Прем'єри тижня: кінофантастика для дітей та дорослих

59
23 липня 2010

Як фізика чаклуна поборола

Цього літа голлівудський суперпродюсер Джеррі Брукгаймер потішив нас аж двома блокбастерами: кілька тижнів тому у світовий прокат вийшла орієнтальна казочка "Принц Персії", а 14 липня у США стартував "Учень чаклуна".

Втім, ці стрічки не принесли очікуваних прибутків: "Принц Персії", на якого витратили 200 мільйонів доларів, стрімко провалився у прокаті, а "Учень чаклуна" за два тижні зібрав мізерні 24 мільйони.

 
Зрештою, обидва фільми створені за традиційною брукгаймерівською схемою, в якій головує стереотипний сюжет та жорсткий екшн. У дев'яності саме це принесло продюсерові славу. Проте влітку 2010 передбачуваність кіновидовища виглядає своєрідним моветоном.

Картину "Учень чаклуна" зняв режисер Йон Тартелтауб, який працював на іншому знаменитому проекті Брукгаймера - "Скарби нації". Звідти у новий фільм потрапив і Ніколас Кейдж, який брав безпосередню участь у розробці сюжету.

 
У стрічці йдеться про хлопця на ім'я Дейв Статлер, який у дев'ять років знайомиться із чаклуном Бальтазаром і дізнається про свої магічні здібності. Чарівник зникає, але повертається через десять років, аби навчити Дейва усім чаклунським премудростям.

Проте хлопець практично забув про свою дитячу пригоду і живе звичайним життям студента-фізика. Тепер Дейв повинен вибирати між першим коханням та нелегким існуванням чарівника, де немає місця романтиці. Він дізнається, що лише його сила здатна подолати злу відьму Моргану та її приспішника Хорвата, які планують захопити весь світ.

 
Окрім Кейджа, який зіграв Бальтазара, у стрічці знялися Джей Барухель, який успішно втілює різних задохликів на екрані, чудовий комік Альфред Моліна та нев'януча красуня Моніка Белуччі.

Втім, грати цим акторам абсолютно нічого, адже головною принадою "Учня чаклуна" стали насамперед яскраві спецефекти та карколомні пригоди головних героїв.

 
"Учень чаклуна" - це, власне, фільм-атракціон, де сюжет тільки з'єднує між собою епізоди у логічному порядку. У цій стрічці, немов на арені цирку, на глядача чекають дикі звірі, чудернацькі істоти, потвори, маги, факіри та клоуни. У фільмі китайська міфологія спокійно співіснує із легендами про Мерліна, салемськими відьмами та єгипетськими пірамідами.

Подібний культурний "вінегрет" у фільмі передбачає позаісторичність місця дії. "Учень чаклуна" розрахований насамперед для дітей, для яких події десятирічної давності - сива давнина, не кажучи вже про єгипетських фараонів.

 
Спеціально для дітей творці фільму максимально полегшили сюжет. У стрічці все збалансовано, як у аптекарському рецепті: у кожного позитивного персонажа є свій антигерой, перекликаються навіть любовні історії. Звідси і передбачуваність сюжету.

Від цього видовища не постраждає навіть психіка маленьких дітей: коли у фільмі хтось із персонажів потрапляє у небезпечну ситуацію, автори картини спеціально виділяють кілька секунд, аби показати, що з ними нічого страшного не трапилося.

 
Сюжет стрічки дає безмежне поле для дитячих ігор та фантазії. Діти навряд чи побачать "білі нитки", якими зшито картину, їм "Учень чаклуна", скоріше за все, принесе щиру радість.

Оцінка фільму 3,5 з 5

Ілюзіон Крістофера Нолана

Режисера Крістофера Нолана можна вважати щасливцем. У свої майже 40 він знаходиться на вершині популярності, до якої спричинив фантастичний успіх його "Темного лицаря". І фінансовий, і художній успіх картини остаточно розв'язав руки кінорежисерові, якого сміливо можна назвати одним з найбільших голлівудських кіноноваторів початку нового століття.

Тепер він може знімати усе, що захоче, як захоче і з ким захоче. Нолан є тим щасливим прикладом режисера-автора, чий персональний стиль зміг відгукнутися у серцях мільйонів глядачів.

 
Починаючи з найпершої режисерської роботи - трихвилинної короткометражки "Мурашиний лев" (1997) - Нолана зацікавила тема ілюзії, яка може цілковито заступити та викривити реальність.

Вже тоді він обрав нетипову драматургічну структуру для своїх фільмів, головною особливістю якої стали несподівані фінальні відкриття, які цілком змінюють сюжет усього фільму.

 
Режисер переконаний, що глядач не повинен передбачити розгортання подій у картині. Усі його стрічки, починаючи з "Переслідування" 1998 року і закінчуючи "Темним лицарем" 2008-го, розповідали одну і ту ж історію про двох чоловіків, незримо пов'язаних між собою.

Письменник та бандит у "Переслідуванні", поліцейський та маніяк у "Безсонні", два ілюзіоністи у "Престижі", Бетмен та Джокер у "Темному Лицарі" - це пари, де один з партнерів втілює темний бік іншого.

 
Ноланівські персонажі не в змозі подолати інфернальний бік своєї натури, тож вічно змушені приносити йому в жертву себе та своє щастя. Та у "Початку" режисер фактично відмовився від цього сюжетного ходу.

Ідею стрічки Нолан виношував близько десяти років, але втілювати не наважувався, адже на той час ще не працював з великими бюджетами. А свій майбутній фільм режисер хотів бачити епічним та масштабним, подібним до його улюблених стрічок "Матриця" та "Темне місто".

 
Природа сну та сновидінь зацікавила Нолана ще у підлітковому віці. Його захоплював процес, який переносить людину із дрімотного марення у центр якогось сновидіння. Також йому дуже подобалися сни, у яких сновидець знає, що спить, і тому може змінювати "реальність" довкола.

У "Початку" Нолан розвинув ці теми. За десять років написання та шліфування сценарію, у Нолана з'явився кіносюжет про людей, які крадуть ідеї із чужих снів.

 
Головним героєм стрічки став крадій Дом Кобб (Леонардо Дікапріо), який працює на могутню корпорацію та краде секретну інформацію зі снів клієнтів фірми. Зрештою, через своє захоплення подорожами до підсвідомості, Кобб втратив родину та не може повернутися до своїх дітей.

Один із колишніх клієнтів пропонує йому роботу, яка відрізняється від того, що він зазвичай робив. Коббу потрібно вкласти у голову конкурента нову ідею, яка допоможе зруйнувати його бізнес. Винагородою злочинцеві слугуватиме повернення додому.

 
Кобб збирає команду, аби помандрувати лабіринтом сновидінь багатого бізнесмена. Там на них чекатимуть не тільки "захисні загони" чужого підсвідомого, але й глибоко заховані таємниці життя самого Кобба.

У "Початку" фантазія Нолана фактично вийшла із берегів. Місто, що складається вдвічі, битва у невагомості, будинки, які сповзають у воду, немов уламки айсберга, є тільки фрагментами цього грандіозного фільму.

 
"Початок" - це видовище, яке по-справжньому перехоплює дух. У цьому фільмі Нолан відмовився і від кардинальної зміни точки зору на події, і від своєї коронної пари антагоністів. Тут він цілковито зосередився на фантастичних подорожах у глибини людської свідомості.

Режисер звів до мінімуму комп'ютерні спецефекти, аби досягти особливої природності зображення. І це йому вдалося. Реальність починає змінюватися та вигинатися фактично у тебе на очах. А формат "сновидіння" уможливлює будь-який поворот сюжету.

Можна дорікнути Нолану в заплутаності сюжету, проте видовищність та свобода фантазії вповні перекривають усі можливі дрібні недоліки картини.

Оцінка фільму 5 з 5

Автор дякує кінотеатру "Київ" за допомогу в підготовці матеріалу

powered by lun.ua