Дев'ять фільмів до дев'ятої річниці 9/11

Теракт, який стався 11 вересня 2001 року о 8 годині 46 хвилин, коли перший літак рейсу American Airlines №11 врізався у північну вежу Всесвітнього торгівельного центру, став завершенням загалом безхмарого для Америки десятиліття "золотих дев'яностих" і розпочав тривожні двотисячні. Теракти 11 вересня були наймасштабнішою в сучасній історії медіа-подією, за якою в прямому ефірі стежили мільйони глядачів у всьому світі.

За ці дев'ять років кінематографісти Сполучених Штатів неодноразово зверталися до трагедії 9/11, по-своєму осмислюючи її вплив на життя співвітчизників. У перші роки існувало мовчазне табу щодо прямого висвітлення на екрані подій 11 вересня, крім того плани з цілими Вежами-близнюками вирізали із вже готових кінострічок.

"Війна з терором", яка розпочалася невдовзі після терактів, стала об'єктом критики для багатьох кінематографістів. Взагалі ця тема є найбільш висвітленою в американському кіно. Можна згадати "Сіріану" (2005) Стіва Ґеґена, "Піддано цензурі" (2007) Браяна Де Пальми, "Королівство" (2007) Пітера Берґа, "Могутнє серце" (2007) Майкла Вінтерботтома, "Безумний спецназ" (2009) Ґранта Геслова й "Повелителі бурі" (2009) Кетрін Беґілоу.

Та на відміну від військових операцій на Сході безпосередні події, які трапилися 11 вересня 2001 року, ще не знайшли належного відображення на кіноекрані. Найбільш значущими спробами реконструювати катастрофу були фільм Олівера Стоуна "Вежі-Близнюки" та картина Пола ҐрінҐраса "Загублений рейс", які вийшли на екрани 2006 року, проте і вони викликали чимало нарікань з боку громадськості, в тому числі родичів жертв терактів.

РЕКЛАМА:

Схоже, що США ще не створили кіноепосу, який би став дзеркалом подій 11 вересня для більшості жителів цієї країни. Втім чи можлива поява такого фільму, доки живуть очевидці подій, які розгорталися прямісінько на екранах телевізорів?

Хіба якийсь фільм може відтворити відчуття людини, яка на власні очі спостерігає зіткнення другого літака з південною вежею, бачить, як із розламів у стіні виглядають злякані люди із мобільними телефонами в руках, як маленькі фігурки вистрибують із вікон, як Близнюки падають, перетворюючись на порох?

Втім, у багатьох стрічок "про 9/11" є характерна особливість, яка вирізняє їх з-поміж традиційних голлівудських картин про історичні катаклізми. В їх основі не любовні, а здебільшого родинні історії, які базуються на втраті когось із членів сім'ї.

Дев'яту річницю нью-йоркської трагедії можна відзначити переглядом кінокартин, присвячених цій події. Спеціально для цього дня "Українська правда. Життя" відібрала 9 картин, які відображають погляд різних режисерів на 9/11.

"11 вересня" (2002)

Ця стрічка складається із одинадцяти новел одинадцятьох знаменитих режисерів з різних країн. Кожен із них повинен був висловити своє враження про події 11 вересня у короткометражному фільмі, довжиною в 11 хвилин 9 секунд. Цей хронометраж відповідає даті - 11.09. Фільми мають назву країн, з яких походять їхні режисери.

У проекті взяли участь Саміра Махмальбаф ("Іран"), Клод Лелюш ("Франція"), Йосеф Шахін ("Єгипет"), Даніс Тановіч ("Боснія-й-Герцеговина"), Ідрісса Одраого ("Буркіна Фасо"), Кен Лоуч ("Велика Британія"), Алехандро Ґонзалез Іньярріту ("Мексика"), Амос Ґітай ("Ізраїль"), Міра Наїр ("Індія"), Шон Пенн ("Сполучені Штати Америки"), Шотеі Імамура ("Японія").

Стрічка цікава насамперед тим, що є однією з найперших кінематографічних спроб рефлексії над подіями 11 вересня. Також автори новел торкаються питань, злободенних для їхніх власних країн. Скажімо Саміра Махмальбаф прагне дати слово афганським школярам, Амос Гітай нагадує, що за катастрофою у Близнюках без уваги залишилися інші, і для когось дуже важливі життєві трагедії, Міра Наїр розповідає про ісламофобію, від якої у перші дні після терактів постраждали безневинні мусульмани Нью-Йорка.

Американець Шон Пенн розповідає щемку та водночас драматичну історію про вдівця, вимушене самітництво якого перервали теракти, а британський лівак Кен Лоуч пригадав зовсім інше 11 вересня - 1973 року, коли чилійський диктатор Піночет влаштував переворот, жертвами якого стали 30 тисяч людей, в тому числі законно обраний президент країни.

Проте найбільш шокуючим фільмом зі збірки "11 вересня" стала новела Алехандро Ґонзалеса Іньярітту, в якому режисер продемонстрував реальні кадри людей, які вистрибували з вікон ВТЦ під час теракту.

2002 року на Венеційському міжнародному фестивалі стрічка отримала приз ЮНЕСКО та Нагороду ФІПРЕССІ (нагороду здобув Кен Лоуч).

"Фаренгейт 9/11" (2004)

Ця картина американського скандаліста Майкла Мура стала найзнаменитішим документальним фільмом в історії кіно.

У фільмі Мур звинувачує тодішнього президента США Джорджа Буша та його адміністрацію в підтримці ісламських терористів, у бездіяльності у перші години терактів 11 вересня та в зловживаннях в період афганської та іракської кампаній.

Також Мура непокоять порушення під час президентських виборів, які врешті-решт і допомогли Бушу подолати свого суперника Ела Ґора.

Американський президент та його команда у фільмі виглядають настільки непривабливо, що 2004 року цілком закономірно "Золота малина" дісталася Джорджу Бушу та Кондолізі Райс.

Зате Майкл Мур того ж року здобув "Золоту пальмову гілку" в Каннах. До того лише одна документальна картина - "У світі тиші" Жака-Іва Кусто та Луї Малля - здобула цю престижну нагороду.

"Загублений рейс" (2006)

Наразі найбільш шанований критиками ігровий фільм про теракти 11 вересня. Також це перший ігровий фільм, що розповідає про події того дня. Стрічка Пола Ґрінґраса веде мову про четвертий із захоплених терористами літаків.

Троє літаків були використані для терактів у Нью-Йорку та Вашингтоні, але пасажири рейсу №93 вступили у боротьбу із терористами. Під час бійки у кабіні, терорист-пілот втратив керування і літак врізався у землю, не досягнувши своєї цілі.

Пол Ґрінґрасс акцентує увагу глядача на емоціях, які переживають звичайні люди під час екстраординарної події. Режисер демонструє реакцію пасажирів, їхніх родичів та авіадиспетчерів, які вже під час польоту дізнаються про викрадення літаків та атаки на ВТЦ. Фінальні кадри без зайвого пафосу засвідчують героїзм та мужність пасажирів рейсу №93.

Ця стрічка створювалася за участю родичів жертв терактів. Режисер картини намагався максимально точно реконструювати події рейсу №93 і цікавився щонайменшими деталями характеру кожного з пасажирів.

"Загублений рейс" номінувався на "Оскар", а також здобув престижну премію Британської кіноакадемії за найкращий монтаж та Премію Девіда Лінна за режисуру.

"Вежі-Близнюки" (2006)

Стрічка Олівера Стоуна "Вежі-близнюки" розповідає про реальні події, які трапилися під час атак на ВТЦ із кількома офіцерами портової поліції Нью-Йорка. Двоє поліцейських, які організовували евакуацію під час теракту, потрапили під завали однієї з Башт.

Картина розповідає про мужність людей, які опинилися затиснутими між руїнами і багато годин очікували на допомогу. Також Стоун приділяє увагу переживанням родин поліцейських та вшановує американців, які добровільно вийшли до руїн ВТЦ, аби шукати жертв терактів.

Це перша картина, яка намагається реконструювати теракти, скоєні 11 вересня у Баштах-Близнюках.

"Могутнє серце" (2007)

Стрічка Майкла Вінтерботтома, що розповідає про реальні події, які трапилися 2002 року із американськими журналістами у Пакистані. Після подій 11 вересня та оголошеної "війни з терором" тисячі журналістів вирушили у цю країну висвітлювати американську військову кампанію в Афганістані.

Деніел Перл поїхав на останнє перед своїм від'їздом з Пакистану інтерв'ю та безслідно зник. Його вагітна дружина Маріанн (Анджеліна Джолі) намагається розшукати Деніела, але марно. Шанси на виживання в американського журналіста та ще й єврея, який опинився у руках ісламістів, надзвичайно малі...

"Порожнє місто" (2007)

Фільм Майка Біндера розповідає про чоловіка на ім'я Чарлі (Адам Сендлер), який втратив усю свою родину під час 11 вересня. Його колишній студентський товариш Алан (Дон Чідл) намагається вивести друга з депресії, але той воліє радше забути про свій біль та загиблу сім'ю, ніж поговорити про них.

Тим часом в Алана з'являються проблеми у власній родині. Стрічка піднімає питання травми, яку переживають люди, що втратили родичів під час терактів, але при цьому надміру силується видушити з глядача зайву сльозину. Таких рясних потоків сліз, що виливаються на тебе впродовж цього двогодинного фільму, витримати просто несила.

"Постал" (2007)

Один з найкращих фільмів німецького режисера Уве Болла. "Постал" - це жорстка сатира на "американський спосіб життя"; не оминає висміювання і культ, створений довкола 11 вересня.

Стрічка розповідає про звичайного жителя трейлерного парку, який змушений вступити у боротьбу з талібами, які у черговий раз готують теракт проти Америки. "Постал" сповнений чорного гумору, брутальних та жорстоких сцен і неймовірного кіношного "драйву".

"Юлія та Джулія" (2009)

Картина майстра мелодрами Нори Ефрон. Юлія - молода жителька Нью-Йорка, що працює у телефонній службі підтримки жертв терактів 11 вересня. Щодня вона ходить на роботу повз порожнє місце, де стояли вежі, щодня слухає трагічні історії жителів свого міста. Врятуватися від депресії їй допомагає книжка "Опановуючи мистецтво французької кухні" Джулії Чайльд.

Юлія вирішує приготувати усі 524 рецепти з цієї книжки за 365 днів, занотовуючи свої досягнення в інтернет-блозі. Готуючи кожну страву, дівчина відчуває зв'язок із авторкою кулінарної книжки. Скоро сторінка Юлії стає популярною серед інтернет-користувачів, а сама дівчина перетворюється на справжню зірку.

За роль Джулії Чайльд 2009 року актриса Меріл Стріп номінувалася на "Оскара" та нагороду Британської кіноакадемії.

"Пам'ятай мене" (2010)

Цьогорічна картина Алана Коултера за участю Роберта Паттінсона та Кріса Купера. У фільмі йдеться про кохання двох молодих людей, травмованих смертю найближчих родичів - у Тайлера покінчив самогубством брат, а матір Аліси убили на її очах.

Крім цього Тайлер постійно конфліктує зі своєю родиною, а особливо із жорстким батьком, тиранія якого підштовхнула брата до самогубства. В Аліси також негаразд із родинним життям - її батько-поліцейський не може зрозуміти, що його дочка вже доросла та не потребує опіки. Зрештою молоді люди знаходять спосіб владнати свої проблеми, але родинну ідилію переривають теракти 11 вересня...

Реклама:

Головне сьогодні