Вогонь літератури на Майдані

В четвер 5 грудня Артем Захарченко організував читання на Майдані Незалежності. Читання "при бочкАх" відбулося біля Лядських воріт. На мініатюрній сцені письменники читали свої тексти.

"Українська правда. Життя" розпитала, що письменників змусило читати зимового холодного вечора свої тексти.

Ірена Карпа

Тут і далі фото Віталія Лямічева

Мені здається, що ми позбавляємо людей одноманіття. Ось на екрані дому Профспілок медійні лиця щось говорять. От і ми словом підтримуємо мітингувальників. Я сподівалася, що читання "при бочкАх" буде камернішим, а тут така велика сцена. І за відчуттями враження таке, що на Майдані о 22-00, коли ми читали, найбільший двіж.

Юрій Андрухович

Існує гуманітарна потреба несподіваних слухачів побачити. Я уявляв, що читання "при бочкАх" будуть справді при бочках, поруч із мітингувальникам з різних областей, які раніше взагалі не мали дотику до літератури. І я уявляв, як ми сідаємо біля вогнища, і їм треба на початку читання пояснити ще якісь речі. Але сьогодні зате зі сцени в мене є шанс почитати через мегафон.

Анатолій Дністровий

Прийшов почитати свої твори для мирної акції. Хочу підбадьорити людей, щоб їм стало весело і цікаво, щоб вони зрозуміли, що письменники – з народом України. Я думаю, що люди зараз мають розуміти, що "проста людина" - це всі люди. Майдан зачіпає сьогодні інтереси всіх людей. Тут мають бути і академіки, і ректори, і Ініціатива "Першого грудня", і отці всіх церков, і представники європейської громади. Люди мають розуміти, що поруч із ними – представники європейської спільноти, і що вони їх підтримують.

Катерина Бабкіна

Є надія, що це когось підтримає з тих, хто тут перебуває і краще, ніж я, розуміє, чим це все має закінчитися. Коли ми робимо те, що любимо, то отримуємо натхнення – щастя та задоволення від життя. Я сподіваюся, що моє читання може комусь допомогти відчути це натхнення до життя.

Анна Малігон

Я читаю для людей, які тут стоять цілу ніч, і яким немає де ночувати. Ми всі розуміємо, що це не Майдан за Євросоюз, а Майдан за всіх нас. Тут уже навіть не важливо, чим усе закінчиться.

Анна Малігон та Артем Полежака

Артем Полежака

Мене покликали почитати, то я і прийшов почитав. Ми європейці, і все, що ми робимо, ми робимо по-європейськи. Навіть якщо це нам не подобається.