Литовці записали пісню на вірш-звернення до росіян авторства українки. Відео

112
6 квітня 2014

Автором вірша є 23-річна киянка Анастасія Дмитрук.

"Це те , що називається " накипіло " . Це про ту саму братської любові , яку ніхто не бачив, але всі про неї говорять. Іноді достатньо бути просто приятелями , добрими сусідами або друзями , але ввалюватися в наш будинок з автоматом і в усі горло кричати "Брати , здавайтеся ! " , - це якось безглуздо , мені здається ", - так Анастасія прокоментувала свій вірш виданню "В городе" .

Про події в Криму дівчина каже , що це яскравий приклад тієї неіснуючої братерської любові. "Пишаюся нашими військовими , їх мужністю і витримкою , виявляється , Україна сповнена героїв. І дуже шкода тих кримчан , які виявилися жертвами ситуації і просто заручниками. Неприємно чути від друзів з Криму , яких Україна одягла , нагодувала , дала освіту і надала роботу , що їм вона як кістка в горлі , так вже вона їх поневолює - сил немає , а ось Росія - інша справа , там навіть повітря солодше . тільки Україна їм вже багато дала , а Росія поки тільки багато пообіцяла . Невдячні люди. Але , я сподіваюся , їхні очікування будуть виправдані , і найближчим часом ми будемо спостерігати неймовірний економічний злет Криму, в якому їм допоможе Росія і так заважала Україна " , - говорить вона , -" Час покаже , хто пан , а хто пропав ".

У створенні пісні взяв участь хор музичного театру Клайпеди.

Музика - Віргіс Пупшіс , виконавці - Віргіс Пупшіс , Яронімас Міліус , Кестутіс Невуліс , Гінтаутас Літінскас .

Никогда мы не будем братьями
ни по родине, ни по матери.
Духа нет у вас быть свободными –
нам не стать с вами даже сводными.

Вы себя окрестили "старшими" -
нам бы младшими, да не вашими.
Вас так много, а, жаль, безликие.
Вы огромные, мы – великие.

А вы жмете… вы всё маетесь,
своей завистью вы подавитесь.
Воля - слово вам незнакомое,
вы все с детства в цепи закованы.

У вас дома "молчанье – золото",
а у нас жгут коктейли Молотова,
да, у нас в сердце кровь горячая,
что ж вы нам за "родня" незрячая?

А у нас всех глаза бесстрашные,
без оружия мы опасные.
Повзрослели и стали смелыми
все у снайперов под прицелами.

Нас каты на колени ставили –
мы восстали и всё исправили.
И зря прячутся крысы, молятся –
они кровью своей умоются.

Вам шлют новые указания –
а у нас тут огни восстания.
У вас Царь, у нас - Демократия.
Никогда мы не будем братьями.

powered by lun.ua