Тиждень похмурих стрічок

Цього року усі зимові свята припали на прем'єрні дні в кінотеатрах. На Новий рік ми дивилися "Різдвяну історію" та "Чорну блискавку", а Різдво зустріли із "Шерлоком Холмсом". Старий Новий рік видався доволі похмурим - у прокат вийшли фільми на містично-потойбічну тематику.

"Соломон Кейн"

Воїн-найманець із 16 сторіччя, похмурий та непереможний Соломон Кейн, насправді є старшим братом Конана-варвара - обох героїв створив відомий автор жанру "pulp fiction" Роберт Е. Говард. На відміну від кіммерійця Конана, втіленого Арнольдом у фільмах Джона Міліуса та Річарда Фляйшера, за 80 років свого існування Кейн так і не отримав впізнаваного у всьому світі кінематографічного втілення.

Стрічка Майкла Дж. Бассета мала б виправити це становище. Іще на початку реалізації проекту роль Соломона Кейна віддали "горцю" Крістоферові Ламберту, але Бассет, водночас сценарист та режисер фільму, обрав іншого актора - Джеймса П'юрефоя, відомого завдяки серіалу "Рим".

Той таки Бассет відмовився від адаптації оригінальних творів Говарда і написав власну історію, що лише частково спирається на опубліковані пригоди Соломона Кейна.

За сюжетом стрічки, під час однієї із баталій десь у Південній Африці Соломон Кейн зустрічає Женця Диявола, котрий прийшов по його душу. Кейн, немов солдат із відомої російської казки, знаходить спосіб спекатися провісника темних сил і обіцяє собі жити далі чесно та мирно. Проте Зло не бажає залишити нашого героя. Добрі монахи, в яких Кейн знайшов притулок, виганяють воїна, побоюючись його минулого, і Соломонові доводиться вирушити у мандри рідною Англією.

Під час цієї подорожі Кейн знайомиться із родиною віруючих протестантів Кровфордів, котрі прямують до океану, аби відплисти до Америки. На мандрівників нападають слуги зловісного чорного мага, який тримає у страху та покорі усе місцеве населення. Батька та сина Кровфордів убито, а юну дочку подорожніх Мередіт забрано в полон. Соломонові Кейну обіцяно прощення гріхів в обмін на порятунок дівчини. Проте воїн навіть не здогадується, що йому доведеться битися із людиною, котра повернулася з його давнього минулого.

Режисер та сценарист Бассет, вочевидь, вирішив не залазити у творчі нетрі, а використав старі напрацювання колег по цеху. Завдяки цьому нехитрому підходу, перегляд "Соломона Кейна" більше нагадує гру "море хвилюється раз" - актори щось старанно зображають, а глядач вгадує, де ж він вже бачив цю "морську фігуру".

Немов у страшному сні шанувальника фентезі, в "Соломоні Кейні" співіснують модні наразі зомбі, напівзабуті орки та назґули із "Володаря кілець" а також вурдалаки із Ван Гельсінґом на пару.

Проте головним джерелом натхнення Бассета, ймовірно, був Інґмар Берґман із його "Сьомою печаттю". Звідти до "Соломона Кейна" потрапили добрі мандрівники, спалення відьми, Смерть, що чигає на лицаря, який повертається з Хрестового походу, замок на горі та безсмертний Макс фон Сюдов.

Похмура та тривожна атмосфера фільму також мала б навіювати спогади про фільм великого шведа, але це все, що може хоч якось ріднити "Соломона Кейна" із творчістю Берґмана.

[L]Фільм Бассета наповнений прямо-таки біблейськими стражданнями головного героя, які виглядають доволі смішно, навіть самопародійно. Падає сніг, ллє дощ, хтось із кимось б'ється, один замурзаний дядько вбиває іншого, їдуть вози, ходять люди, чвакає грязюка - ось і все, що виносиш після фільму із собою у фойє кінотеатру разом зі стаканчиком з-під поп-корну.

У цьому фільмі немає місця приємним сюрпризам: сюжет розгортається суворо та шаблонно. Неважко здогадатися, що двобій Диявола та Кейна неодмінно відбудеться і матиме цілком прогнозовані наслідки.

Творці "Соломона Кейна" пообіцяли, що у разі успіху "Соломона Кейна", знімуть ще дві частини, щоб скласти трилогію про цього героя. З огляду на те, що творчістю Говарда зацікавився творець рімейків "П'ятниці 13-те" та "Техаської різанини бензопилкою" Маркус Ніспел, а також режисер "Генкока" Пітер Берґ, варто очікувати на нові й нові екранізації творів цього письменника. Сподіваюся, вони будуть цікавіші за "Соломона Кейна".

Оцінка фільму 3 з 5

"Книга Ілая"

У цьому фільмі Дензел Вашинґтон грає хорошого пророка Ілая, а Ґері Олдмен - поганого диктатора Карнеґі. У Ілая є те, що потрібно Карнеґі для остаточного поневолення купки людей, котрі вижили після кінця світу. Як не дивно, чарівним артефактом, який здатен подарувати надію здичавілим нащадкам великої американської цивілізації, є Біблія. Ілай повинен не лише вберегти книгу, але й врятувати людство. Важке завдання для немолодого чоловіка.

Вже літні, але такі дорогі серцю кіномана Вашинґтон та Олдмен, на тлі постапокаліптичних пейзажів із розбитими дорогами та зруйнованими будинками, здатні розчулити будь-кого глядача, навіть суворих критиків з rottentomatoes.


Загальний вердикт цьому фільму, який зібрав маже половину позитивних відгуків в американській пресі, проголошує, що, на відміну від традиційно похмурих постапокаліптичних героїв, персонажі братів Г'юзів виглядають несподівано свіжими, стильними та дотепними.