10 потужних цитат із щоденника Анни Франк

Анна Франк, справжнє ім'я якої Аннеліс Марі Франк, розпочала свій твір у віці 13-ти років, коли переховувалася від німецької окупації в Амстердамі під час Другої світової війни. Вона писала свій щоденник таємно, переховуючись у прибудові старого складу протягом двох років, пише видання.

Її щоденник різко завершується у 1944-ому році, коли її родину було зраджено і доправлено до табору смерті Освенцим.

Живим лишився лише батько дівчинки Отто. Саме він опублікував щоденник Анни у 1947-ому році.

Видання зазначає, що найліпший спосіб познайомитися із книгою - це прочитати її. Тому вони обрали 10 найчудовіших цитат, які змусять вас прочитати книгу "від корки до корки".

"Ведення щоденника є насправді дивним досвідом для мене. Не лише тому, що я раніше ніколи не писала нічого, а й тому, що мені здається, що як-небудь потім, ніхто не зацікавиться роздумами тринадцятирічної школярки. Але це не має значення. Мені хочеться писати".

"Як чудово, що ніхто не повинен чекати жодної миті, перш ніж почати покращувати світ".

"Я знаю, чого я хочу, у мене є мета, своя думка, у мене є релігія та любов. Дозвольте мені бути самою собою і я буду задоволеною. Я знаю, що я жінка. Жінка з великою внутрішньою силою і великою мужністю".

"Нам заборонено мати власну думку. Люди можуть вам сказати тримати свій рот на замку, але це не зупинить вас від того, аби мати власну думку. Навіть якщо люди все ще дуже молоді, вони не повинні бути позбавлені можливості говорити те, що вони думають".

"Жінок потрібно поважати. Загалом, чоловіків поважають у всіх куточках світу, так чому б не поділитися цим із жінками. Солдати і герої війни мають велику честь і пам'ять, безсмертну славу. Мученики вшановуються. Але скільки людей дивляться на жінок так само, як на солдат".

"Кожна людина має всередині шматочок гарних новин. Гарні новини - це те, що ви не знаєте, якою чудовою людиною ви можете бути. Скільки ви можете кохати! Що ви можете зробити! І який маєте потенціал".

Фото Rex Feature

"Важко жити у ці часи: ідеали, мрії і заповітні надії піднімаються всередині кожного, лише для того, аби бути придушеними похмурою дійсністю. Це дивно, що я не відмовилася від всіх моїх ідеалів, вони здаються настільки абсурдними та непрактичними. Тим не менше, я чіпляюся за них, бо я все ще вірю, незважаючи на все, що люди насправді добрі у душі".

"Що зроблено, того не повернути, але можна запобігти, щоб це не сталося знову".

"Я не думаю про всі страждання. Я думаю про красу, яка все ще залишається".

"Хто щасливий, той робить щасливим всіх інших".