Країна мрій: корисні розваги на будь-який смак і вік. Фото
Незважаючи на те, що цьогорічний, ювілейний етно-фестиваль "Країна мрій" випав на дуже спекотний день та ще й з натяками на грозу, він все-таки відбувся, і, традиційно, привабив велику кількість його шанувальників та просто гостей.
Ще на підході до співочого поля, було помітно, що в столиці щось відбувається. В два ряди алея здоров'я та алея майстрів були заповнені стендами і палатками із зразками народної творчості. Нагадувало Андріївський узвіз у його кращі часи.
Різноманіття українського таланту вражало: починаючи від іграшок, мотанок, свистульок, вишиванок, закінчуючи глечиками, защіпками для волосся, медовими свічками та чаєм... Здавалося, що тут представлено всю народну творчість України.
Зайці від народних умільців. Фото автора |
Мабуть, і дня не вистачило аби роздивитися всі вироби.
Цікаві сумочки з намистом. Фото автора |
Між тим, головне очікувало все-таки попереду. Тут і справді можна було розгубитися, адже розважали на кожному кутку. Безліч цікавезних майстер-класів, на які, незважаючи на велику кількість людей, можна було вільно потрапити, або ж доволі зручно просто подивитися, як в них приймають участь інші.
На фестивалі працювало 5 сцен: головна сцена, "Зелена галявина", "Майстерня танців", "Кобзарська майстерня" та "Кримсько-татарська сцена".
Найпершою, одразу при вході, вітала "Кобзарська майстерня". У напівзатінку, прямо сидячи на сцені, тут виступали гравці на кобзі. Місце, само-по-собі, було наповнене якоюсь магією. Дерева, закуток і чарівні звуки кобзи. Тут не бігали діти, ніхто не галасував. Якось тихо всі сиділи і насолоджувалися співом і музикою Миколи Товкайла. Незвичайний момент.
Колоритний Микола Товкай Фото Дмитра Ларіна |
Далі, відслідкувати послідовність розташування місць проведення майстер-класів було важко. Тому натовп рухався доволі спонтанно, що, можливо, і не створювало особливого скупчення і черг. Потрібно віддати належне організаторам, вони попіклувалися і про карти місцевості.
На "Кримсько-татарській" сцені, тим часом, розпочався виступ кримського ансамблю "Джеміле". І хоча його представляла лише маленька група людей, виступ був доволі колоритним. Жива музика, яскраві і контрастні на тлі трави костюми, приваблювали глядачів, які одразу ж діставали свої фото-відео пристрої, знімали артистів, плескали в долоні та підбадьорювали їх свистом. Така реакція публіки свідчила якраз про те, що все сподобалося.
Члени ансамблю "Джеміле". Фото автора |
Майстерня танців, принаймні у першій половині фестивалю, не надто привабила натовп. Може, через те, що сцена була розташована трошки далі від всіх інших, а може, через те, що не було затінку. Нечисленна групка пробувала водити хороводи та танцювати, однак, без особливого ентузіазму та захоплення.
Між тим пізніше, народ з радістю витанцьовував та наочно демонстрував, що кайфує від того, що робить.
На "Зеленій галявині", найдовше налаштовували апаратуру. Люди підходили, сідали на власноруч створені з соломи, дуже симпатичні стільчики, однак потім втомлювалася від чекання та розходилася. Проте, коли там почали співати, народ все-таки підтягнувся із радістю слухав пісні.
Фото Дмитра Ларіна |
Під козацьку галявину було виділено купу місця. Вона притягувала сюди не лише традиційними боями мішками та козацькими іграми і змаганнями, а й величезним чаном із козацькою кашею на шкварках.
Чоловічі ігри. фото Дмитра Ларіна |
Фото Дмитра Ларіна |
Повз її аромати складно було пройти повз.
Каша! Фото Дмитра Ларіна |
Всього ж, протягом фестивалю відбулося безліч майстер-класів: живопис, ліплення, гончарство, петриківський розпис, заварювання чаю та кави, уроки із виготовлення фігурок із різних матеріалів, випікання, витинанки тощо.
Звичайно ж, тим, хто прийшов з дітьми, нудьгувати також не довелося: з ними ліпили, пекли, готували, співали і танцювали...
Фото Дмитра Ларіна |