Щирі. Костюми заміжніх жінок Полтавщини

834
6 січня 2015

До презентації благодійного проекту "Щирі", присвяченому традиційному українському костюму, "Українська правда. Життя публікацій" публікує статті, у яких колекціонери старовинного одягу розповідають про його походження. 

Розповідає колекціонер Ігор Перевертнюк:

У хореографа Олени Шоптенко і співачки Каші Сальцової костюми заміжніх жінок Полтавського регіону кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Голова заміжньої жінки завжди мала бути покрита хусткою, аби не було видно волосся. Такий спосіб зав’язування хустки називається "зав’язати зайцями". 

 

У ХІХ─ХХ столітті в Полтавському регіоні з’явилася велика кількість привозних матеріалів. Так, матеріал, з якого зроблений одяг Каші, називається квітчастий репс. Це жакардова тканина мануфактурного виробництва. Вона складається з бавовняної основи, на якій шовком виткані узори.

Цікаво, що сто років тому фабричне полотно було значно дорожчим за домоткане. Так, один метр білої фабричної тканини могли поміняти та десять метрів домотканого полотна, один метр фабричного мережива — на десять метрів мережива ручної роботи. Для такого костюму, як у Каші потрібно було близько шести метрів тканини.

 

Аби заробити на чотири метри такої тканини, потрібно було працювати у наймах ціле літо.

По тому, яким було полотно, судили про здібності хазяйки. Лінива господиня не могла напрясти тонкого полотна, адже для цього потрібно було чимало попрацювати. Спершу нитку пряли на веретені, а трохи пізніше ― на прялці. І хоча на прялці прясти полотно було набагато швидше, все одно це вимагало від жінки чимало терпіння.  

З початку ХІХ століття популярності набула вишивка, до цього жінки на Україні не вишивали рукави. На Полтавщині переважала вишивка темно-синіми нитками. Для того, щоб отримати темно-синій колір, варили каміння. Коричневий колір отримували в результаті варіння кори дуба чи вільхи.

 

Жовтий колір давала кора груші. Рудий відтінок отримували, коли нитку вимочували у конопляній олії, а потім запікали в хлібі.

На Полтавщині побутував такий давній вид одягу як плахта. Це вид незшитого полотняного одягу, який вдягався поверх сорочки кругом стану. Спереду плахта прикривалася запаскою (фартухом) і підперізувалася крайкою.

Із часом шиття у Полтавському регіоні стало професійною справою — жінки почали шити сорочки на замовлення. Але на ярмарку продавалися тільки такі сорочки, які були характерні для конкретного регіону. Наприклад, Гадяцький район шив і віз на ярмарок свої сорочки, продати гадяцькі вибори в сусідньому районі було просто неможливо.

 

Одяг з колекції Ігоря Перевертнюка, намиста та дукач з колекції Олени Бугайченко.

Проект "Щирі" — присвята українському костюму — ставить за мету показати багатство та колорит традиційного одягу. Понад два місяці організатори готувались до зйомки і зібрали 30 колекційних костюмів з 10 регіонів України. Результати проекту з 19 грудня 2014 року до 19 січня 2015 року можна побачити на виставці в ТЦ "Домосфера".

Також усім небайдужим пропонують купити "щирий" календар на 2015 рік. Усі гроші, які будуть зібрані з його продажу, будуть спрямовані на допомогу нашим пораненим солдатам, які знаходяться на лікуванні у Клінічному військовому шпиталі м.Києва. Сторінка проекту в фейсбуці.



powered by lun.ua