Киянка малює картини на воді. Відео
Таке в Україні вміє робити поки тільки одна людина - киянка Дарина Пушанкіна. При цьому майстерності її вчили не закордонні фахівці - техніка тримається в секреті, а сама вона розгадала її за допомогою проб і помилок.
"Здавалося б, в інтернеті зараз є все. І рецепт для ебру теж є. Але виявилося, що все - не те. Фарби тонули, змішувалися одна з одною, виходили розводи, якими керувати було неможливо", - розповідає дівчина.
"Я писала листи художникам з Туреччини і Москви, але відповіді не дочекалася - рецепт тримають у секреті. Потім зверталася до профі з найрізноманітніших галузей: графіків, мультиплікаторів, до хіміків та навіть математиків", - продовжує Дарина.
За її словами, кожний пропонував свої варіанти розчинів: спеціально підготовленої води і фарб. Але одні були дорогими - робота обходилася в 2000 гривень, інші - хімічними і шкідливими для здоров'я, треті займали дуже багато часу.
"Першу свою картину - точніше розчин для неї - я готувала кілька тижнів: деякі порошки треба було настоювати добу. Але після двох років постійних експериментів я знайшла свій рецепт, якого поки не відкрию", - розповідає Дарина.
Як народжується картина? Фарби випускаються на розчин маленькими порціями і розводяться голочкою (зубочисткою). Коли малюнок готовий, на нього зверху кладеться листок паперу або тканини, на яких він і перебивається.
[L]
Дивину можна нікуди не переносити, що Дарина іноді і робить, коли малює на воді перед публікою. Але тоді робота іде в небуття - через півгодини-годину фарби змішуються.
До речі, прибирання забирає не менше часу, ніж саме шоу (картина створюється не менше години): "Я іноді не знаю, чим довше займаюся - мистецтвом чи прибиранням після малювання: щораз дивним чином не тільки я від голови до ніг у фарбах, але і глядачі теж", - дивується майстриня.
Тепер у планах киянки - створити не просто картини, а цілий мультик "Аліса в країні чудес". Як саме, вона поки не вирішила: "Але скоріш за все герої будуть представлені колірними плямами - той же Капелюшник настільки пізнаваний, що не вимагає деталізації".
З часом малюнок стає абстракцією - фарби змішуються в пляму. Причому, чим він менше, тим швидше це відбудеться - так, картина розміром А3 зіпсується за півгодини. Тому її увічнюють, переносячи на папір або тканину.
Техніка ебру (від "ebr" - "хмара" на фарсі або від перського "ab-ruy" - "вода для обличчя") виникла в XV столітті на Сході. А в Європі стала широко застосовуватися через нестачу якісної шкіри для плетіння книг: візерунками ховали її недоліки.
За матеріалами "Сегодня"