Прем’єри тижня: Голодні кролики у новорічну ніч

8
13 січня 2012

Від 12 січня на українських екранах демонструються: трилер "Голодний кролик атакує" Роджера Дональдсона, мелодрама "Старий новий рік" Ґері Маршалла та комедія "Моя шалена родина" Рената Давлєтьярова.

Кролики у голові

В українському (і російському) прокаті стрічка Роджера Дональдсона "Seeking Justice", тобто "В пошуках правосуддя", була перекладена як "Голодний кролик атакує". Ця загадкова фраза позначає кодовий сигнал, яким у картині обмінюються члени таємного братства убивць. Нам навіть пояснюють його хитре філософське значення, яке, проте, ніяк не впливає на розвиток сюжету.

 
 

З іншого боку, "кроликом" можна назвати головного героя стрічки – скромного шкільного вчителя літератури із Нью-Орлеана Вілла Джерарда (Ніколас Кейдж), який звик жити тихо і впорядковано. Він душа в душу живе зі своєю дружиною Лорою (Дженуарі Джонс), ніколи не вв’язується у сутички зі важкими учнями, а у вільний час грає у шахи зі своїм найкращим другом. Ідилія закінчується, коли Лору жорстоко ґвалтує якийсь збоченець.

Несподівано Вілл отримує пропозицію від незнайомого чоловіка (Ґай Пірс), який обіцяє розправитися зі злочинцем в обмін на дріб’язкову послугу. Незнайомець називає себе членом таємної організації, яка очищає вулиці міста від покидьків суспільства. Зрештою, Вілл згоджується на їхні послуги. Ґвалтівника покарано, але для Вілла настає час розплати – "благодійники" вимагають, щоби він убив людину, інакше загине сам. Тут кролик-вчитель змушений атакувати, аби захистити себе та кохану від братчиків-убивць.

Новозеландець Роджер Дональдсон знімає бойовики ще з 1970-х років, і "Голодний кролик" чимось дуже нагадує сюжети тих часів – самотній шукач справедливості вступає до двобою із могутньою організацією. Присутня у стрічці іще одна популярна тема 70-х – змова. Втім, Дональдсон намагається освіжити картину за допомогою ручної камери, яку поміщає у самий центр подій. Цей прийом гарно спрацьовує кілька разів, але враження від стрічки все ж не покращує.

 

Уся історія, яка трапилась із Віллом, виглядає аж занадто штучною, як і загадкова таємна організація любителів справедливості, що вона невідомо на кого працює і невідомо навіщо вбиває невинних. А судячи з того, що слова про голодного кролика, здається, знайомі кожній собаці у Нью-Орлеані, незрозуміло, як братчикам вдається зберігати конспірацію.

Сам Ніколас Кейдж, зі своїм незмінним виразом обличчя, демонструє нам непересічну фізичну підготовку вчителя літератури – він швидко бігає, долаючи перешкоди, спритно видирається на міст, стрибає із висоти і буквально вистрибує з-під коліс автомобіля. Його дружина-віолончелістка також поводиться як досвідчений секретний агент із хорошою виправкою. Змовники-убивці, які виглядають мов скінхеди, а поводяться, як ідіоти, на їхньому фоні програють за всіма параметрами. Тож фінал картини доволі передбачуваний.

 

Втім, фільми про "самотніх стрілків", які знімалися у 70-ті, також зазвичай важко назвати шедеврами кіно. Відтак, стрічка "Голодний кролик атакує", у якій ми сьогодні бачимо тільки штампи та посередній екшн, за тридцять-сорок років виглядатиме, якщо не взірцем жанру, то об’єктом ностальгії вже точно.

Оцінка фільму 3 з 5

З новим роком, з новим щастям

Стрічку Ґеррі Маршалла "New Year's Eve", яку можна перекласти як "Новорічна ніч", наші прокатники охрестили "Старий Новий Рік". Це відвертий абсурд, адже дія картини відбувається 31 грудня, а Старий Новий рік американці взагалі не відзначають - з відомих усім причин.

Взагалі, фільм виходить у нас із кількатижневим запізненням, либонь, вітчизняні (читай, російські) прокатники не хотіли, аби у комедії Бєкмамбєтова "Ялинки 2" з’явився небезпечний конкурент, і тому перенесли американський фільм на першу-ліпшу підходящу дату. Втім, і без "адаптованої" назви, абсурду в фільмі Маршалла вистачає.

 

Уся історія фільму "Старий Новий рік" крутиться довкола нью-йоркської кришталевої кулі, яка щороку 31 грудня о 23 годині 59 хвилин спускається зі щогли на землю, позначаючи прихід Нового року. У стрічці вона є не лише новорічною прикрасою, але й символом прощання із минулим заради світлого майбуття. Зрештою, герої картини переконані, що ця традиція є знаковою подією для всього людства. Те, що не всі мешканці земної кулі відзначають новий рік за нью-йоркським часом, нікого не хвилює.

У стрічці багато сюжетних ліній, і деякі з них таки перетнуться на Таймс-сквер у новорічну ніч. Ми побачимо заклопотану працівницю "Альянсу Таймс-Сквер", яка відповідає за запуск кришталевої кулі і дуже боїться зганьбитися у таку відповідальну мить, мати-одиначку, яка не може порозумітися із дочкою-підлітком, хворого на рак чоловіка, котрий мріє побачити падіння кулі, попри усі лікарняні заборони.

 

Художник-мізантроп зустріне в новорічну ніч чарівну бек-вокалістку, затюкана немолода працівниця рекординґової компанії наважиться змінити своє життя, а дівчина шеф-кухар нарешті зустріне свого хлопця, який несподівано покинув її рік тому. І це ще на всі історії "Старого Нового року". Одна і з особливостей місцевого святкування –під час останнього удару годинника слід поцілуватися із коханою людиною, тому персонажі "Старого Нового року" дуже заклопотані тим, щоби чимшвидше знайти собі пару.

У фільмі буде багато романтики та нехитрої життєвої мудрості. Маршалл взагалі є майстром малореалістичних, але вкрай зворушливих мелодрам, а тут він просто перевершив самого себе. Усі герої його картини винятково приємні та доброзичливі люди. Вони щиро діляться почуттями, не тримають зла, а якщо і грішили колись, то щиро каються за це. І кожен із них у новому році мріє знайти нове щастя.

На екрані настільки багато позитиву, що аж моторошно стає, ніби йдеться зібрання якоїсь секти, де всі блаженно всміхаються та обіймаються. Фінал стрічки настільки зворушливий, що від сліз може втриматися лише людина із кам’яним серцем. "Старий Новий рік" пропонує окрему солодку казочку для кожної вікової категорії жінок, на яких цей фільм і розраховано. Не варто говорити, що чоловіки у цій стрічці – просто втілення романтичних мрій.

 

Вбогість екранного видовища режисер намагається збалансувати зірковим складом акторів. Щоправда, складається враження, що виконавців у фільм понабирали за принципом "хто із зірок погодився", і роздали їм ролі за абсолютно довільним принципом. Зак Ефрон рятував від самотності Мішель Пфайффер, Сара Джессіка Паркер грала маму Абіґайль Бреслін, Кетрін Гейґел була парою Джону Бон Джові, Гіларі Свонк керувала спуском кулі на Таймс Сквер, Джессіка Біль народжувала дитину, а Голлі Беррі перевтілилася у медсестру. Та якщо би ці актори просто помінялися місцями - абсолютно нічого б не змінилося.

"Старий Новий рік" демонструє купу зірок і продакт-плейсменту, але цілком позбавлений "хімії" - як між акторами, так і між екраном та глядачами.

Оцінка фільму 2 з 5

"Моя шалена родина"

Режисер: Ренат Давлєтьяров

У ролях: Іван Стєбунов, Аґлая Шиловська, Лєонід Ярмольнік, Марія Шукшина, Андрєй Панін

Костя побоюється, що його аж занадто оригінальні родичі налякають його кохану дівчину. Тому він вирішує познайомити обраницю не зі справжніми батьками, а з акторами телереклами, які на екрані вміло вдають щасливу родину. Він наймає собі "нових батьків", але в якийсь момент актори вибиваються із ролі і все йде шкереберть. 



powered by lun.ua