У Києві з’явилася "лабораторія" українського дизайну

208
22 жовтня 2012

"Ми ентузіасти, які вірять у те, що дизайн врятує світ", - сміється Тетяна Стахівська, проводячи екскурсію двоповерховим приміщенням у центрі Києва.

Вона розповідає, як похмурі стіни офісів за два місяці роботи дизайнерів перетворилися на сучасний арт-простір.

На першому поверсі будинку, де були робочі кабінети – тепер затишна кафешка з терасою. На другому – величезний виставковий зал, а також магазинчик з плодами дизайнерської творчості – світильниками, посудом, різноманітними предметами інтер’єру.

Тетяна Стахівська - дівчина з величезними зеленими очима, яка справляє враження юної енергійної особи. Насправді ж, фізик за освітою, Тетяна є серйозним керівником агентства, яке багато років професійно займається розвитком українського дизайну.

 Тетяна Стахівська

Тиждень тому Стахівська з партнерами – журналом "Салон" і архітектором Олегом Волосовським - відкрили у центрі Києва щось на зразок "сквоту" українських дизайнерів. Постійно діючої "лабораторії" і освітянського майданчика, двері якого будуть відкриті не лише для професійної тусовки, але й для людей, далеких від дизайну.

Самі автори проекту називають своє "дітище" креативним простором "12". За їхнім задумом, це місце українські дизайнери зможуть використати для будь-яких творчих експериментів. Їм також пропонуватимуть час від часу змінювати інтер’єр кафе на першому поверсі.

Відкриття креативного простру "12"
 
 Внутрішній дворик - тераса кафе
 

Крім того, у приміщеннях постійно проходитимуть виставки, майстер-класи, лекції, творчі зустрічі, дискусії та інші культурно-освітянські заходи, розраховані не лише на "вузьке коло" професіоналів цієї галузі, але й на звичайних українців.

Таким чином, мріють організатори, український дизайн з "речі в собі" поступово перетворюватиметься на фактор суспільного життя.

 

Українські дизайнери вже мають свої "Оскари", але в Україні про них не знають

"Ідея цього місця полягає в бажанні починати виводити дизайн на новий рівень", - каже Стахівська.

Вона розповідає, що досі про українських дизайнерів більше знають у світі, ніж у себе на Батьківщині. Попри те, що вони вже здобули свої перші "Оскари". Так, кілька молодих людей отримали престижну премію Red Dot Design Award, перемагали на конкурсі "SaloneSatellite WorldWide Moscow", представляли свої роботи у Мілані.

Проте досягнення українських дизайнерів досі обговорювалися лише в професійній "тусовці", широкій публіці їхні імена – невідомі.

"Ми хочемо, щоб про цих людей говорили не на закритих зустрічах чи професійних заходах, а виходити на контакт з споживачем напряму. Бо ті дизайнери, яких ми представляємо, як правило, роблять усе в одиничних екземплярах, про ці предмети знає лише вузьке коло їхніх клієнтів, друзів, професійне середовище. Ми ж залучаємо до процесу виробників", - каже Стахівська.

 
 
Галерея дизайну на 2-му поверсі 
 

Як приклад вона наводить меблі, розміщені безпосередньо у виставковому залі. За її словами, це плід спільної роботи молодих українських дизайнерів і української фірми з виробництва меблів. Такий повний технологічний цикл відображає правильну формулу роботи, прийняту в усьому світі.

"Ми всі добре розуміємо, що таке італійський, англійський, скандинавський дизайн, а що таке український, слов’янський – не дуже. Тому одна з наших задач – це формувати і показувати, що український дизайн існує", - додає вона.

За словами Тетяни, існують об’єктивні причини, чому дизайн в Україні перебуває у зародковому стані, попри велику кількість талановитих і креативних майстрів.

Для Голландії дизайн, як нафта – для Росії

"В європейських країнах питання дизайну піднято на державний рівень. Наприклад, для Голландії дизайн – все одно, що нафта для Росії. Це стратегічно важлива галузь, яка приносить серйозний прибуток державі. Зрозуміло, що у нас про це ніхто зараз не говорить", - каже Стахівська.

Вона додає, що європейські країни підтримують молодих дизайнерів-випускників ВУЗів, надаючи податкові пільги або приміщення для майстерень. Крім того, існує співпраця між дизайнерами і безпосередніми виробниками меблів, предметів інтер’єру, технологами й інженерами.

 
Крамничка предметного дизайну 

"Випускники їхніх ВУЗів виробляють те, що завтра можна буде поставити у масове виробництво, і в Європі так і відбувається. Наші ж випускники абсолютно відірвані від реальності. Вони можуть робити більш неочікувані й цікаві знахідки, ніж європейці. Але європейська освітянська база набагато якісніша, ніж наша. Поки у нас нема такого робочого поєднання: технічна база, дизайн-база. Тому що дизайнери часто відірвані від того, як впровадити їхній витвір у виробництво, а в європейських ВУЗах на цю співпрацю роблять великий упор", - каже Стахівська.

 
 

Порятунком для молодих українських дизайнерів у цій ситуації автори креативного простору "12" бачать в постійному розвитку, обміні інформацією про нові тренди, в освітніх проектах.

"Тому ми бачили цей майданчик, в тому числі, і платформою для обміну інформацією про останні події, щоб ці люди могли бути "в темі", мати актуальну інформацію про те, що відбувається у світі дизайну. Не в усіх є можливості їздити по світу, вбирати в себе ці знання", - каже Стахівська.

На питання, на які кошти існуватиме їхній креативний простір, Тетяна відповідає, що на його території працює кафе, магазин, це комерційні напрямки.

"Ми шукаємо можливості, щоб ми могли підтримувати цей простір. Кооперуємося з компаніями, які розділяють нашу точку зору. Це не зовсім комерційний проект, але ми й не датуємося якимись структурами, тут важливо балансувати", - каже вона.

 
 Інтер'єр кафе на 1-му поверсі

При цьому Стахівська зазначає, що думка про те, що дизайнерські речі - дорогі і недоступні більшості українців – це один зі стереотипів, які вони прагнуть зламати.

"Звичайно, завжди є потреба спочатку витратити гроші на проживання, на їжу, а потім вже думати про красиве, прекрасне. Але зараз вже є достатньо великий пласт людей, які розуміють, що це не так вже й недоступно. Скажімо, тут ми просто перефарбували стіни іншим кольором. Щоб змінити простір навколо себе необов’язково витрачати мільйони. Можна використовувати елементарні матеріали – ту ж фанеру – і створювати новий дизайн", - каже Тетяна.

Щоправда, деякі об’єкти, які продаються у магазині креативного простору "12" все ж є не такими доступними для гаманця середнього українця. Світильник ручної роботи, виготовлений за допомогою техніки молочення, можна купити за 3500 гривень, менш складні роботи – за 1000.

Бал в українському дизайні поки править ідея

Колега Стахівської головний редактор журналу "Салон" Наталія Карпенко каже, що, попри проблеми, українському дизайну дуже пощастило – він поки перебуває у "просторі неоціненної свободи".

 Наталя Карпенко

"Це середовище поки не обумовлене жорсткими реаліями ринку. У предметному дизайні взагалі не йдеться про заробляння великих грошей, поки такої можливості просто нема, нема ринку, жорсткої конкуренції. У цьому невеличкому п’ятачку, в якому розвивається український дизайн, бал править ідея. І це добре, це здорова ситуація", - каже вона.

"Коли спілкуєшся з зарубіжними дизайнерами, спостерігаєш за розвитком дизайну у Великобританії, Італії і порівнюєш ці ринки, розумієш всі плюси і мінуси. Скажімо, в Італії дуже важко пробитися, там ринок вже давно встановлений, там неможливо просунутися дизайнерам, це дуже важко, дорого. В Україні зараз така неоцінима свобода, якою треба користуватися. Ті, хто це розуміють, займають цю нішу", - додає Наталя.

 Кафе

Вона вірить, що відкритий майданчик для спілкування українських дизайнерів може змінити ситуацію з зовнішнім виглядом міст, їхнім обличчям.

"Ми весь час намагалися фантазувати, яким міг би бути Київ… Наш простір – відкритий, у ньому присутній освітянський елемент. Тому, думаю, тут буде легше проводити публічні заходи. Раніше всі замикалися на Будинку архітектора, а з ним говорити про обличчя Києва – все одно, що сипати сіль на рани. Люди, які працюють в навколобудівничих організаціях, варяться у власному соку. Вони як політики, настільки глибоко в усе це заглиблені, що вже збоку подивитися на ситуацію не можуть", - каже Карпенко.

 
 
Тетяна Стахівська, архітектор Олег Волосовський (по центру), Наталя Карпенко та дизайнери на відкритті креативного простору "12" 

"Ми можемо допомогти реальним людям, а, значить, можемо допомогти суспільству в цілому. А намагатися проникнути за закриті двері і щось змінити всередині, боротися з системою, це не наша задача. Ми хочемо бути продуктивними на своєму місці", - додає вона.

"Я думаю, що це важливе питання не лише для самих дизайнерів чи для журналістів. Це важливо для всієї країни. Ми хочемо, щоб люди зрозуміли, що існує феномен українського дизайну, на який треба звернути увагу і який несе в собі якесь культурне, економічне майбутнє", - переконує Наталя.

Фото УП. Життя та з Facebook Creative space 12 (Кирилл Ельчиц, Igor Karpenko)



powered by lun.ua