"Берлінале": без сюрпризів або найкраще - фаворитам

11
21 лютого 2011

Рішення журі має, зокрема, й політичний підтекст. Журі Берлінале, відзначивши вперше в історії кінофоруму головною нагородою іранський фільм, посилає чіткий сигнал про солідарність з оповитим народними повстаннями арабським світом.

Як пишуть оглядачі, аналізуючи лауреатів цьогорічного кінофестивалю, журі на чолі з відомою актрисою Ізабеллою Росселіні відзнаками для іранського фільму висловило також свій протест проти ув'язнення режисера Джафара Панахі.

Іранський кінематографіст мав бути одним із членів журі цьогорічного Берлінале. Порожнє крісло Панахі стало одним із символів фестивалю.

Іранська стрічка-лауреат Берлінале не є політичним фільмом. У ній ідеться про шлюбну драму й життя звичайних іранців, яких можна вважати середнім класом.

Фільм вражає передусім операторською роботою. Утім, журі вразила ще й акторська робота у фільмі, адже окрім Золотого ведмедя як кращий фільм Берлінале іранська стрічка отримала ще й двох Срібних.

Ними було відзначено акторів і актрис фільму "Надер і Симін. Розлучення" за виконання чоловічих і жіночих ролей. Це новинка для Берлінале, бо за акторське мистецтво ще не нагороджували Срібним ведмедем акторські ансамблі.

Один з небагатьох "виїзних" режисерів Ірану

Асгхара Фархаді, режисер фільму "Надер і Симін. Розлучення" - один з небагатьох іранських кінематографістів, яким режим ще дозволяє показувати роботи за кордоном. Щоправда, очевидно, саме з цієї причини він залишається дуже нейтральним в оцінці політичної ситуації на своїй батьківщині.

"Є дві можливості. Я можу сказати те, що від мене хочуть почути. Результатом будуть проблеми для мене і неможливість робити далі кіно. Або інша можливість - розповідати рівно стільки, як я можу, й продовжувати знімати фільми", - пояснив свою позицію режисер на питання про те, чому він не виступав більше на захист свободи слова в Ірані.

"Я - не герой, я просто роблю кіно. І якщо маю щось сказати світу, то роблю це через свої фільми", - наголосив Фархаді.

Рішення журі про відзначення його стрічки критики сприйняли позитивно. Головна думка багатьох із них - навіть якщо відкинути всі політичні бонуси, фільм "Надер і Симін. Розлучення" залишається дуже сильним кіно й тонким аналізом сучасного іранського суспільства.

"В суботу" - без призів

Журі Берлінале вирішило також відзначити Срібним ведмедем за кращу режисерську роботу німецького режисера Ульріха Келера за його фільм "Сонна хвороба" (історія лікаря з Німеччини, який працює в Африці).

За кращий сценарій на Берлінале 2011 року Срібного ведмедя отримав американський фільм "Прощення крові" (про кровну помсту в Албанії).

Приз Альфреда Бауера, названий іменем засновника фестивалю і який присуджують за особливе новаторство, отримав Андрес Вейль за фільм "Якщо не ми, то хто".

А великого призу журі кінофоруму удостоєно стрічку угорського режисера Бели Тарра "Туринський кінь".

Без нагород залишило Берлінале російсько-німецько-український фільм "В суботу", в якому йдеться про день аварії на Чорнобильській АЕС.

Міжнародний кінофестиваль у Берліні проходив з 10 по 20 лютого. За даними його організаторів, було показано загалом чотири сотні фільмів, на сеанси продано близько 300 тисяч квитків.

Загалом критики досить прохолодно оцінили конкурсну програму цьогорічного Берлінале. Вони вказували на те, що тематичний спектр фільмів був досить вузьким, а самі стрічки важко було відзначити якимись кінематографічними особливостями, що донині було "козирем" Берлінале.

Тому не диво, відзначають оглядачі, що призерами стали ті з небагатьох стрічок, які фахівці фаворизували від самого початку конкурсу. Сюрпризів цьогорічний Берлінале, на відміну від своєї традиції, не приніс.

За матеріалами "Німецької хвилі"

powered by lun.ua