Кінопрем'єри: пупсики та кошенята проти всесвітнього зла

17
16 липня 2010

"Нікчемний я" - це перша робота нової анімаційної студії "Ілюмінейшн Інтертеймент". Цю студію заснував колишній голова анімаційного підрозділу "ХХ сторіччя Фокс" Кріс Меледандрі. Саме він "відповідальний" за створення двох частин "Льодовикового періоду", "Роботів", "Елвіна та бурундуків" і "Гортона".

Стрічка "Нікчемний я" є дебютом не тільки для "Ілюмінейшн Інтертеймент", але й для режисерів П'єра Коффіна та Кріса Рено, в активі яких по одній короткометражці. Втім, Кріс Рено за свій мультик "Не час для горіхів", що розповідав про пригоди знаменитого крисобілка Скрета, 2006 року номінувався на премію "Оскар".

 
"Перший млинець" нової студії виявився цілком вдалим - вже за перші вихідні прокату "Нікчемний я" зібрав 60 мільйонів доларів, обігнавши за касовими зборами дівчачий хіт "Затемнення", та отримав позитивні рецензії більшості американських критиків.

У стрічці йдеться про супер-злочинця Ґрю, який замислив вкрасти з неба Місяць. У його Імперії зла, розташованій у типовому американському передмісті, є все: і новітня зброя, і армія приспішників-міньйонів (їхню належність до біологічного класу, роду чи виду встановити важко), і навіть абсолютно божевільний вчений. Проте Ґрю вже не молодий, а на п'яти йому наступають юні конкуренти.

 
Аби втілити свої зловісні плани в життя, Ґрю забирає із притулку трьох сиріток і змушує їх працювати на себе. Дівчатка щиро прагнуть уваги та любові нового "татка", і скоро крижане серце Ґрю починає танути...

Схоже, що творці "Нікчемного я" прагнули не просто захопити свого глядача, але міцно затиснути його в обіймах своєї ніжності.

 
У фільмі, здається, зібрані усі найбільш зворушливі речі світу: маленькі і дуже симпатичні дівчатка-сирітки, рожеві платтячка, кошенята, єдинороги, парк атракціонів та щемкі дитячі спогади. Стрічка б'є по всіх сльозогінних точках глядача і, звісно, не залишає його байдужим.

У картині відсутній бодай якийсь серйозний конфлікт, а всі її герої, навіть поганці, у душі добрі та незлобливі.

 
Навіть геній злочинного світу Ґрю - схожий одночасно на повненького Макса Шрека та на довгов'язого Наполеона - виявляється звичайним невротиком, якого в дитинстві не любила мама. Зрештою, цю сюжетну статичність фільму компенсують різноманітні кіноатракціони, особливо ефектні у форматі 3D.

Тут творці "Нікчемного я" знову пішли за принципом "хорошого не буває забагато" і наповнили стрічку усілякими шпигунськими штучками, гігантськими акулами, польотами у космос та американськими гірками (сцена у луна-парку одна із найбільш захоплюючих у фільмі). Звісно, без цитат із культових кінострічок також не обійшлося.

 
Втім, попри весь емоційний пресинг, картина "Нікчемний я" виглядає цілком достойно. Її герої живі та симпатичні, у них є почуття та переживання. Їм хочеться вірити та співчувати впродовж усього перебігу фільму.

У картині є чимало кумедних сцен та дотепних жартів. Її можна дивитися усією родиною, не ризикуючи травмувати ніжну дитячу психіку.

І не кажіть, що після її перегляду у вас не виникло батьківських почуттів.

Оцінка фільму 4,5 з 5

powered by lun.ua