Арт-події березня: від нового міфотворення до епохи силікону

6
2 березня 2011

До 3 квітня

Арсен Савадов. "Втеча до Єгипту"

Головний апологет нового українського міфотворення

До того, як потрапити на першу за останні багацько років персоналку легендарного контемпорарі артиста Арсена Савадова потрібно знати: балерини в його картинах - це образ сучасного художника. І з часів його хрестоматійного, всесвітньо відомого проекту "Донбас - Шоколад" змінилось багато чого, але тільки не ставлення художника до власного призначення:

"Для меня важны топики - Рембрандт, Веласкес. И если в работе нет подобного диалога, то это опусы. Хоть красным рисуй, хоть синим... надо быть - быть тем, кто влияет на реальность".

В принципі, спробуй недооцінити Савадова. Принаймні - спробувати йому закинути щось про його амбіції вести діалог з Рембрантом та Веласкесом. Але саме йому це вдається - лише п'ять полотен, щоправда великого формату, супроводжують надзвичайно цикаві думки художника щодо сучасності.

вул. Паньківська, 8

287-3766

 

До 30 березня

Юрій Єрмоленко. "Дівчата, з якими не склалось"

Жінка до епохи силікону

 
На цю тему у кожного багато історій в запасі. Але саме цей художник, давній улюбленець галереї "Цех", давно спеціалізується на популярних, та мало озвучуваних темах сьогодення. Цього разу його розповідь - про акторок радянського кіно, які залишаються втіленням всього
найпривабливішого, що може бути у справжній жінці і чого немає жінках у "силіконових секс-бомбочках". Адже самі ці жінки - зі справжнім розміром грудей та природніми посмішками - були мрією мільйонів радянських чоловіків, котрі "переховувались від мутної реальності совка у темряві кіносеансів".

З Єрмоленко складно не погодитись - кому не до вподоби моделі 70-х? З іншого боку, свого часу цей художник створив окрему серію, присвячену силіконовим запчастинам тіла і його шлях до цієї теми виправданий. У будь-якому разі, "почалась епоха пластики і завершилась епоха харизми".

Усі роботи висять на прозорих нитках - за задумом автора, приблизно так ми сприймаємо образи в кіно.

вул. Фрунзе, 69

591-1369

До 3 квітня

Національний художній музей України

Людмила Ястреб (1945 - 1980)

Велика українська нонконформістка

В 1960-х одеситка Людмила Ястреб озвучила речі, які ми досі боїмось прийняти: "Сила мистецтва, зокрема сучасне мистецтво, здійснили могутній вплив на долю суспільства". І саме такі художники, як Людмила Ястреб, долучились до цього процесу: лідерка групи нонконформістів Одеси була однією з головних учасниць несанкціонованих квартирних виставок як в Одесі, Москві та Санкт-Петербурзі. Також саме вона була генератором естетичних ідей, які освоювали і спільно розвивали прогресивні українські митці тих часів".

З 1969 року Ястреб почали виставляти офіційно, адже незважаючи на її протистояння системі, її потужні твори відсилають до мистецтва Раннього Відродження, іконопису, української вишивки і народної картини.

вул. Грушевського, 6

278-1357

До 14 березня

"Я Галерея"

Ростислав Котерлін. "M-PSYCHE"

Плакали і продовжували думати про вічне

"M-PSYCHE" - дуже непогана назва для проекту, присвяченого "метемпсихозу", тобто "переселенню" душ. Адже ця тема дозволяє зняти з нас з вами відповідальність за відсутність нових ідей. Згідно твердження Піфагора, нічого цілком "нового" в цьому світі неможливо вигадати, оскільки "всі народжені часточки життя споріднені між собою", тобто все було створено і придумано далеко до нас.

Головні учасники проекту - класики світового мистецтва: Ван Гог, Малевич, Дюшан, Пікасо, Архипенко, Бойс, Воргол. Усі вони чудово усвідомлювали свою місію та на свій кшталт "від плакали" майбутні покоління.

Проект постав на основі перформансу "Плач", котрий відбувся у вересні 2009 року у Львові, на Тижні актуального мистецтв. Котерлін перед публікою малював вугіллям на папері рисунки-парафрази відомих творів вище перелічених митців, почергово спалював ці малюнки, втираючи залишки попелу у власні руки, скроні, ділянки тіла довкола серця, сонячного сплетіння тощо. На виставці у столиці - маски з цього перформансу та фотодокументація проекту.

вул. Хорива, 49б

492-9203

 

До 10 березня

"Дзвінок". Ігор Коновалов, Анатолій Варваров, Сергій Корнієвський, Володимир Падун, Едуард Потапенков, Андрій Краснощоков

Сквот одногрупників

Художники, що приймають участь в проекті старої доброї галереї Ra мають стосунок до вулиці Олегівської, добре знаної в мистецьких колах ще з 90-х. Раніше на цій арт-площадці демонструвались проекти "Flashback" та "Legalization", присвячених сквоту "Олегівна" та його подальшій історії (учасники сквоту зараз мешкають і працюють у інших
місцинах столиці).

Як не дивно, усі усчасники нелегального об'єднання -  випускники Дніпропетровського державного художнього училища та Української академії мистецтв. Усі вони в чомусь, відповідно, схожі.Але тепер якщо щось їх і об'єднує в певний час в певному просторі - так це телефон та інтернет. Про це і йде мова в даному проекті.

вул. Б.Хмельницкого, 32 

235-3619

 

До 13 березня

"Мистецький Арсенал"

Великий Скульптурний Салон

Таки йдемо на Дега

Питання не в тому, навіщо йти на скульптурний салон, а в тому - за чим і в якій компанії. Приміром, діти та бабусі будуть раді експозиції і знайдуть тут багато цікавого для себе. Більш цікавим до сучасного мистецтва варто нагадати, що Дега не особливо вдасться розвидитись (така специфіка взаємодії підсвітки, скляних боксів та будови
людського ока).

Щодо робіт сучасних вітчизняних авторів, то тут оку є де розгулятись, але мало на чому є де зупинитись. Але для того, аби розуміти, що відбувається з українською пластикою, на салон таки потрібно йти. Мало того, частина проектів, які поки представлені у вигляді роздруків проектів, скоро може з'явитись на вулицях нашого міста.

вул. Лаврська, 12 - 14

288-5225

До 28 березня

Карась Галерея

"ПопТранс. Ай Ту Ай"

Що таке Поптранс і який він в дії

Проект присвячено "унікальності" Закарпаття, заперечувати яку просто безглуздо - вас просто зведуть з розуму незрозумілою українцям тамтешньою мовою та місцевими космогонічними теоріями. Але щоб ми з вами не думали собі про консервативність регіонів, закарпатські бережуть традиції абсолютно вільно обходячись з ними, "бо так мусай", як то кажеться в тих краях.

Словом, зустрічаймо ужгородську групу "Поп транс": "незнайома унікальність з дигітальними традиціями, безмежна крос-культурність з авто-ксенофобією, придуркувате гигикання з глибокими філософськими дослідженнями, дружній затишок зі святковим пафосом". (Погодьтесь, на авторів такого прес-реліз варто піти погледіти).

 

вул. Андріївсьский спуск, 22-а

238-6531

powered by lun.ua