Почалося найвеселіше ситне народне свято

З 8 по 14 лютого православні відзначатимуть Масницю - останній тиждень перед Великим постом, що знаменує собою проводи зими і зустріч весни.

Церква нагадує, що мета цього тижня - підготовка до посту, примирення з близькими, прощення образ. За традицією, у ці дні пекли млинці, ходили один до одного в гості, на ярмарках влаштовувалися ігри і театральні вистави, нагадує УНІАН.

Масниця - стародавнє слов'янське свято, що дійшло до нас з язичницької культури і збереглося після прийняття християнства. Церква включила Масницю до числа своїх свят, назвавши її Сирним, або Сиропусним, тижнем, оскільки Масниця припадає на тиждень, що передує Великому посту.

У 2010 році Масниця починається 8 лютого.

За однією з версій, назва "масниця" виникла тому, що цього тижня, за православним звичаєм, м'ясо вже виключалося з їжі, а молочні продукти ще можна було вживати.

Масниця - найвеселіше і ситне народне свято, що триває цілий тиждень.

Невід'ємною частиною свята були катання на конях у найкращій збруї. Хлопці, які мали намір одружитися, спеціально до цього катання купували сани. У катанні неодмінно брали участь всі молоді пари.

Так само, як і святкова їзда на конях, широко поширене було катання молоді з крижаних гір. Серед звичаїв сільської молоді на Масницю були також стрибки через багаття і захоплення снігового містечка.

У XVIII і XIX ст. центральне місце у святкуванні посідала селянська маснична комедія, в якій брали участь персонажі з ряджених - "Масниця", "Воєвода" тощо. Сюжетом для них була сама Масниця з її великою кількістю різноманітних страв перед майбутнім постом, з її прощанням і обіцянкою повернутися наступного року. Часто у вистави включали якісь реальні місцеві події.

Масниця продовж багатьох століть зберегла характер народного гуляння. Всі традиції Масниці спрямовані на те, щоб прогнати зиму і розбудити природу від сну.

Масницю зустрічали з величальними піснями на снігових горах. Символом Масниці було опудало з соломи, одягнене у жіночий одяг, з яким спочатку веселилися, а потім ховали або спалювали на багатті разом з млинцем, що його опудало тримало у руці.

Млинці є основним пригощанням і символом Масниці. Їх печуть щодня з понеділка, однак особливо багато з четверга до неділі. Традиція пекти млинці існувала на Русі ще з часів поклоніння язичницьким богам. Адже саме бога Сонця Ярила закликали прогонити зиму, а рум'яний млинець дуже схожий на літнє сонце.

Кожна господиня за традицією мала свій особливий рецепт приготування млинців, який передавався з покоління в покоління жіночою лінією. Пекли млинці здебільшого з пшеничної, гречаної, вівсяної, кукурудзяної муки, додаючи до них пшоняну або манну кашу, картоплю, гарбуз, яблука, вершки.

[L]На Русі існував звичай: перший млинець завжди був за упокій, його, як правило, віддавали жебраку для поминання всіх покійних або клали на вікно.

Млинці їли зі сметаною, яйцями та іншими смачними приправами з ранку до вечора, чергуючи з іншими стравами.

Прощання з Масницею завершувалося у перший день Великого посту - Чистий понеділок, який вважався днем очищення від гріху і скоромної їжі. У Чистий понеділок обов'язково милися в лазні, а жінки мили кухонне начиння і "парили" молочний посуд.

З днями Масниці пов'язано чимало жартів, примовок, пісень, прислів'їв і приказок: "Без млинця не масляна", "На горах кататися, у млинцях валятися", "Не життя, а масниця", "Хоч з себе все закласти, а масницю проводити", "Не все котові масниця, буде й великий Піст", "Боїться Масниця гіркої редьки та пареної ріпи" (тобто посту).

УНІАН

Фото poltava.pl.ua