Кінопрем’єри тижня: Детектив та драма для родинного кола

10
25 травня 2012

Цього тижня на українських екранах демонструються: драма "Розлучення Надера та Симін" Асґара Фархаді, судова драма "Змовниця" Роберта Редфорда, драма "Красуня з трущоб" Майкла Вінтерботтома, фантастична драма "Далеко по сусідству" Сема Ґарбарськи, фантастичний бойовик "Люди в чорному 3" Баррі Зонненфельда, трилер "Заборонена зона" Бредлі Паркера та фільм-концерт гурту "ДДТ" "Небо під серцем".

Межі сумління

Стрічка іранського режисера Асґара Фархаді "Розлучення Надера та Симін" (Jodaeiye Nader az Simin) дійшла до наших кінотеатрів із прикрим запізненням. У лютому 2011 року вона тріумфувала на Берлінале, здобувши Золотого Ведмедя, а також двох Срібних Ведмедів за найкращу чоловічу та жіночу ролі. Картину оцінили і у Сполучених Штатах, де вона здобула премію "Оскар" у номінації "найкращий іншомовний фільм".

 

Попри назву, розлучення головних героїв Надера (Пейман Моаді) та Симін (Лейла Хатамі) займає у фільмі не так багато часу, хоча й стає рушієм усіх наступних подій. У центрі оповіді опиняються одразу дві подружні пари, які належать до різних соціальних прошарків.

Надер та Симін – представники середнього класу. Вони непогано заробляють, мають дві машини та мешкають у хорошому районі. Їхнє життя цілком благополучне, проте вони все ж прагнуть емігрувати на Захід. І коли подружжя нарешті отримує необхідні візи, Надер відмовляється їхати, бо не хоче залишати свого важкохворого батька. Натомість Симін не змінює своїх планів. Вона подає на розлучення та покидає чоловіка. Заручником ситуації стає їхня одинадцятилітня дочка Терме, яка намагається зберегти родину.

 

Інше подружжя – Разіє (Саре Баят) та Ходжат (Шахаб Хоссейні) - мешкає у нетрях і ледве зводить кінці з кінцями. Аби якось втриматися на плаву, Разіє влаштовується доглядальницею до Надерового батька. Ця робота дається жінці непросто, адже їй та її маленькій донечці доводиться вставати о п’ятій ранку, аби добратися з околиць у центр міста. До того ж, вона вагітна і їй важко займатися хатніми обов’язками.

Якось жінка покидає свого підопічного на кілька годин і дідусь падає з ліжка та ледве не помирає. Розлючений Надер силою виштовхує Разіє зі своєї квартири, коли та повертається за своїми речами. Наступного дня жінка потрапляє у лікарню з викиднем. Її плід, за іранськими законами, вважається повноцінною дитиною, тож вона звинувачує Надера в убивстві.

 

В одному з інтерв’ю режисер цього фільму Фархаді зауважував, що прагне знімати універсальні історії, які б спонукали глядачів до роздумів. Режисер підготував для кожного зі своїх персонажів непрості моральні випробовування – Надер повинен обирати між батьком та дружиною, Симін має визначитися, їхати на Захід, чи залишитися з родиною; їхня дочка розривається між мамою і татом, а релігійна Разіє весь час сумнівається, чи дотримується божого закону. У кожного із них є своя правда, і Фархаді свідомо не ділить своїх персонажів на добрих та поганих, дозволяючи нам самостійно судити про їхні вчинки.

"Розлучення Надера та Симін" - це не просто родинна драма, але й свого роду детектив, де злочини ховаються у буденних життєвих ситуаціях. У цій картині важливі найдрібніші деталі та незначні нюанси, бо інтонація чи випадкове слово можуть істотно вплинути на весь перебіг сюжету.

 

Фархаді дуже уважний і до побутових дрібниць, що робить його фільм правдивим літописом сучасного іранського життя. Впродовж фільму режисер обходиться без музики і "вмикає" її лише у останніх кадрах картини, аби підкреслити житейську невизначеність своїх героїв. Оператор Махмуд Каларі працює на близьких та середніх планах, фільмуючи портрети персонажів у їхніх домашніх інтер’єрах. Завдяки цьому картина стає зрозумілішою та інтимнішою.

Варто відзначити також квартет чудових іранських акторів Пеймана Моаді, Лейли Хатамі, Саре Баят та Шахаба Хоссейні, які буквально вжилися у свої ролі колапсуючих подружніх пар. Органічною була й виконавиця ролі Терме - юна Саріна Фархаді. Вона змогла передати страждання дитини, яка змушена обирати між батьками.

Резюме: Майстерна родинна драма Асґара Фархаді, яка оперує універсальним сюжетом, може зацікавити якнайширше коло глядачів. Водночас фільмі цікавий і з пізнавального боку, бо у ньому йдеться про малознайомий українцям сучасний Іран. У цій картині він постає цілком модерним суспільством, де жінки мають рівні з чоловіками права, а родинне насилля можливе лише серед неосвічених бідняків.

Оцінка фільму 5 з 5

Найкращий син матері-батьківщини

Попри всю суперечливість своєї внутрішньої та зовнішньої політики, американці дуже пишаються демократичними ідеалами, закладеними батьками-засновниками в конституцію Сполучених Штатів. Відтак часто знімають фільми про необхідність дотримання людських прав та свобод. До такого штибу картин належить і фільм уславленого актора та режисера Роберта Редфорда "Змовниця" (The Conspirator).

 

Прем’єра картини відбулася ще 2010 року, але до нас вона дійшла лише зараз. Втім, подібні історії завжди актуальні, адже у фільмі йдеться про чесний суд та презумпцію невинуватості, якої і досі не дотримуються у деяких країнах. Ймовірно, українські глядачі вгледять у "Змовниці" паралелі зі справою нашої колишньої прем’єрки.

У стрічці йдеться про судовий процес над групою заколотників, які вчинили замах на президента Лінкольна та кількох інших політиків. Усі вони були вихідцями з південних штатів та прагнули помститися за перемогу Півночі у громадянській війні. Серед звинувачуваних опинилася і мати одного зі змовників - Мері Суррат (Робін Райт Пенн). Вона народилася на Півдні, але після смерті чоловіка перебралася до Вашингтона, де відкрила пансіон. Її син Джон приводив туди радикально налаштованих земляків, серед яких був і сумнозвісний Джон Вілкс Бут, який, зрештою, і застрелив Лінкольна.

 

За два тижні до вбивства Джон Суррат утік з міста, проте влада переконана, що Мері не лише активно сприяла підготовці до замаху, але й знає про сховок свого сина. Прихильники Лінкольна вимагають помсти і політики сподіваються заспокоїти націю показовим судовим процесом. Вони навіть згодні відійти від конституційних норм, доручаючи суд над цивільними військовому трибуналу, який складається з найвідданіших людей загиблого президента.

 

Єдиним, кого турбує доля Мері, є молодий адвокат Фредерік Ейкен (Джеймс МакЕвой), який тільки-но розпочинає правничу кар’єру. Він воював на стороні Півночі, тому спочатку із недовірою ставиться до своєї клієнтки, проте згодом розуміє, що коли йдеться про закон, не може бути й мови про емоції та зведення рахунків. Адвокат виступає проти цілого Вашингтону, аби домогтися правди. "Змовницю" знято за реальними подіями, тож Фредерік Ейкен постає не просто взірцем для наслідування, але й одним із національних героїв.

Редфорд знімає "Змовницю" у сухому академічному стилі, як звичайну костюмовану голлівудську стрічку і це надає картині стійкого присмаку бутафорії. Глядачеві доволі важко вжитися у фільм і змиритися із думкою, що перед ним тільки перевдягнені актори. Втім, драматичні перипетії "Змовниці" змушують забувати про недоліки фільму, а саспенс тримає у напрузі майже до самого фіналу.

 

Резюме: Стрічку краще дивитися тим, хто нічого не знає про судовий процес над Мері Серрат. Також її рекомендовано усім любителям серйозних фільмів та поціновувачам американських судових драм. Можна переглядати "Змовницю" і з дітьми після тринадцяти років (зважайте тільки, що у картині є сцени жорстокості).

Оцінка фільму 4 з 5

Красуня з трущоб /Trishna

Режисер: Майкл Вінтерботтом

У ролях: Фріда Пінто, Різ Ахмед, Анураґ Каш’яп, Рошат Сет

Країна: Велика Британія

В оригіналі стрічка "Красуня з трущоб" називається "Трішна". Українську прокатну назву вона мабуть отримала завдяки Фріді Пінто, яка колись знімалася у знаменитому фільмі "Мільйонер з нетрів" Дені Бойла.

 

"Красуню з трущоб" зняв інший британський режисер - Майкл Вінтерботтом ("Ласкаво просимо в Сараєво", "9 пісень"). Він екранізував роман Томаса Гарді "Тесс із роду д’Ебервіллів", щоправда, переніс дію з вікторіанської Англії до сучасної Індії. Це не перша екранізація творів Гарді, здійснена Вінтерботтомом. Також він зафільмував стрічки "Джуд" та "Золотий пил" за романами письменника "Джуд Непомітний" та "Мер Кестербриджа".

Стрічка "Красуня з трущоб" розповідає про кохання індійської дівчини Трішни та молодого англійця Джея, який приїхав працювати у готелі свого батька. Здавалося б, у сучасному світі немає перешкод для справжнього кохання, але різниця у походженні та освіті все ще здатні розлучити закоханих.

Далеко по сусідству/Quartier Lointain

Режисер: Сем Ґарбарськи

У ролях: Паскаль Ґреґґорі, Джонатан Цассаі, Александра Марія Лара

Країна: Франція, Німеччина, Бельгія, Люксембург

 

П’ятдесятилітній Томас – порядний сім’янин, який втомлений своїм рутинним життям. Якось, повертаючись із відрядження, він сідає не в той потяг і несподівано повертається у своє рідне місто. Там Томас розуміє, що потрапив у минуле, і вдома на нього чекають батьки, а в школі все ще вчиться дівчинка, в яку він був закоханий.

Стрічка знята за однойменним коміксом-манґа Хіро Танігучі, проте дія у ній перенесена з повоєнної Японії у повоєнну Францію. У фільмі можна знайти паралелі між життям японців та французів, які пережили травму Другої світової війни.

Люди в чорному 3/Men in Black 3

Режисер: Баррі Зонненфельд

Країна: США

У ролях: Вілл Смітт, Томмі Лі Джонс, Джош Бролін, Емма Томпсон, Білл Гейдер

 

У цьому фільмі аґент Джей вирушає у 1960-ті роки, аби врятувати свого напарника Кея від смерті, не допустити чужопланетного вторгнення та уникнути зміни історії.

Заборонена зона/Chernobyl Diaries

Режисер: Бредлі Паркер

У ролях: Джессі Маккартні, Джонатан Садовскі, Олівія Дадлі

Країна: США

 

Черговий фільм жахів про те, "як страшно жити" у Чорнобилі. Шестеро молодих туристів вирушають у екстремальний екскурсійний тур в Прип’ять – покинуте місто енергетиків біля Чорнобильської АЕС. Вдень місто здається безлюдним та покинутим, проте вночі там збираються пекельні створіння, породжені радіацією.

Небо під серцем /Небо под серцем

Країна: Росія

 

Фільм-концерт "ДДТ", в який включено документальні кадри з життя гурту та їхнього фронтмена Юрія Шевчука, а також записи з концертного туру "Інакше", забороненого у кількох великих містах Росії.

powered by lun.ua