Колядки, танці і чай від Олега Скрипки

У другий день Різдва на території Софії Київської знову розгорнулось дійство "Країни мрій". Цього разу на святі було людно ще біля брами: потрібно було постояти мінімум 5-10 хвилин у черзі, щоби зайти на територію заповідника і купити вхідний квиток. Через скупчення людей багато хто не міг побачити саме дійство, дітей батьки брали на руки чи садовили на плечі.

Присутні мігрували від одних колядників до інших: у всіх був вибір, чи віншувати та колядувати з фольклорними гуртами "Надобридень" і "Древо", чи іти водити козу і танцювати під веселу музику з балканськими мотивами разом з гуртом "Топоркестра", який грав осторонь. Дехто вибирав третє: пити чай або ліпити щось зі снігу, чи просто танцювати у своїй компанії.

Одні присутні слухали традиційні колядки гуртів "Древа" та "Добривечір", інші - ішли танцювати під балканські пісні "Топоркестра"

Чимало людей прийшли яскраво вбрані - чи не колоритніше за учасників фольклорних гуртів: у хустках, зі стрічками, у кожухах.

Встановлений ще в день святого Миколая вертеп світився різдвяними вогнями. Усі слухали залюбки, але через холод дехто ішов раніше. Хоча цього разу на святкуванні, окрім дисків із колядками та народними піснями, можна було і зігрітися, придбавши гарячий чай чи каву з тістечком. Щоправда, таких бажаючих було багато і вони утворювали чергу.

Шопка, встановлена ще у день Святого Миколая, світилась різдвяними вогнями

Ближче до середини свята між колядувальниками почали бігати хлопці із каструлею глінтвейну, роздаючи горнятка виконавцям.

Скрипчине Різдво

Олег Скрипка, який цього разу був присутній на дійстві, розповів, що у його дитинстві Різдва не було.

"Я про нього дізнався тільки тоді, коли поїхав до Франції і побачив, як вони там святкують. А потім вже повернувся в Київ і почав спілкуватися з фольклористами, до мене додому приходили колядники".

На думку Скрипки, для того, щоб правильно святкувати Різдво, треба зануритися в традицію.

"На сьогоднішній день метод занурення в традицію у вигляді масових заходів є дуже ефективним. Сподіваюсь, що скоро в родинах Різдво будуть проводити правильно, автентично і змістовно", - поділився своїми прагненнями головний "мрійник".

У засновника "Країни мрій" є і своя формула "культивування і експорту нашої традиції": "Мусить бути певна інформаційна політика, щоби менше було інформаційного і культурного бруду.

Хелоуін і подібні не наші свята - це низький рівень моральної культури, і він поширюється через телебачення замість наших споконвічних традицій. Для того, щоби мати чисте повітря чи чисту культуру - цим треба займатися. А це залежить від держави".

Скрипка прокоментував і проблему популярності колядок серед російськомовного населення: на його думку, незнання української - це низький рівень культури: "Перекладати колядки російською мовою - все одно, що кутю готувати із сурогату, де замість пшениці - попкорн".

Щодо вдосконалення організації наступних дійств, чільник "Країни мрій" хоче збільшити ярмарок майстрів, але не всі з них погоджуються стояти на морозі. Також є проблеми з харчуванням - потрібні гарячі страви, а не тільки чай із канапками. У планах є і зробити подіум вищим - щоби присутнім було краще видно виконавців.

"На сьогоднішній день бюджет не дуже великий, але він достатній, щоби цю низку свят зробити, об'єднати", - зізнався організатор "Країни мрій".

Іноземні колядки

На святі 8 січня можна було відкрити для себе і багато нового: наприклад, учасники гурту "Топоркестра" виконували словацькі та молдавські колядки, молдавські та косовські народні пісні, а також українські колядки, виконані у балканських запальних мотивах.

"Балканські мотиви дуже запальні та емоційні, наші люди можуть їх зрозуміти: адже у нас спільні корені, - коментує специфіку репертуару гурту Ілля Сайтанов, який сьомий рік поспіль приїздить із Москви до Києва спеціально, щоби колядувати разом з "Топоркестра". - У Москві колядувати не надто є де".

Колядки на всі випадки життя

"Традиційні колядки побутували в Україні завжди - навіть в дохристиянські час, але були іншого змісту", - розповідає керівник фольклорного гурту "Древо", професор Національної музичної академії Євген Єфремов.

Найдавніші колядки, як правило, не насичені багатоголоссям, вони мають світський зміст.

Раніше було так: кожному члену родини співалася особлива колядка. Нежонатому парубку, незаміжній дівчині, господарю, господині, бджоляру, вдові - для всіх виконували різні колядки. У них ще не було згадки про народження Ісуса. А пізніше в цих же колядках стали додавати в приспіві те, що стосується християнського періоду.

Учасники гурту "Древо"

Для хлопця в колядках прославлялася вдача, сміливість, козацький склад характеру, сила і вміння. Так, у колядці, записаній у Київській області, юнак розмовляє із своїм конем, якого хоче продати. А кінь просить згадати, як вони разом воювали і він врятував хазяїна від турків і татар. Погодьтеся, такий зміст пісні у наші часи рідко у кого асоціюється із колядуванням.

Для дівчини найважливішим було вийти заміж, тому колядки стосувались заміжжя. Так, у колядці з Полтавщини, яку виконував гурт "Древо", йдеться про те, що дівчина не може вийти з подругами погуляти, бо до неї приїхав брат із війни і привіз їй трофейні подарунки для її заміжжя: різноманітні прикраси, ще і вінок золотий.

Пізніші колядки вже присвячені народженню Ісуса Христа і всім біблійним образам. Але в них ці образи пропущені через свідомість селян, що додавало свої нюанси.

"Історія про Ісуса постає так, наче вона відбулася в українському селі. Цим ці колядки і цікаві, бо вони мають свій національний колорит", - пояснює Євген Єфремов.

З приходом християнства давні колядки почали витіснятися. "На Різдво почали співати церковні колядки, а на святого Василя лишалися щедрівки і колядки побутового змісту. З дяком в церквах вчили нових, а по хатах ходили з давніми побутовими колядками", - розповів Євген Єфремов.

"В Україні так склалося, що обрядова традиція зберігається жінками", - стверджує керівник гурту "Древа". Цьому є свої причини: жінки несуть фольклорну пам'ять, адже чоловіки менше схильні до співу, більше до ручної роботи. Жінки були більше зайняті в колективній роботі, під час котрої мали разом співати. Чоловіки - новатори, а жінки тримають традицію, вони консерватори у хорошому смислі слова.

У давнину колядували в основному чоловіки. Але і цей обряд з часом перейняли жінки - зараз колядують переважно вони.

Записують колядки під час експедицій також від бабусь: сумний факт, але чоловіки мають коротший середній вік. А для збирання фольклору цікаві люди віком за 70 років, дідусів таких дуже мало.

Наступне святкування з "Країною мрій" відбудеться 13 січня на Старий новий рік або Маланки. В цей день Олег Скрипка не буде господарем дійства, бо гратиме у Львові. Зате має бути присутнім 15-го січня на святого Василя, і 19-го січня на закритті зимових свят під час Водохреща.

Усі фото Максима Поліщука