Музейний острів. Культурні цінності Криму в ізоляції. Частина 2

Як відомо, назви переважної більшості географічних об’єктів сучасного Криму мають тюркське походження.

Саме цій мові чимало кримських міст, гір та водойм зобов’язані своїми загадковими та поетичними назвами як-от "сад-палац" (Бахчисарай), "край блакитних вершин" (Коктебель), "вільний від повинності" (Тарханкут) тощо.

[L]Окрім цих топонімічних особливостей самобутня культура кримських татар подарувала Криму багато оригінальних та вишуканих зразків мистецтва та архітектури.

Кримські татари є народом, що історично сформувався на півострові. Кримсько-татарська мова відноситься до тюркської групи алтайської родини мов. За віросповіданням переважна більшість кримських татар - мусульмани-суніти.

Формування народу розпочалося в ХІІІ ст., коли Крим почали заселяти тюркські племена. Як окремий самостійний етнос кримські татари остаточно сформувалися в XV ст., коли на півострові встановилося політичне панування Кримського ханства, яке проіснувало до 1789 року.

Саме цьому періоду належать найбільш цікаві з історичної точки зору культурні пам’ятки.

Одна з таких - мечеть Джума-Джамi, яка на сьогодні є найбільшою за площею мечеттю в Криму і Україні.

Автор фото -Сергій Анашкевич

Споруджена Джума-Джамi в 1552 році османським зодчим Ходжі Синаном. Авторству цього архітектора, з-поміж іншого, належить також мечеть Сулейманіє, перша за розмірами й друга за значенням у Стамбулі, на території якої поховано султана Сулеймана Законодавця та його легендарну дружину Роксолану.

Деякі дослідники вважають, що за основу планування мечеті Ходжі Сінан взяв форму та конструктивні особливості славетного собору св. Софії в Стамбулі. Існує також думка, що Джума-Джамі була перебудована із більш древнього візантійського храму.

Будівництво мечеті було розпочато за часи правління хана Девлет-Гірея в місті Гевлез (сучасна Євпаторія). Спочатку мечеть називалася Хан-Джамі - тобто, ханська мечеть. Більш сучасна назва Джума-Джамі (П'ятнична мечеть) походить від слова джамі - "п'ятниця" або, як воно фігурує в деяких текстах, "свята п'ятниця".

Мечеть є яскравим зразком класичної східної архітектури. Найвиразніша частина споруди - ансамбль з 11 малих куполів та центрального великого склепіння діаметром 11 метрів, доповнені двома стрункими баштами-мінаретами майже 30 метрів заввишки з характерними балкончиками "шурфі".

Впродовж декількох сторіч свого існування споруда не раз зазнавала реставрації, проте, первинний її вигляд загалом зберігся.

Інша унікальна частина кримсько-татарського мистецького спадку - Ханський палац у Бахчисараї, колишня резиденція кримських ханів, а нині - пам'ятник історії та культури загальносвітового значення, єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури, що зберігся по сьогодні.

Фото www.vedi-ekb.ru

Будівництво палацу, а разом з ним і всього міста Бахчисарай, розпочалося на початку XVI ст. й тривало в періоди правління одразу декількох ханів-наступників. За майже 6 століть зовнішній вигляд споруди зазнав деяких змін, пов’язаних з воєнними подіями в Криму та подальшими реконструкціями, що додавали до початкового образу палацу нових рис згідно художнім смакам різних епох.

Але й по сьогодні цей величний палацовий комплекс яскраво демонструє класичний устрій східного королівського житла з усією притаманною йому розкішшю та увагою до церемоніалу.

Внутрішня структура будівлі включає залу для наради та суда, диван (місце для зборів старійшин, без ухвали яких жодне рішення хана не мало законної ваги), мечеть та, звісно, гарем.

Фото krim.biz.ua

Особлива окраса палацу - затишні внутрішні подвір’я та інтимні закутки на відкритому повітрі, оздоблені невеликими водоймами та живими садами. Ці острівки черговий раз нагадують про вже згадане нами тлумачення назви самого міста - "сад-палац".

7continent.crimea.ua

Красі ханського комплексу присвятили свої твори чимало літературних класиків, зокрема, Олександр Пушкін, Адам Міцкевич і Леся Українка, уривок з поезії якої ми наводимо як невеличкий епіграф до наступного предмету нашого огляду.

Мов зачарований, стоїть Бахчисарай.
Шле місяць з неба промені злотисті,
Блищать, мов срібні, білі стіни в місті,
Спить ціле місто, мов заклятий край.

Скрізь мінарети й дерева сріблисті
Мов стережуть сей тихий сонний рай;
У темряві та в винограднім листі
Таємно плеще тихий водограй.

Під "тихим водограєм" мається на увазі "Фонтан сліз" - камерний фонтан так званого типу сельсебіль, споруджений в ханському палаці в 1764 році. Перекази приписують ініціативу його створення кримському правителю Кирим-Гірею.

Фонтан Сліз. Фото shelf3d.com

Фонтан задумувався як оздоба гробниці коханої дружини хана Діляри. Конструкція та стилістика цього фонтану не є унікальними, але, натомість, уособлюють характерні декоративні ідеї того періоду.

Так, подібний фонтан можна побачити в інших зонах самого бахчисарайського палацу, а також, у відомому палаці Топкапи в Стамбулі. За традицією, подібні фонтани-сельсебілі споруджувалися в святих місцях або на цвинтарях та використовувалися для ритуального омовіння рук та обличчя.

Особливим саме цей фонтан робить красива легенда про кохання, якою оповита історія його створення. Продовжує та актуалізує цю легенду не менш красива сучасна традиція, що її дотримуються сьогодні співробітники палацу-музею: щодня на виступі фонтану з’являються дві свіжі квітучі троянди.

Палац та фонтан є тепер частиною великого музейного комплексу - Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника.

У фондах комплексу зберігається близько 100 тисяч експонатів. Окрім археологічних знахідок (близько 80 тис. одиниць) до зібрання входять чудові зразки ужиткових та декоративних речей з традиційного побуту кримських татар: коштовні тканини, одяг, карбований посуд, традиційні вироби з дерева та кераміки, величезні килими персидської, турецької та кримської роботи.

Також у музеї представлена колекція монети різних часів й народів, починаючи від епохи стародавніх римлян. Справжні перлини музею - старовинні книги арабською, фарсі та староєврейською мовами, рукописні Корани, єврейські молитовники, тори.

До заповідника належать також три середньовічні міста-фортеці: Чуфут-Кале, Мангуп-Кале та Ескі-Кермен.

Ескі-Кермен. Автор фото -Сергій Анашкевич

Кожна з твердинь, розташованих на вельми мальовничих гірських схилах, нагадує не лише про багатовимірну історію цих місцин, але й про унікальні ландшафтні та кліматичні умови кримського півострова. Але це вже є приводом до зовсім іншої розмови.