Прем’єри тижня: комедії для дітей та синефілів

51
25 грудня 2009

Бурундук людині друг

Троє мультяшних бурундуків - Елвін, Теодор та Саймон мають своє особливе місце у американській масовій культурі, і є не менш знаменитими, аніж Дарт Вейдер, Супермен чи Міккі Маус.

1958 року вірменський емігрант Росс Багадасарян, який на той час вже був знаменитим творцем пісенних шлягерів, вигадав трьох братиків-бурундучків, які випадково потрапили в будинок композитора-невдахи Девіда Севіла (це був сценічний псевдонім Росса). Звірята виявляють неабиякий музичний хист, створюють власний гурт і виконують пісні свого названого батька.

 
Власне, історія гурту "Елвін та бурундуки" розпочалася, коли маленький син Багдасаряна запитав, чи скоро настане Різдво. Тато посміявся, адже надворі було літо. Проте ця подія надихнула Багдасаряна на пісню, у якій маленький хлопчик мріє про хула-хуп - наймоднішу іграшку того року. Потім він прокрутив запис у сповільненому режимі - так і з'явився класичний писклявий "спів" бурундуків.

У першому телешоу за участю "Елвіна та бурундуків" роль Севілла зіграв Багдасарян, а звірят зображали ляльки-маріонетки. Згодом пригоди маленьких музикантів перетворилися на мультсеріал. За 50 років з часу виходу "Різдвяної пісні", бурундуки стали героями кількох фільмів, а також дійовими особами кінопародій та телепрограм. Звісно, що троє самотніх та привабливих хлопців не могли довго залишатися самі, і автори шоу придумали для них подружок-бурундучих, які також співають у власному гурті.

Саме цим стосункам між "хлопчиками" та "дівчатками" присвячений фільм "Елвін та бурундуки 2". Перша стрічка, що вивела звірят на великий екран, з'явилася 2007 року. У ній ішлося про початок дружби талановитих гризунів із їхнім названим батьком Дейвом.

У другій частині Елвін, Саймон та Теодор вирушають здобувати освіту. Шкільній музичній програмі загрожує закриття, тому "Елвін та бурундуки" їдуть на змагання гуртів, аби виграти гроші на її спонсорування. Проте їм перешкоджають не суперники, а кохання: хлопці не можуть встояти перед чарівними бурундучихами-співачками Брітані, Елеанор та Джанет. Зрештою, братам доводиться проявити усі свої джентльменські якості, адже дівчат необхідно врятувати від злого продюсера Аяна, що тримає бідолах у справжньому рабстві.

 
Цілком ймовірно, що, українському глядачеві, не настільки близько знайомому із Елвіном та його друзями, як американцям, стрічка, де бурундуки виступають на сцені, може видатися напрочуд безглуздою. Й справді, у нас і бурундуки не водяться, і культурні реалії відрізняються від американських.

Проте співвітчизники Елівна також не надто задоволені сіквелом. Користувачі популярного ресурсу imdb поставили стрічці "Елвін та бурундуки 2" мізерні 3,4 бали з 10, а критики із сайту rottentomatoes вважають фільм "позбавленим енергії та сповненим плаского гумору видовищем, здатним зацікавити лише дітей".

Вочевидь, третьої частини, де бурундуки виховуватимуть дітей, ми не дочекаємось. Воно й на краще, адже серце стискається, коли бачиш, як блискучий актор Джейсон Лі розмовляє на екрані з комп'ютерними гризунами.

Віскі та горілка

"Віскі з горілкою" - це нова стрічка відомого німецького режисера Андреаса Дрезена. Його фільми неодноразово отримували найпрестижніші європейські кінонагороди, зокрема, картина "Гриль-бар "На півдорозі" здобула "Срібного ведмедя" на Берлінському кінофестивалі. Також Дрезен відомий як театральний та телевізійний режисер.

Стрічка "Віскі з горілкою" звертається до особистого досвіду Дрезена, який народився та здобув освіту в НДР. Режисер розпочинав свою кар'єру на знаменитій кіностудії ДЕФА, де умови роботи були близькими до знайомих нам радянських реалій.

У фільмі йдеться про реальний випадок, що трапився на цій студії у 50-х роках. Актор, який виконував головну роль у новому фільмі, страждав від алкоголізму, був невиправним гультяєм та бабієм, і своїми примхами зірвав зйомки не однієї картини. Відмовитися від його кандидатури було неможливо, і продюсер стрічки запропонував знімати "запасний варіант" фільму із іншим, молодим та дисциплінованим актором.

Дрезен перетворює цей історичний анекдот на філософську притчу, справжнісіньку трагікомедію, де герої потрапляють у пастки, які розставили собі самі. Відомий актор боїться остаточно втратити роботу і популярність. В той же час молодий дублер розуміє, що надмірне старання спонукатиме старого взятися за розум і роль буде втрачена, проте й лінощів на зйомках також ніхто не терпітиме.

Сценаристом "Віскі з горілкою" став знаменитий німецький драматург Вольфґанґ Кольхазе. У переліку його робіт є також сценарій до стрічки Фолькера Шльондорфа "Легенди Рити". У своїй новій роботі Кольхазе роздумує над природою кіно, існуванням "реальності" поза знімальним майданчиком та кіноекраном, а також долею тих, хто віддав кінематографу все своє життя.

powered by lun.ua