Мер з Луганщини попросив Азарова заборонити книжку Жадана
Про це у четвер повідомляє "Буквоїд".
Ця книга, яка у квітні 2012 року надійшла в школи від Міносвіти, за словами мера, практично в кожному вірші містить ненормативну лексику.
Книга побачила світ за замовленням Держкомітету телебачення і радіомовлення України за програмою "Українська книга". Після прочитання "Ефіопії" міський голова Олександр Єсенков звернувся до Азарова та керівників області з проханням "вжити заходів за надходженням художньої літератури в навчальні заклади міста по лінії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту".
16 травня надійшла відповідь з Києва, 21 травня – з Луганська. В обласному управлінні освіти і науки дали зрозуміти, що теж книгу прочитали і погодилися – дітям вона протипоказана.
"Кабмін, отримавши лист від Олександра Єсенкова, розписав його на Міннауки, а те, в свою чергу,передоручило написати відповідь в.о. директора інституту інноваційних технологій і змісту освіти (тепер хоч будемо знати, що таке є) М. Серебрянському. Цей пан зазначив, що книга Жадана не проходила експертизу в Міністерстві науки, а опублікована на замовлення іншого відомства", повідомляє сайт Вперед-Ровеньки.
Чиновник відписав, що він "подiляє думку стосовно вiдбору книг для використання у навчально-виховному процесi та щиро дякує за небайдужих уявлення до моральне здоров’я пiдростаючого поколiння". І все. І не слова про те, які заходи міністерство вживатиме, щоб не допустити подібного. І нуль реакції на те, що 76 тис. бюджетних (наших з вами грошей) витрачені на похабщину", - додає видання.
Сергій Жадан згоден із такою реакцією мера Ровеньок.
"Мені цікаво, що саме має на увазі мер Єсенков, коли просить "вжити заходів". Знищити наклад? Чи викинути книги на вулицю? Насправді, якщо говорити чесно, я з мером цілком згоден - програма "Українська книга" мала б наповнюватись більш відповідально", - сказав Жадан "Буквоїду".
"Принаймні, упорядники могли б з’ясовувати в "живих" авторів - чи не проти вони опинитись на полицях бібліотек. Я особисто завжди був проти своєї присутності в шкільній програмі чи шкільних читальних залах. Тож усі претензії до видавництва, яке ці книги лобіює й проштовхує до цієї програми, не питаючись думки авторів. Мені особисто це категорично не подобається - фактично видавець ставить своїх авторів у дуже незручне становище, підставляючи їх під партійну критику таких ось мерів та директорів шкіл, котрі ніколи не втратять нагоди поборотись за суспільну мораль за чужий рахунок. Ось тільки я тут до чого?", - каже письменник.