Книжковий Арсенал: нове та надовго?

Фотограф Фредерік Шобен і директор Мистецького Арсеналу Наталя Заболотна

Це помітила й Ірен Роздобудько: "Мені дуже сподобалось приміщення в Арсеналі - воно якраз ніби призначено для таких заходів. Тому вважаю, що такий ярмарок і саме в такому місці потрібен. І публіку треба привчати, що там відбуваються ні тільки скульптурні чи живописні акції, але і книжкові".

Програма виставки містила багатообіцяючі позиції. Зокрема в очі впадає її комунікативна спрямованість. Кожна подія виставки маю чітко окреслену аудиторію. Визначеність адресата позитивно позначилася на формуванні програми.

Радниця з питань культури Посольства Франції в Україні Анн Дюруфле тримає в руках книжку Філіпа Лабро

В програмі "Книжкового Арсеналу" окремо виділено події для дитячої аудиторії, для охочих зустрітися із зарубіжними гостями, для любителів української книжки та для дизайнерів-ілюстраторів-графіків.

Анатолій Дністровий вважає подібні ініціативи доречними та говорить про відсутність у культурного обличчя Києва:

"Звісно ж, що чим більше буде книжкових виставок, аніж павільйонів із паршивим порошковим дешевим пивом, - тим краще буде для країни. Київ не має поки що яскравого обличчя, щоб забезпечити естетичне дозвілля для гостей такого книжкового заходу".

Гості скупалися вже в день відкриття. Тут з пакетиками книжок Олесь Доній

"Попри купу готелів і пабів, чимало існує чинників, які доведеться об'єднати в одну вагому мульти-мережу забезпечення: творчі сцени, ресторації, медіа, готелі, екскурсії, цікаві програми, якісний персонал, піар, рекламні структури. Це має відчути кожен пересічний киянин і гість, який навіть за життя прочитав одну-дві книги".

Катерина Ющенко, кажуть, купила книжки про стародавню українську вишивку

Натомість Андрій Кокотюха вважає, що подібні книжкові виставки не надто потрібні:

"Якби в Україні була нормальна система книго розповсюдження, такі виставки були би не потрібні. Це як у Львові. Він виглядає культурною столицею, бо багато людей приходить на Форум. Але у Львові просто немає свого ринку Петрівка".

Інтер'єр Книжкового Арсеналу

В межах програми українських видавців було презентовано мало нових книжок. Це звичний факт для кінця весни-початку літа. Книговидавничий ринок поступово впадає в літню сплячку. Вона триватиме до кінця серпня чи до початку вересня.

Українські видавці в запропонованій програмі відзначилися хіба що великою кількістю автограф-сесій. Через це було створено навіть окрему подію - марафон автограф-сесій. Вона передбачала сеанс одночасного сидіння чотирьох-п'яти письменників і їх спілкування з читачами.

"Книжковий марафон" - сеанс одночасного сидіння письменників за одним столом. Зліва направо: Лада Лузіна, Міла Іванцова, Євгенія Кононенко, Володимир Лис, Андрій Курков

Куратор "Книжкового Арсеналу" Ольга Жук розповіла про ситуацію за лаштунками проекту:

"Українські видавці виявилися дуже ініціативними. Ми пішли їм на зустріч і сформулювали програму як презентації від українських видавництв. Але вони безвідповідально підійшли до своєї роботи. Вже після друку каталогу видавці почали щось скасовувати та переносити".

Натомість цікаві зустрічі містила міжнародна програма. До Києва завітали Лінор Горалік,Тетяна Устінова, Андрій Родіонов, Кінга Дунін, Фредерік Шобен, Пірошка Доссі, Франсуаза Барб-Галль, Геллерт Томас та ін.

Виступи зарубіжних гостей вирізнилися низкою унікальних подій.

Наприклад, Франсуаза Барб-Галль проведе два майстер-класи про те, як говорити з дітьми про мистецтво. Перший призначено для батьків. Другий - для працівників музеїв і вчителів.

Андрій Курков презентував свою нову книжку

А от Лінор Горалік представила свій новий текст "Устное народное творчество обитателей сектора М1". Саме в Києві письменниця вперше презентувала ще неопублікований текст. Київські читачі першими почули абсолютно нові історії від творця коміксів про зайця Пц. Днями новий текст з'явиться на особистому сайті Лінор Горалік.

Попри всі приємні прем'єри, саме міжнародна програма вирізнилася численними накладками.

Скажімо, анонсований приїзд французького письменника Філіпа Лабро зірвався. Причина - людський фактор. Філіп Лабро приїхав у аеропорт без паспорту, і тому не зміг виїхати.

Інші накладки сталися вже в Києві. Наприклад, італійський дизайнер Барнаба Форназетті відмовився працювати з українським модератором - і провів свою акцію без нього.

Інші гості часто ігнорували відведені часові рамки. Відтак графік постійно посувався. Тобто відвідувачі подекуди мусили тинятися стендами в очікуванні початку заходу, на який вони прийшли.

Лінор Горалік вперше презентувала нову книжку "Устное народное творчество обитателей сектора М1"

Крім накладок, траплялися і суто прикладні незручності. Зокрема зі звуком. Причиною тут є організація простору. Величезне приміщення Арсеналу було поділене на бокси тонкими перегородками.

Відтак виникла проблема накладання звуків. Особливо заважали оголошення по гучномовцю. Через них у ході презентацій доводилося замовкати, щоби перечекати ці "рекламні паузи".

Особливістю Книжкового Арсеналу стала велика кількість спеціальних програм. Їх створили різноманітні митці та інституції спеціально для цієї книжкової виставки.

Наприклад, "Українська правда. Життя" і "ВідеоТека" зняли фільм "Чому люди (не) читають". Двадцятихвилинний фільм із бліц-коментарями українських письменників транслюватимуть на території Арсеналу протягом усієї виставки.

Цікавим спеціальним проектом мені здався також face-to-face перформанс "Інтимна лірика". Його куратор Катерина Бабкіна зібрала з десяток українських поетів. Кожен із них провів півтори години в кімнаті з прозорими стінками. Відвідувачі могли зайти в гості до поета або ж послухати, що відбувається в кімнаті за допомогою спеціального телефону.

В такій кімнаті з прозорою стіною всі охочі могли поспілкуватися з учасниками проекту "Інтимна лірика". Тут спілкуються поети Оксамитка Блажевська та Євгеній Соя

Книжковий Арсенал зібрав строкату, але доволі цілісну програму. Здається, на книжкову виставку вдалося привабити киян, які зазвичай на подібні заходи не ходять. Доказ - відкриття виставки. Скажімо, публіка, що прийшла потусуватися поруч із VIP-гостями, виходила з торбинками книжок.

Велику частину книжкової виставки становила візуальна та мистецька програма - виставки робіт ілюстраторів, каліграфів, дизайнерів тощо.

Куратор "Книжкового Арсеналу" Ольга Жук говорить, що "Книжковий Арсенал" має плани на довге життя: "Книжковий Арсенал" буде продовжуватися. Не лише як фестиваль або виставка, але і як видавнича програма. Це буде новий великий напрямок у роботі арт-центру".

Невідомо, чи стане амбітний проект традицією. Але своя велика книжкова виставка Києву не завадить.