Світові новинки: путівник по комуналці

Цього місяця українська книжка непогано прорвалась у люди. Збірку поезій Андрія Бондаря переклали польською), українську поезію переклали англійською та продають на Amazon ), а Богдан Задура отримав у Польщі премію "Сілезіус".

А що цікавого в іноземній літературі трапилось останнім часом?

Франція

Матіас Енар. Алкоголь і Ностальгія (Mathias Enard " L'Alcool et la Nostalgie ")

Минулого року, в рамках Року Росії, дві культурні інституції Франції запросили франкомовних поетів у подорож. Їм запропонували подолати знаменитий маршрут Транссибірської магістралі на поїзді. Від Москви до Владівостока.

Кожен автор-учасник мав створити текст за мотивами подорожі. В будь-якому жанрі.

Історія Матіаса Енара знаходиться на межі детективу, філософського роману, роману-подорожі та інших жанрів.

Сюжет простий. Персонаж на ім'я Матіас вирушає в Росію. Його покликала така собі Жанна, котра повідомила про смерть спільного друга Владіміра. Взаємини трьох персонажів - чи то любовна, чи то наркоматська історія. Лейтмотивом проходить образ дружби як матрьошки. Смерть Владіміра - розібрана навпіл порожня матрьошка.

Відтак Матіас супроводжує труну з тілом у поїзді з Москви до Новосибірську. Міняються міста та краєвиди. Калейдоскопічно змінюються асоціації - від Гоголя до Парижа, від Патагонії до Достоєвського.

Час від часу звучатиме й жіночий голос. Жанна звучить, як луна, що відбивається від порожніх стін. Це голос самоти, що її ніщо ніколи не зможе заповнити.

Чим не туга в стилі "російської душі"? Але ні. Матіас Енар пише "Російської душі не існує". Він вважає, що це лише стереотип. І тому "російська душа" десь поруч із образами водкі, ностальгії та кінних перегонів.

Крім Матіаса Енар, варто погортати новеньку книжку з невідомими раніше текстами Жюльєна Ґрака (Julien Gracq). Вони зібрані в книзі "Manuscrits de guerre".

Жюльєн Ґрак - це один із найвизначніших письменників Франції 20 століття. Його щойно опубліковані тексти - юнацькі. Вважалося, що вони назавжди втрачені внаслідок воєнних переїздів письменника.

Якщо і це не до смаку, то є гарне джерело нових цікавих книжок. Зовсім нещодавно одна з найвпливовіших премій Renaudot опублікувала довгий список лауреатів.

Канада

Ієн Браун. Хлопчик на Місяці ( Ian Brown "The Boy in the Moon")

В Канаді вийшла друком автобіографічна книжка, що ставить низку незручних запитань. У ній ідеться про життя дитини, що народилась із вродженою невиліковною хворобою. Її спричинила генетична мутація.

Історія починається, коли хлопчику Вокеру лише 8 років. Це син Ієна Брауна, автора книжки. Письменник доволі безжально описує все, що відбувається в родині дитини-інваліда.

Вокер потребує цілодобового догляду батьків. Матір і батько чергують біля нього та в буквальному сенсі не досипають ночей.

Одним із ядер книжки є думка про етику науки. Вокер народився, коли наука ще не зробила багатьох кроків. У момент, коли Вокеру 8 років, аналізи вже здатні виявити подібну генетичну мутацію вже на ранніх строках вагітності.

Відтак пара може відмовитися від хворого зародка. І колись народити здорову дитину.

Персонаж-оповідач ставить дружині та собі складне запитання. Чи зробило би подружжя аборт, якби знало, що Вокер народиться хворим?

Письменник зосереджується не лише на моральному боці проблеми. Йдеться й про громадську позицію батьків. Ієн Браун ділиться досвідом створення асоціації батьків, чиї діти мають схожі проблеми.

Крім того, він як журналіст починає низку розслідувань на медичні теми та робить декілька важливих відкриттів про здібності хворих дітей. Зокрема про їхні мистецькі здібності.

"Хлопчик на Місяці" - це не історія про нещасну дитину та її нещасних батьків. Тут є сльози, але вони не сентиментальні. Ця історія є описом своєрідної подорожі. Від нерозуміння та відчаю до прийняття Іншого таким, яким він є. Від цілодобової прив'язаності до ковтка свіжого повітря.

Книжка зібрала щедрий урожай нагород - Charles Taylor Prize, BC Nonfiction Book Prize, Ontario's Trillium Book Award. Ви самі можете пересвідчитися, чи варта книжка нагороди. Її легально можна погортати в мережі.

США

Паола Мессана. Совєтське співмешкання: Усна історія комуналки

(Paola Messana. Soviet Communal Living: An Oral History of the Kommunalka)

В цій книжці зібрано тридцять історій мешканців московських комуналок. Чимала частина біографій сягає початку минулого століття. Тобто вони пережили всі потрясіння з війнами та чергами по талони включно.

Трагедії та комедії 20 століття буквально пройшли через кухні комунальних квартир.

Паола Мессана - журналіст "France Press". Вона довго жила та працювала в Росії. Саме там познайомилась із екзотичною для Європи культурою комуналок.

Книжка оздоблена блискучими фотографіями. Чудове чтиво для тих, кому бракує книжок із картинками.

Погортати книжку можна легально). А якщо не читаєте англійською - нещодавно опублікували російський переклад одного з розділів книжки.

До речі, цього тижня випала рідкісна нагода почути про новітню американську літературу з перших уст. 13 березня Дон Скіз розкаже про тренди та закономірності сучасного літературного життя США.

А що в Україні?

Протягом квітня-травня вийшло друком декілька цікавих перекладних дитячих книжок. Це зокрема ілюстрована книжка Сіґуте Ах "Амброзій, Мурчик і янгол".

З нехудожньої літератури дуже цікаво виглядає "Смакування раю" Іцека Ерліхсона ("Темпора"). Це історія єврея, котрий пережив Аушвіц та інші знущання історії над власною долею. "Раєм" у тексті іронічно називаються табори - німецькі, радянські, різні.

Якщо говорити про жанрову літературу, то варто згадати свіжий переклад норвезького письменника Ю Несбьо "Нетопир". Це трилер про розслідування вбивства молодої норвежки в Австралії. "Нетопир" у Норвегії називають "миттєвим бестселером". Цей роман приніс письменнику славу вже протягом перших тижнів продажів.

Інший бестселер нещодавно видали друком у "КСД". Це роман Джоді Піколт "Останнє правило". Роман став бестселером у США протягом першого тижня продажів. Тут ідеться про хлопчика-аутиста, котрий потрапляє в заплутану детективну історію. Чимось може нагадати "Дивний випадок з собакою вночі" Марка Геддона.

За матеріалами http://www.lexpress.fr, http://www.bukvoid.com.ua, http://strng.org/, журналів "Magazine Littéraire" та "LIRE".