Прем'єри тижня: політ Шершня та інші пригоди

Хочеш бути героєм - будь ним

"Зелений Шершень" належить до особливої категорії картин, які здатні подобатися без будь-яких логічних підстав для цього. У цьому фільмі можна знайти скільки завгодно недоліків, проте усі вони забуваються на тлі по-дитячому захоплюючої історії про двох друзів-героїв, які їздять на красивій блискучій машині із вбудованими ракетами, кулеметами та катапультою.

"Зелений Шершень" розповідає про пригоди однойменного персонажа, який вперше постав перед американцями ще 1936 року у радіовиставі, а потім з'являвся в кіно, на телебаченні та в коміксах.

Зелений Шершень, як і Бетмен, не має суперсили, а користується високотехнологічними ґаджетами, створеними у домашніх умовах. Справжнє ім'я героя - Брітт Рейд. Він єдиний син медіа-маґната, і після смерті батька успадковує його газету. Проте що робити з нею Брітт не знає, бо все життя ненавидів батька і його справу.

Хлопець знайомиться з геніальним механіком та каратистом Като, із яким вирішує боротися зі злочинністю. Брітт обирає собі псевдонім Зелений Шершень у пам'ять про батька, який нібито помер від укусу бджоли. Като створює нашпиговану всілякими технічними штукенціями машину під назвою "Чорна красуня", хлопці одягають чорні маски і виходять на вулиці міста полювати за покидьками.

Для піару своїх добрих вчинків вони використовують газету Брітта. Незабаром Зелений Шершень стає знаменитістю і переходить дорогу місцевому мафіозі Чуднофський та прокурору Скенлону, який прагне влади та покриває брудний бізнес мафії.

"Зелений Шершень" - зовсім не те супергеройське кіно, до якого ми звикли. Там немає якихось особливо крутих та вражаючих спецефектів (це, мабуть той випадок, коли формат 3D нічого не дає), традиційних "геройських" роздумів на тему вірності обраного шляху і фінальної битви красивого супергероя із власною злою та потворною іпостассю.

Недавній гіт "Пипець" ввів у світ супергероїв звичайного єврейського хлопчика-ботана, підвівши логічну риску під "помстою примурків", яка триває в Голлівуді вже не одне десятиріччя . В свою чергу, "Зелений шершень" перетворює на борця зі злом типового бовдура із фільмів Джада Апатова.

Зрештою, фільм "Зелений Шершень" з самого початку задумувався як комедійний бойовик. Розмови про стрічку велися ще з 1990-х. Одним із перших претендентів на режисерське крісло "Шершня" був француз Мішель Ґондрі, який тоді тільки розпочинав свою кар'єру. Згодом до проекту долучився Кевін Сміт, який написав чорновий сценарій, але відмовився від участі, злякавшись бюджету і розмаху майбутнього фільму.

За двадцять років розробки картини на роль Брітта претендували Джоржд Клуні та Джейк Ґілленгол, а головного антагоніста Чуднофського міг зіграти Ніколас Кейдж. У результаті фільм таки зняв Мішель Гондрі, який прийшов на майданчик, вже будучи лауреатом "Оскара" за сценарій до свого фільму "Вічне сяйво чистого розуму". Брітта зіграв апатовський актор Сет Роджен, а Чуднофського - знаний завдяки"«Безславним вироткам" Крістоф Вальц.

Гондрі уславився візуально винахідливими фільмами про мрійливих диваків, а Роджен все життя зображав різноманітних фріків, тож у них вийшло дуже красиве і дивакувате кіно про хлопців, які розпочинають свій супергеройський шлях з акту вандалізму, а потім сваряться, вирішуючи, хто ж з них нарешті поцілує дівчину.

Що ж до Крістофа Вальца, то у "Зеленому шершні" він зовсім позбувся інфернальної харизми Ганса Ланди, і зіграв свою роль так, як колись виконував пісню Містера Трололо - блаженно і невимушено усміхаючись у камеру.

Зрештою, "Зелений Шершень" найбільше нагадує радянський серіал про трьох мушкетерів (до речі, саме Крістоф Вальц нещодавно зіграв кардинала Рішельє у екранізації "Трьох мушкетерів" Пола В.С. Андерсона). Він так само відверто безглуздий, дуже душевний і неймовірно цнотливий, мов кіно про піонерів.

Тільки роль коней у "Шершні" грає "Чорна красуня", а замість "Пара-пара-парадуємся" звучить музика знаменитого Джеймса Ньютона Говарда і пісні Стінга, Куліо, Ролінґів та Девіда Боуї.

Актори фільму відверто клеять дурня, майстри зі спецефектів демонструють нам найнеймовірніші трюки (деякі з них навіть тестували "Руйнівники міфів", попередньо запросивши на шоу самого Сета Роджена), а режисер з'єднує увесь цей цирк ефектними кадрами із поліекраном та вповільненою зйомкою.

Проте "Зелений шершень" зачаровує своєю добродушністю, легковажністю та наївністю. Це, якщо хочете, такий собі привіт із дитинства, коли легко віриш у всілякі небилиці, захоплюєшся дивакуватими героями і вважаєш, що кіно, де хороші хлопці однією лівою гамселять поганих, - найкраще у світі.

Оцінка фільму 4 з 5

Автор дякує кінотеатру "Київ" за допомогу в підготовці матеріалу

Небезпечна подорож у Святая Святих

Спелеологічна експедиція в Австралії вивчає найзагадковішу у світі вертикальну печеру, досі не досліджену людьми. Керівник експедиції Френк дізнається, що у підземних лабіринтах, затоплених водою, є вихід до океану, тож на місце прибуває група драйверів зі спорядженням. Страшна буря затоплює вихід назовні і науковці потрапляють у пастку. Вони змушені заглиблюватися у печеру, одночасно шукаючи вихід.

В полон потрапив сам головний герой, його 17-річний син Джош, мільйонер і спонсор експедиції Карл, його подруга Вікторія та кілька інших дослідників. Ситуація погіршується напруженими стосунками між Френком та його сином, який звинувачує батька у нещасті, яке їх спіткало.

Мабуть ви бачили не один голлівудський фільм, в якому повинен загинути ледь не цілий світ, аби двоє героїв нарешті порозумілися між собою. Стрічка "Санктум" якраз того штибу. Її назва перекладається як "Святая Святих", але для героїв печера повинна стати справжнім Чистилищем, де на міцність перевірятимуться не лише родинні зв'язки та дружба, але й моральні цінності сучасного суспільства.

Ці теми геть не нові і вже давно заїжджені, тож відповіді на усі питання ви мабуть знаєте наперед, як і те, хто загине, а хто врятується. Глядачеві фільму залишається хіба милуватися красою печери, яка, втім, зводиться до демонстрації кількох підводних залів та затоплених водою тунелів. Одні відвідини кримських печер Баїру та Мармурової приносять значно більше задоволення і без всякого 3D.

Стрічку "Санктум" рекламували як проект Джеймса Кемерона (про режисера картини Алістера Ґрієрсона мало хто чув), знятий за тією є технікою, що і "Аватар". Втім, "від Кемерона" у цьому фільмі хіба що нескінченні потоки води, а від "Аватара" красиві прольоти над джунглями та живописні аборигени.

У сухому залишку - безкінечні розмови на тему "тату, навіщо та нас покинув" і човгання у багнюці, які перериваються коротким криком чергового загиблого спелеолога.

Оцінка фільму 3 з 5

Стетгем/Бронсон

Найманий убивця могутньої таємної організації отримує завдання убити батькового друга та свого вчителя. Після недовгих роздумів він виконує завдання, але бере собі в напарники сина вбитого старого. Хлопець дізнається таємницю загибелі батька і вирішує відімстити своєму вчителеві. Самому ж кілерові стає відомо, що старий був невинний, а організація скористалася ним, мов пішаком у своїй власній грі на мільйони доларів.

У ролі найманого вбивці ("механік" - іще одна назва цієї професії) виступив Джейсон Стетгем, старого зіграв Дональд Сазерлденд, а його сина - Бен Фостер, відомий за фільмами "Пандорум" та "Потяг до Юми". Режисером стрічки став Саймон Вест, знаний, але прохідний режисер, який колись поставив "Повітряну в'язницю" і першу частину "Лари Крофт".

Цей фільм можна би було спокійно оминути, якби не його першооснова - культовий "Механік" (1972) Майкла Віннера, в якому знявся знаменитий актор бойовиків Чарльз Бронсон.

Як це часто трапляється із сімейками, "Механік" Саймона Веста дуже відрізняється від оригіналу, і, на жаль, у гірший бік. Зрештою, перший "Механік" був знятий у типовій для сімдесятих естетиці - довгими планами на натурі і з максимальним реалізмом. Стрічка відзначається абсолютно відстороненою манерою оповіді. Ми так і не дізнаємося нічого про самого "механіка" Бішопа, ані про його таємну організацію, ані про батька й сина МакКенну.

Жертви Бішопа проходять на екрані, мов тіні, безликі та розмиті. Перед кілером жодного разу не постає питання моральності його вчинків. Проте холодний професіоналізм Бішопа протиставляється у картині цинічному садизму молодого МакКенни. Їхній двобій - це смертельний поєдинок старого майстра із молодим борцем, в якому зустрічаються честь та традиції із хитрістю та безпринципністю.

Стрічка Саймона Веста, навпаки, намагається нам пояснити якомога більше деталей. Тож у фільмі чимало безглуздих розмов, які вповільнюють дію та гальмують сюжет. Та й сам двобій воїнів у цій картині перетворився на банальну історію про помсту і гру "хто кого". Стетгем, звісно, дуже ефектний у своєму пальті, а Сазерленд не менш переконливо зображає старого кілера у візку, але новому "Механіку" бракує стилю і харизми старого фільму.

На зміну воїнській сазі прийшла комп'ютерна гра, із літрами крові, мізками, що розлітаються на всі боки, та уявним лічильником відстрілу ворогів.

Оцінка фільму 3 з 5

"Без обману"

Нова стрічка від режисера "Кокона", "Ґрінча", "Чудового розуму", "Фрост/Ніксон", "Коду да Вінчі", "Янголів та демонів" Рона Говарда.

Ронні та Нік - найкращі друзі та ділові партнери. Вони дружать сім'ями і проводять вільний час разом. Та якось Ронні випадково бачить, як дружина Ніка цілується з іншим. Перед чоловіком постає серйозна проблема, він повинен вибрати між правдою та дружбою.

У ролях: Вінс Вон, Кевін Джеймс, Вайнона Райдер, Дженніфер Коннелі, Чанінґ Татум, Квін Латіфа.