Прем’єри тижня: любовна драма та романтична комедія

26
26 березня 2010

Від 25 березня на українські екрани виходять: американська мелодрама "Пам'ятай мене" та російська романтична комедія "Іронія кохання".

Пам'ятай про дитинство

Шість років тому старший брат Тайлера покінчив життя самогубством напередодні свого двадцять другого дня народження. Тайлерові незабаром виповниться стільки ж, тож він не може позбутися болючих та травмуючи спогадів про цю подію.

Та і в родинному житті хлопця не все гаразд: батько, багатий та впливовий бізнесмен, не розуміє переживань свого сина і зневажає його бунтарський дух. Десятирічна сестра Тайлера - талановита художниця - також страждає від батькової байдужості.

 
Юнак конфліктує не тільки із членами власної родини, а також із законом. Після бійки з поліцейським він на кілька годин потрапляє за ґрати. Друг Тайлера дізнається, що дочка цього поліцейського вчиться з ними в одному університеті і пропонує помститися капосному служителеві закону.

Тайлер повинен звабити дівчину, а потім покинути. Хлопець неохоче погоджується на цю авантюру. Згодом він розуміє, що покохав Еллі і не може завдати їй такого болю. Більше того, саме їхнє з Еллі кохання здатне хоч трохи втамувати його душевний біль.

 
Стрічка "Пам'ятай мене" - це вдале поєднання мелодрами та історії про сучасного "бунтаря без ідеалу", який чимось нагадує і романтиків ХІХ сторіччя, і юнаків кінця 1960-х, що повставали проти влади зарозумілих та лицемірних батьків. Картина промовляє насамперед до юнацької авдиторії, адже старшим глядачам бунт нащадка багатої родини, у якого з дитинства "все було", може здатися безглуздим, а його душевні муки - надуманими.

Втім, картина "Пам'ятай мене" розповідає не тільки про нелегкі духовні пошуки молодої людини, але й про перше серйозне кохання. За ліризмом і теплотою, із якою ведеться любовна лінія, картина може дорівнятися до знаменитої "Історії кохання". Вочевидь, якщо головний герой прийшов до нас із 1960-70-х, то і його почуття повинні належати тому ж часові, коли вірили, що кохання може перемогти усе зло світу.

 
Неабиякого шарму картині надає і вдало підібраний акторський склад. Паттінсон нарешті позбавився свого ґламурно-вампірського образу підліткового кумира і прекрасно зіграв розгубленого, неприкаяного та водночас щирого і добросердечного юнака. До того ж, між актором та його партнеркою Емілі де Рейвен, що зіграла Еллі, встановився той необхідний для любовних історій зв'язок, який американські критики називають "хімією". Та й інші виконавці: Пірс Броснан, Лена Олін, маленька актора Рубі Джерінс, а також Кріс Купер зіграли свої ролі прекрасно, і їм справді віриш.

Та найбільше, що зачаровує у картині - це маленькі акторські етюди, зіграні у вільному та невимушеному стилі. Завдяки цим коротким епізодам, коли реальне життя ніби проривається крізь екранне тло, стосунки батька та доньки, брата і маленької сестрички, стають нам ближчими та зрозумілішими.

Прикметно, що картина "Пам'ятай мене" розповідає про події, що сталися незадовго перед падінням Веж-Близнюків. У стрічці теракт не лише розбиває час на "до" і "після", але й дозволяє поглянути на минуле із ностальгією, як на час, коли ще існували чисті дитячі мрії та ілюзії, вщерть розбиті двома літаками 11 вересня 2001 року.

Оцінка стрічки 4 з 5

За допомогу в підготовці матеріалу автор дякує кінотеатру "Київ"

Голівуд на Москві-ріці

Донька казахського олігарха Асель має все: прекрасну квартиру в центрі Москви, шикарну машину, багатого нареченого та навіть власного папугу. До повного щастя їй бракувало тільки кар'єри телеведучої. Під час дівочих посиденьок у кафе подруга Асель, що працює в Останкіно, пропонує умову: вона запросить дівчину на телебачення, якщо та звабить першого-ліпшого незнайомця, який зайде у двері.

На біду Асель, у двері заходить найбільший у Москві тюхтій - ботанік (і за професією також), на ім'я Іван, який досі живе зі своєю навіженою мамцею і працює масажистом у казахській жіночій збірній із синхронного плавання. Перед Асель стоїть серйозне завдання - завоювати серце Івана за тиждень - саме тоді до Москви повертається її наречений.

 
Проблема у тому, що московський ботанік - невиправний романтик і вірить у чисте та справжнє кохання та готовий займатися сексом лише після власного весілля. Зрештою, Асель починає розуміти, що справжні почуття не купиш ні за які гроші...

Картина "Іронія кохання" - спільного російського та казахського виробництва. Роботу над проектом розпочав президент "Казахфільму" Єрмек Аманшаєв. Творцями картини стали також продюсери Ренат Давлетьяров та Олександр Котелевський, які уславилися роботою над усіма трьома частинами "Кохання-зітхання".

 
Втім, судячи із назви "Іронія кохання", творці проекту намагалися схрестити не російську та казахську культури, а радше російську та американську кіно легенди: "Іронію долі" (де персонаж жив із мамою) та "Історію кохання" (там хлопця та дівчину розділяв соціальний статус). Зрештою, "Голлівуду" виявилося у картині більше, ніж усього іншого.

Напрямок "на Захід" взяли вже казахські сценаристи картини Єржан Рустембєков та Даніяр Кумісбаєв, які, за їхніми ж словами, у своїй роботі послуговувалися американськими, французькими та британськими комедіями. Ці фанати своєї справи додали у свій фільм "трохи Гічкока", "трохи Кінґ-Конґа", сцену із "Все про Мері" та фінал, подібний до "Нареченої-утікачки". Окреме їм "спасибі" за паралель із "Птахами", яка насправді дуже пожвавлювала картину і дуже органічно вписувалась у її тло.

 
Навіть музика, що звучала у фільмі, дублювала саундтреки до голлівудських ромкомів. Втім, її було явно забагато і картина нагадувала кліп, де герої говорили та діяли під безперервний музичний супровід.

Зрештою, творців "Іронії кохання" можна привітати - їм таки вдалося зробити непогану імітацію середньостатистичної голлівудської романтичної комедії. Єдине, що викликає подивування - це вибір Олексія Чадова на роль "ботана". Важко повірити, що хлопець із такою привабливою зовнішністю, лише вдягнувши окуляри, може втратити популярність у представниць жіночої статі. Інше запитання - звідки у такого непристосованого до життя тюхтія машина і гроші на бензин?

 
Звісно, "Іронія кохання" не претендує на мистецькі лаври. Це стовідсотково комерційний проект, призначений розважити глядача і безболісно стертися із пам'яті біля виходу з кінотеатру. Що ж, російські (і казахські) кінематографісти нарешті почали знімати подібні фільми на більш-менш прийнятному рівні.

Оцінка фільму 3,5 з 5

За допомогу в написанні матеріалу автор дякує кінотеатру "Київ".



powered by lun.ua