні інтерактивні моделі.

Проблема тільки у тім, що сама магічна спіраль залишиться у Нью-Йорку, а це означає, що улюблені герої ніколи більше не оживуть. Аби їх врятувати, Леррі Дейлі вирушає до Вашинґтона...

 
Сценаристи картини тільки частково зберегли найважливіші складники попереднього фільму. У центрі історії знову Леррі Дейлі, тільки цього разу він явлений не лузером, який часто змінює помешкання та роботу, але людиною, якій, зрештою, не до душі її теперішній статус.

Несвідомо герой Бена Стіллера прагне повернутися до музею, який йому потрібен для душевної рівноваги. Природничий музей у першій частині був своєрідною фантазійною сценою, на якій здійснювалися мрії невдахи Леррі Дейлі. Саме там, серед воскових фігур, він зумів довести, що може також стати кимось видатним.

Зрештою, усі його подвиги були присвячені девятирічному синові. Тому за бортом історії залишилося особисте життя Леррі Дейлі, а головному жіночому персонажеві картини довелося усю свою енергію використати на наукові дослідження. 

Натомість у другій частині на перший план вийшли проблеми інтимного та геополітичного плану. Цього разу Леррі Дейлі має порятувати світ та нарешті знайти собі подругу життя.

Вашинґтон, округ Колумбія

"Ніч у музеї-2" складніша за першу частину не тільки новими амбіціями музейного сторожа. Вагомішим виявляється контекст, якими оперують творці фільму. По-перше, дія картини переноситься до столиці Сполучених Штатів.

Сотні героїв американського кіно вирушали за правдою до Вашинґтона. Це давня і дуже міцна традиція, яка була започаткована Френком Капрою в його стрічці 1939 року "Містер Сміт вирушає до Вашиґтона".

По-друге, ключовим борцем зі злом тепер обрано самого Авраама Лінкольна, який піднімається зі свого крісла, аби змести міцною рукою кривдників Америки. По-третє, обраного головного геополітичного ворога: ним стає єгипетський фараон Камунра, за яким вгадують численні близькосхідні диктатори.

 
Визначені і його поплічники, так звана "вісь зла" (саме це словосполучення звучить у фільмі) - француз Наполеон, росіянин Іван Ґрозний та американський ґанґстер Аль Капоне, який виглядає там явно зайвим.

До гурту ще хоче приєднатися Дарт Вейдер, проте Камунра зазначає, що той переграє: "У тебе і астма, ти і робот, і у плащі. Ми що, в опері?".

Себто вороги нічного сторожа, читай, Америки, цілком визначені. І вони мають відверте політичне забарвлення, автори картини зробили усе, аби максимально олюднити неґативних персонажів.

Скажімо, фараона вони роблять підступним неврастеніком, Наполеон у фільмі явлений як пародія на французьке кіно з його любовю до психологічних ньюансів, натомість царю Іванові Грозному віддано лише кілька реплік, серед яких зпамятовується хіба що заперечення Івана у тому, що він був Грозним.

 
Зрештою, для Аль Капоне не вистачило фарб і у прямому (він показаний монохромним), і у переносному значенні.

"Ніч у музеї-2" максимально мілітаризована. Тут безліч сцен розмаїтих боїв та сутичок. Провідними героями фільму є полководці та бандити. Важлива частина дії відбувається у музеї історії авіації та космонавтики, де цивільній авіації віддано значно менше місця  порівняно з військовою.

Зрештою, набагато більше значення цього разу має жіночий персонаж. Ним є Емелія Ергарт - перша жінка, яка перелетіла Атлантику. У виконані Емі Адамс вона виглядає надзвичайно ініцітивною та пристарсною. І якщо у першій частині картини не було поцілунків, то у "Ночі в музеї-2" цілуються часто і зі знанням справи.

Варто також відзначити три ролі Генка Азарії, який зіграв фараона Камунру, Мислителя та Авраама Лінкольна.

Загалом "Ніч у музеї-2" зроблена  винахідливіше за першу частину. Тут більше дотепних подробиць та іронійних паралелей. У цьому картина перегукується з недавніми "Хранителями" Зака Снайдера, які також трималися на контексті американськї історії та культури.

Водночас, така насиченість часто гальмує дію, робить  статичними провідних персонажів. Доходить до смішного. Цікаві у першій частині герої Овена та Куґана тепер опиняються далеко на другому плані, а Овенові взагалі доводиться сидіти у піщаному годиннику більшу частину дії.

Оцінка фільму - 4 з 5

 

Автор - Анна Купінська

powered by lun.ua