Прем’єри тижня: торнадо на вулиці та буря в суді

17
8 серпня 2014

Від 7 серпня на українських екранах демонструються: пригодницький трилер "Шторму назустріч" Стівена Квейла, драма "Ласкаво просимо до Нью-Йорку" Абеля Феррари та комедія "Я повернусь" Серджо Рубіні.

Шторму назустріч/Into the Storm

У ролях: Річард Амітедж, Сара Вейн Келліс, Метт Волш

Країна: США

Цей фільм-катастрофа знятий гарячими слідами руйнівних ураганів, що проносилися Сполученими Штатами впродовж останніх років. Дія відбувається у містечку Сільверстон, яке опинилося у епіцентрі природньої аномалії – найпотужнішого у світі торнадо.

Сценарій фільму не назвеш вигадливим, адже сюжет просто складається із набору штампів. Головними героями "Шторму назустріч" є суворий батько-одинак та його двоє синів-школярів на етапі підліткового бунту. Ще у картині є дослідниця ураганів, яка пожертвувала материнським щастям заради наукової кар’єри, та кілька ідейних "мисливців на торнадо", серед яких є і професійно споряджені науковці, і двійко місцевих дурників у велосипедних шоломах.

 

Один із хлопців тікає від батька та обов’язків оператора на випускному, аби допомогти зняти фільм своїй подружці. Вони опиняються на покинутій паперовій фабриці, де їх і застає шторм. Батько із молодшим сином вирушають на його пошуки, і дорогою зустрічають команду "мисливців на торнадо", які ніяк не можуть вирішити, що важливіше – безпека, чи гроші та слава. Разом вони не лише рятуватимуться від торнадо, але й отримають кілька важливих моральних уроків.

 

Вже сама фабула картини розкриває перед глядачем всі карти, бо з перших кадрів стає зрозуміло, хто виживе і розпочне нове життя, а хто загине, спокутуючи свої гріхи або власну дурість. Діалоги також зводяться до стандартної проповіді родинних цінностей. Цю піднесену атмосферу дещо розряджають епізоди із дурниками в шоломах, зняті у стилі популярного шоу Jackass, але погоди у фільмі вони не роблять.

Єдине, заради чого справді варто дивитися "Шторму назустріч" – це сцени з торнадо. Стрічка має сяку-таку навчальну цінність, бо розповідає про зародження цього нетипового для України природнього явища, а також показує наскільки руйнівним може бути його ефект.

 

Дикий розгул природи та катастрофічні руйнування міста справді захоплюють дух, проте під час перегляду дуже хочеться мати пульт і прокручувати нудні балачки та малопереконливі сюжетні лінії, щоби залишатися зі стихією сам на сам.

Оцінка фільму 3 з 5

Автор дякує кінотеатру "Київ" за допомогу в написанні матеріалу

Ласкаво просимо до Нью-Йорку/Welcome to New York

У ролях: Жерар Депардьє, Жаклін Біссет, Дрена Де Ніро, Пол Келдерон

Країна: США

Нью-йоркський бунтар Абель Феррара вочевидь переживає "тихий" етап свого творчого шляху. Після меланхолійної апокаліптичної драми "4:44" він зняв філософську реконструкцію нещодавнього секс-скандалу із головою Міжнародного валютного фонду і потенційним кандидатом у президенти Франції Домініком Стросс-Каном.

У травні 2011 року його заарештували в аеропорту Нью-Йорка за звинуваченням у зґвалтуванні покоївки. Зрештою, Стросс-Кана випустили під домашній арешт, а згодом і зняли з нього усі обвинувачення, проте його політична кар’єра була зруйнована. І хоча голова МВФ вже потрапляв до суду у справі сексуальних домагань, прихильники конспіративних теорій переконані, що американський скандал є результатом змови його політичних супротивників.

 

Феррара, який виступив не лише режисером, але й сценаристом стрічки, старанно оминає хащі політичної та економічної діяльності свого героя. Його більше цікавить мотивація впливового чоловіка, який ставить під загрозу усю свою роботу заради шести хвилин непевного задоволення. Режисер зайшов у своїх роздумах настільки далеко, що Стросс-Кан подав на нього до суду за наклеп, не зважаючи на те, що ім’я протагоніста стрічки було змінено.

Втім, старий розпусник Деверо, втілений Жераром Депард’є, у фільмі постає настільки відразливим персонажем, що реакція його прототипу була цілком передбачуваною. Жорж Деверо цілком одержимий сексуальним бажанням, навіть багатство та влада мають для нього значно меншу цінність.

 

Можливо ця байдужість пояснюється тим, що своїм благополуччям та кар’єрою він забезпечував різним жінкам, і насамперед своїй дружині Сімоні. Розбещений увагою Жорж, бере що йому заманеться, а коли потрапляє у халепу, одразу ж дзвонить Сімоні, як переляканий підліток.

У "чоловічому світі" в’язниці він пасує, але впевненість у тому, що дружина про нього подбає, підтримує його оптимізм . Жорж не тільки не розкаюється у своєму вчинку, але й виправдовує його, підводячи під свій стиль життя цілий філософський базис. Загалом, стрічка змальовує відвертого егоїста, не здатного на жодні почуття, проте й Сімона, сконцентрована на своїх амбіціях, теж нічим не краща.

 

Феррара починає свій фільм репортажем із життя властителів світової економіки, для яких вечірки, повії та наркотики вже стали буденністю. Втім, дуже скоро видовище а-ля "Вовк з Волл-Стріт" поступається місцем кадрам у стилі поліцейських реаліті-шоу. Фінальний "третій акт" картини режисер присвячує роздумам про парадоксальну людську природу.

Важко сказати, чи Стросс-Кан керувався тими ж мотивами, що й Деверо, але у історію недалекої, проте впливової людини, яка звикла мати все, що забажає, дуже легко повірити. І хоча фільм подеколи здається трохи млявим, чудова акторська гра і переконливий психологізм, роблять його цікавим та нетривіальним.

Оцінка фільму 4 з 5

Я повернусь/Mi rifaccio vivo

У ролях: Еміліо Солфріцци, Нері Маркоре, Марґеріта Буй

Країна: Італія

Герой стрічки вже життя мав ворога, який знущався над ним ще у школі. Не витерпівши наруги, бідолаха вирішує накласти на себе руки, але небо не приймає його. Він повинен на тиждень повернутися на землю і довести, що вартий життя у раю.

 

Чоловік вирішує скористатися шансом і жорстоко помститися своєму ворогові. Він перевтілюється у його боса і починає втілювати свій план, але незабаром розуміє, що кривдник – глибоко нещасна людина, якій треба допомогти виплутатися із життєвої кризи.

Фото з сайту kino-teatr.ua.

powered by lun.ua