Молот богів та ядерна катастрофа

37
29 квітня 2011

Від цього тижня на українських екранах демонструються: пригодницький фантастичний фільм "Тор" Кеннета Брани, драма "У суботу" Алєксандра Міндадзе та пригодницький кримінальний бойовик "Форсаж 5: Пограбування в Ріо" Джастіна Ліна.

Шекспір у Асґарді

Стрічка "Тор" продовжує "кінематографічну серію Marvel", куди вже входять "Залізна людина" та "Залізна людина 2", а також "Галк". Особливість марвелівських коміксів у тому, що всі вони створюють єдиний всесвіт, в якому Фантастична четвірка, Людина-Павук та мутанти з Людей Х (а також інші супергерої та суперзлочинці) співіснують зі скандинавськими богами Одіном, Локі та Тором.

 

"Тор" базується на однойменному коміксі, який видається ще з 1962 року, проте в ньому, за традицією фільмів Marvel, з'являються герої інших видань, зокрема, агент Колсон з організації Щ.И.Т. Розмови про екранізацію "Тора" точилися близько двадцяти років, а за постановку хотіли братися Сем Реймі та Метью Вон.

У результаті, стрічку зняв англієць Кеннет Брана, який, здавалося, найменше підходив для цієї ролі, адже все життя знімав "серйозне кіно". Та Marvel явно не прогадала з вибором, адже Брана, який з дитинства захоплювався "Тором", підійшов до свого матеріалу зі всією відповідальністю і надав коміксному сюжету трагізму та глибини.

Режисер уславився постановками творів Шекспіра, тож у стосунках Тора, його брата Локі та батька Одіна Брана побачив насамперед знайомі колізії з "Короля Ліра" та "Генріха V". Брана поставив свій фільм-комікс, як високу шекспірівську драму, дія якої, щоправда, розігрується не на сцені театру "Глобус", а у трьох світах - Землі, Асґарді (місці де живуть боги), та Йотінгеймі (країні інійних велетів).

Король Асґарду бог Одін колись переміг короля інійних велетів і підписав із ним перемир'я. Він знає, що мир не протримається довго, і його синові Тору колись доведеться вступити з ними у боротьбу. Проте Тор запальний та нерозсудливий, і Одін сумнівається, чи буде він добрим правителем. У цей час його молодший син Локі відчуває себе скривдженим, адже вічно залишається на другому місці.

Під час коронації Тора у Асґард вдираються інійні велети, і зривають церемонію. Він вирушає у їхній світ, аби помститися, і ледь не руйнує перемир'я, встановлене батьком. Розлючений Одін відправляє сина у вигнання. Тор потрапляє на землю, в пустелю поблизу Нью-Мексико і знайомиться там із групою вчених, які згоджуються допомагати йому.

Бог закохується в земну жінку, проте новини від друзів з Асґарду примушують його забути про романтику і знову взятися за молот: виявляється, що напад велетів та вигнання були влаштовані його підступним братом Локі, який прагне знищити Йотінгейм, і таким чином заслужити ласку Одіна.

Незважаючи на велику кількість подій та героїв, "Тор" розвивається на диво динамічно, хоча стрімкість дії дещо спрощує характери самих персонажів. Брана легко перескакує з одного світу в інший, вдало поєднуючи фантастичні краєвиди Асґарду із традиційною для Marvel реалістичністю земних подій. Звісно, у сценах на землі ефект 3D майже непомітний, та коли дія перемішується у місто богів, він повністю виправдовує себе.

Сам світ небожителів, палац Одіна, райдужна дорога Біфрост, холодна планета Йотінгейм постають у всій своїй величі. Взагалі кольорова гама фільму розпадається на три різні частини: яскравий та блискучий Асгард, темний світ велетів і "нейтральна" земля. Різка зміна кольору одразу переносить нас із одного виміру в інший, і це "переміщення" відчувається майже на фізичному рівні.

Головують у "Торі" все ж таки  бойові сцени, спецефекти та дизайнерські знахідки, а гра виконавців залишається на другому плані, хоча у фільмі знялися блискучі драматичні актори - Ентоні Гопкінс, Наталі Портмен і Том Гіддлстон, з яким Брана познайомився граючи в театрі. Саме Гопкінс та Гіддлстон зіграли найбільш емоційно напружену сцену, де Локі дізнається від батька страшну сімейну таємницю.

Та зіркою фільму  став феноменально харизматичний Кріс Гемсворт, який зіграв Тора. Мить, коли він заходить в кадр у одних джинсах, граючи м'язами і пускаючи бісики блакитними очима, важко забути. Тор-Гемсворт має тваринний магнетизм, чарівну усмішку та почуття гумору, мабуть, тому науковець Джейн одразу ж "западає" на нього. Романтичні сцени також присутні, тому "Тор" сміливо можна назвати картиною у стилі "уніксес" - цікаво буде і хлопчикам, і дівчаткам.

Оцінка фільм 4,5 з 5

Автор дякує кінотеатру "Київ" за допомогу в написанні матеріалу.

Біжи, Шаґін, біжи, або Російська душа у ядерному кошмарі

У моєї покійної бабці була улюблена фраза "щось таке дурне", якою вона позначала усі фільми, які здавалися їй занадто незрозумілими, вимученими чи заплутаними. Коли по телевізору показували "дурне", вона виходила з кімнати.

Зрештою, я таки впевнилася, що категорія фільмів"щось таке дурне" насправді існує, і єдине бажання, яке вони викликають - це вийти з зали. Стрічка Алєксандра Міндадзе "У суботу", хоч і взяла участь в головному конкурсі престижного Берлінале, вочевидь, належить до їхнього числа.

Сам фільм приурочений до 25-ї річниці Чорнобильської катастрофи, але насправді розповідає про якесь абстрактне режимне радянське місто, у якому вибухає реактор атомної електростанції якраз напередодні вихідного дня - суботи. Головний герой - комсомольський лідер Валєра - стає свідком аварії, і намагається втекти із міста, прихопивши із собою кількох друзів. Проте різні дрібниці постійно примушують його залишитися, і він не може опиратися їхній силі.

Для Міндадзе "У суботу" - насамперед стрічка-метафора на тему чорнобильських подій. Режисер заявляв, що його завжди цікавив стан людини, яка не тікає від катастрофи, а все більше прив'язується до дрібниць, які складають її життя. І хоча виконавець головної ролі Антон Шаґін на прес-конференції заявляв, що вчинки героїв однаково притаманні і американцям, і японцям, і росіянам, на думку Міндадзе, картина виражає "ментальні" особливості так званої "нашої людини", яка перед лицем смерті відчуває нечуваний приплив енергії.

 

Якщо коротше, то "У суботу" - це черговий фільм про неозору російську душу (щоправда, чомусь на українських територіях), із обов'язковими для цього "жанру" істеричними сварками героїв, розмахуванням руками, безглуздою біганиною, мордобоєм, п'янкою, і "томлєнієм" цієї самої душі.

Сюжету як такого у картині немає. Спочатку герой біжить на станцію, потім, завітавши у зруйнований реактор, тікає до міста. Валєра заходить у гуртожиток до подружки і намагається потрапити з нею на потяг.

Проте вони не встигають, бо дівчина спочатку ніяк не може вирішити, які черевики на підборах краще узути, а потім, запізнюючись, втікачі чомусь біжать не на вокзал, а до зруйнованої станції. Так чи так, але вони залишаються і йдуть на весілля друзів. Там Валєра гуляє, вилежується на травичці, грає на барабанах, п'є із колишніми товаришами із рок-бенду, потім з ними б'ється, а згодом біжить за вином.

Сам Міндадзе заявляв, що хотів створити фільм-свято, і для цього ввів у сценарій весілля. Зрештою, малоприємну пиятику назвати святом - язик не повернеться. Проте завдяки сценам на весіллі, стрічка переростає у символ духовного і морального занепаду радянської епохи. Цікаво, що таке прочитання картини, озвучене на прес-конференції у Києві, виявилося несподіванкою для її творців.

І все одно, як би сказала бабуся, - "фільм все одно якийсь дурний", починаючи від камери, яка хаотично сіпається впродовж фільму, до занадто театральних і фальшивих діалогів. І "якісь дурні" самі герої, які замість рятуватися, або ж знезаразити свої помешкання, ведуть себе геть неадекватно і влаштовують "бенкет під час чуми".

Оцінка фільму 2,5 з 5

"Форсаж 5: Пограбування в Ріо"

П'ятий фільм із циклу "Форсаж" ("Fast and the Furious") та третя за рахунком робота режисера Джастіна Ліна для цієї франшизи.

Початок фільму співпадає із фіналом попередньої частини, дія якої відбувалася в Токіо. Колишній поліцейський Браян О'Коннор допомагає своєму другу Домініку Торетто уникнути ув'язнення. Той тікає до Ріо-де-Жанейро, а Браян та Міа Торетто слідують за ним.

Там Домінік зникає, і друзі не знають, де його знайти. Тим часом герої зв'язуються з бандитами, і змушені виконати останню роботу заради власної свободи. Та на їхньому шляху не лише бандити та корумпована бразильська поліція, але й агент Люк Гоббс, який іде по сліду гонщиків.

У ролях: Пол Вокер, Він Дізель, Джордана Брюстер, Двейн Джонсон.

Фото з Kino-teatr.ua.

powered by lun.ua