Мало глузду та багато моралі

Від 11 серпня на українські екрана виходять: фантастичний бойовик "Ковбої проти прибульців" Джона Фавро та родинна комедія "Смурфики" Раджі Ґоснелла.

Закінчується літо - традиційний час видовищних, але не переобтяжених правдоподібністю і здоровим глуздом блокбастерів. Ми вже побачили фільми про живих машин, розумних мавп і зустрілися із суперегероєм, який бореться із демоном-нацистом. Цей тиждень також приніс нам дві, на перший погляд, цілковито абсурдні історії: в одній ковбої воюють із прибульцями, а у іншій молода нью-йоркська родина заводить дружбу із казковими блакитними гномиками.

Війна світів на Дикому заході

Дія стрічки "Ковбої проти прибульців" відбувається 1873 року у штаті Арізона. Напіводягнений чоловік (Деніел Крейґ), приходить до тями посеред дикого поля. Він не пам'ятає ані свого імені, ані свого минулого. На животі у нього глибока рана, а на руці таємничий металевий браслет. Він приходить у маленьке містечко Абсолюшн, яке ледь животіє за гроші місцевого магната-скотаря Вудро Долергайда (Гаррісон Форд).

Безіменного незнайомця швидко впізнають місцеві правоохоронці - виявляється, що він небезпечний бандит на ім'я Джейк Лонерґан і за його голову дають чималу винагороду. Та доправити Джейка до окружного маршала поліція не встигає - на місто раптово нападають жахливі літаючі кораблі, які спалюють будинки та забирають людей у полон.

І під час нападу з'ясовується, що браслет Лонерґана - це могутня зброя проти прибульців. Серед викрадених опинився і син героя Гаррісона Форда, тож старий збирає групу, яка вирушає на пошуки нещасних. До них долучається і Джейк. Він сподівається не лише врятувати людей, але й згадати, ким він є насправді.

Фабула фільму і справді багатообіцяюча: два мужніх чоловіки (Гаррісон Форд і Деніел Крейґ) із холодними поглядами та тваринною харизмою, а також зваблива Олівія Вайльд у тоненькій сукні вступають у нерівний бій із комахоподібними прибульцями на тлі мальовничих пейзажів. Цього комплекту було достатньо, аби зняти по-справжньому захопливий фільм. Та, на жаль, картину підвів сценарій.

Режисером картини "Ковбої проти прибульців" був Джон Фавро, а одним із виконавчих продюсерів виступив Стівен Спілберґ. Парадоксально, але у фільмі найбільше відчувається присутність не режисера "Залізної людини", а саме Спілберґа. Цей знаменитий режисер та продюсер вже багато років примудряється знімати та фінансувати картини, в яких головують лише дві теми. Перша з них - емансипація слабких та знедолених, а друга - налагодження стосунків між батьками і дітьми.

Картина "Ковбої проти прибульців" також створена за цим лекалом. Двоє сценаристів стрічки - Роберто Оркі та Алекс Куртцман - вже працювали на спілбергівському проекті "Трансформери", тож знають що до чого.

Слабкі герої повинні зібратися із силами, агресори отримати по заслугах, батьки нарешті помиритися з дітьми, а егоїсти мають пересилити свій егоїзм. Все решта сміливо відходить на другий план. Особливо дратують погано виписані діалоги героїв, сповнені відвертого моралізаторства. Вони настільки клішовані, що скоро переходять у самопародію. І лише коли розпочинається екшн (а його Фавро таки вміє знімати), стрічку стає цікаво дивитися.

Оцінка фільму 3,5 з 5

Смурфувато

Герої коміксу бельгійського художника Пейо - смурфи - прийшли на пострадянський простір разом зі знаменитими шоколадними яйцями, всередині яких традиційно клали іграшку-сюрприз. На початку двотисячних старшокласники тихцем показували один одному непристойний мультик, в якому смурф та смурфетка займаються зовсім недитячими справами під знамениту пісню "I feel good". Картина "Смурфики" дає шанс усім, хто не читав оригінальних коміксів та не бачив мультсеріалу, нарешті дізнатися більше про цих дивних блакитних створінь.

Смурфики живуть неподалік середньовічного бельгійського містечка у зачарованому лісі. За хатинки їм правлять гриби, а за їжу - ягоди-смурфониці. Усі смурфи радісно і безтурботно проводять час під керівництвом сумрфа-тата. Їхній спокій порушує лише лихий чарівник Ґарґамель, який мріє полонити чарівних істот, захопити їхню "синю суть" і стати наймогутнішим магом у світі. Рятуючись від чергового нападу Ґарґамеля та його рудого кота, кілька смурів потрапляють у чарівний вир, який переносить їх до Нью-Йорка.

Там сині чоловічки знаходять прихисток у піар-менеджера косметичної компанії Патріка та його вагітної дружини Ґрейс. Смурфи сподіваються, що зірки підкажуть їм час наступного відкриття порталу. Та вони ще не знають, що Ґарґамель також прилетів до Нью-Йорка і вже розпочав полювання на них.

"Смурфики" - це картина явно на любителя. Щоб її дивитися, треба дуже любити бельгійських синіх гномів та не відчувати незручності, коли справжні актори "розмовляють" із персонажами, домальованими потім на комп'ютері. Ця стрічка належить до розряду так званих родинних комедій, тож не дає нам ані на хвилину забути, що саме родина є найціннішою у світі. Глядач одразу розуміє, що відсутність чоловіка на черговому УЗД вагітної дружини - невиправний злочин, зате зречення (хоч і тимчасове) кар'єри заради родини смурфів - справжній подвиг.

Стрічка досить смішна та динамічна, проте нав'язлива дидактичність разом із купою штампів та кліше роблять їй погану послугу. Вона може бути цікавою для дітей молодшого шкільного віку, але батьки на ній засинатимуть.

Оцінка фільму 3 з 5

Фото з kino-teatr.ua