"Аватар": загублений горизонт Джеймса Кемерона

148
18 грудня 2009

Після виходу "Титаніка" режисер Джеймс Кемерон не знімав ігрових стрічок майже десять років. Тому його нова картина "Аватар" привернула увагу критиків та шанувальників кінофантастики ще на стадії виробництва, а прем'єру стрічки різні видання називали найбільш очікуваною кіно подією 2009 року.

За словами Кемерона, ідея "Аватара" з'явилася у нього ще 15 років назад, але технічних можливостей здійснити цей задум тоді ще не існувало.

Зрештою, автор "Термінатора" та "Чужих" не приховував, що попри усі технічні чесноти, сюжет "Аватара" залишиться по-голлівудськи старомодним і обертатиметься довкола традиційної історії кохання та боротьби Добра зі Злом.

 
У стрічці йдеться про неблизьке майбутнє, коли космічні подорожі, клонування та колонізація "далеких-далеких галактик" стануть буденним явищем.

Могутня земна корпорація знаходить на планеті Пандора поклади надзвичайно цінного мінералу, який допомагає вирішити енергетичні проблеми на Землі. Пандора заселена триметровими людиноподібними істотами, які називають себе На'ві. І поки земні дослідники намагаються пізнати багату місцеву культуру тубільців, бізнесмени та їхні військові найманці планують захоплення родовищ, розташованих просто під селищем лісових дикунів.

 
Одним зі способів шпигування за тубільцями є створення "аватарів" - фізичних клонів На'ві, що керуються людьми через електронні датчики. Ветерану-спецназівцю Джейку Саллі запропоновано спробувати себе у ролі такого "аватара", в обмін на операцію, яка здатна вилікувати його паралізовані ноги.

Зовсім скоро Джейк розуміє, що уся Пандора - це величезна мережа живих організмів, і землянам у ній немає місця. Хлопець змушений розпочати боротьбу із власним командуванням, аби захистити лісовий народ, а також власне кохання.

Технічні досягнення "Аватара" і справді викликають захват, адже практично увесь фільм був "намальований" на комп'ютері, включно і з низкою головних героїв - На'ві.

Очевидно, що Джеймс Кемерон, відомий своїм інженерним талантом, доклав чималих зусиль, аби унаочнити химерні моделі зброї та літальних апаратів майбутнього. Зрештою, і сама Пандора, із її дивовижною флорою та фауною, заворожує і захоплює практично з перших кадрів картини.

 
З іншого боку, "Аватар" справляє враження фільму, що потрапив до нас із минулого століття, настільки традиційно передбачуваним виявився його конфлікт. Джеймс Кемерон знайшов "свою" тему ще на початку 80-х, коли зняв "Термінатора" - історію про молоду жінку, що намагається врятувати себе та свою ще ненароджену дитину від кровожерного кіборга з майбутнього.

З того часу режисер періодично знімав фільми про жінок та їхню боротьбу за власну свободу: "Чужий" демонстрував сутичку двох матерів, а "Титанік" розповідав про емансипацію юної дівчини від фальшивого ти лицемірного середовища "вищого світу".

 
У "Аватарі" режисер довів своє любов до жіноцтва до абсолюту - із загарбниками воюють не лише протагоністи обох статей, але й сама богиня-матір Пандори.

Сама ж фабула фільму апелює до традиції епічних голлівудських картин, які розповідають про маргіналів, які знайшли свій дім серед "благородних дикунів".

Такі стрічки, як "Загублений горизонт" Френка Капри чи "Танці із вовками" Кевіна Костнера, співчувають спільноті, що живе цінностями колективу і знаходиться в гармонії із оточуючим світом, на противагу "звичайним білим людям" - егоїстичним та жадібним.

 
Щоправда, до традиційного антиколоніального пафосу Кемерон додав ще елементи "Матриці" - фільму, який вразив його найбільше за минуле десятиліття. Джейк постає не просто людиною, що прагне відновити справедливість, а обраним самою Пандорою всепланетарним Визволителем.

Зрештою, "Аватар" - це прекрасна можливість вдатися до ностальгії за кіном 90-х та насолодитися найдосконалішими комп'ютерними спецефектами. Рейтинг фільму, PG13, отже на фільм можна іти навіть із дітьми. Ліричні сцени посилено музикою Джеймса Горнера, того самого композитора, що працював над саундтреком до "Титаніку".

 
Масштабність, епічність, зворушливість та неодмінний хепі-енд - якраз за це ми і любимо добре голлівудське кіно.

Оцінка фільму 5 з 5

За допомогу у написанні статті автор дякує кінотеатру "Київ"

powered by lun.ua